Торік міністр енергетики і вугільної промисловості України Юрій Бойко навіть сказав, що за 7-10 років Україна перетвориться на експортера сланцевого газу.
"І наша ГТС качатиме наш газ в напрямку, який буде затребуваний", - заявляв Юрій Бойко.
23 травня Міжвідомча комісія з організації та проведення конкурсів на укладення угод про розподіл продукції визначила переможцем конкурсу компанії Shell та Chevron. Відтак Shell буде видобувати сланцевий газ на Юзівській площі, а Chevron – на Олеській.
Міністр екології і природних ресурсів Едуард Ставицький каже, що розробка родовищ сланцевого газу в Україні екологічно безпечна.
"Основним з критеріїв переможців конкурсу був критерій екологічних ризиків. Хочу запевнити, що ці компанії (Shell та Chevron) приділяють питанню екології увагу, якої я навіть не очікував. Це стосується і самого технологічного процесу видобутку і після процесу видобутку. Всі процеси екологічно захищені. У мене є 100% упевненість, що екологічних ризиків немає. Що стосується Донбасу, з точки зору екології, це не найкращий регіон. Але технологія видобутку сланцевого газу з кожним роком поліпшується", - сказав Ставицький 24 травня.
Екологи в безпечний видобуток не вірять
Експерти екологічної групи "Печеніги" на своєму сайті повідомили про те, що більше року тому до них звернулися представники компанії Shell з проханням про зустріч.
"Про реальність в Україні Shell (крім рідкісних автозаправок) нам нічого відомо не було. Розпитували про екологічні настрої в суспільстві. Але ніяких конкретних планів не озвучили. Тим не менш, багатьом відомо, до яких жахливих наслідків для природи привела розробка цією компанією нафти в Нігерії. І ще відомо, що країни світового співтовариства одна за одною забороняє видобуток і розвідку родовищ сланцевого газу", - пишуть екологи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За користування родовищами сланцевого газу інвестор заплатить Україні майже 5 млрд грн
Фахівці з ЕГ "Печеніги" описали технологію видобутку сланцевого газу.
"Буримо свердловину. Дуже глибоку свердловину. Закачуємо туди тисячі літрів води. Не простої води, а води, отруєної 596 різними хімічними присадками: кислотами, загусниками, стабілізаторами, антиоксидантами т.п. І підриваємо. Підриваємо. Підриваємо. Так краще, так пласт, в якому ми пробурили свердловину, сильніше зруйнується. Ми можемо зробити в одній і тій же свердловині до 18 вибухів. Але вже після перших вибухів грунтові води стануть непридатні для пиття, у тварин почне випадати шерсть, а вода з колонки придбає металевий присмак або забарвиться. Ви можете просто піднести сірник до крана з водою і отримати вибух. Газована вода з метаном", - стверджують екологи.
Вони кажуть, що саме так видобували сланцевий газ у США і те саме чекає Україну.
Чистої води більше не буде?
"Ще кілька десятків років тому ніхто не міг уявити, що питну воду в місті будуть купувати. Зараз ми вже це робимо. Схоже, видобуток сланцевого газу призведе до того, що вже не можна буде просто так пити воду на природі: зі струмків, колодязів. Тієї води, яку зараз сприймаємо, як еталон чистоти, більше не буде", - припускають екологи.
Вони також пишуть, що компанії Chevron і Shell отримали необхідні узгодження і мають намір пробурити першу свердловину в 2012 році.
"Очевидно, свідомим громадянам потрібно бігти і відбирати проби води в колодязях навколишніх сіл, тому що потім, побачивши в колодязі пузиряться питну воду з нафтовою плівкою, компанії скажуть, що "все так і було", - наголосили фахівці.
Яка технологія видобутку?
Екологи звернулися до компанії Shell із вимогою надати їм таку інформацію: розташування площ пошуку сланцевого газу; опис технологій видобутку та пов'язаних з нею ризиків; перелік хімічних реагентів, що використовуються в процесі буріння, гідророзриву пластів; джерела водних ресурсів, які будуть задіяні, технології з утилізації та очищення стічних вод; перелік заходів з виробництва моніторингу навколишнього середовища під час видобутку газу.
"Ми сподіваємося, що, працюючи в Україні, компанія Shell врахує свій попередній сумний досвід, а громадський контроль за розробкою сланцевого газу допоможе уникнути необоротних екологічних наслідків", - резюмували екологи.
До слова, на початку травня цього року Чехія наклала заборону на будь-які геологорозвідувальні роботи, пов’язані з видобутком сланцевого газу.
Після кількамісячної дискусії, в якій брала участь також чеська громадськість, міністр довкілля Томаш Халупа вирішив заблокувати заявки всіх компаній, які претендували на розробку родовищ сланцевого газу.
Справа у тому, що Чехія не має законів, які б регулювали відносини між усіма учасниками процесу освоєння новітніх і вкрай складних технологій освоєння надр. Коли з’являться закони, які враховуватимуть і ризики для довкілля - Томаш Халупа прогнозувати не береться.
