Чи причетні тернопільські судді до рейдерського захоплення Житомирської кондфабрики?

Нещодавно на сайті «20 хвилин» у «Новинах Тернополя» з’явилася стаття під назвою «Долю кондитерської фабрики із Житомира вирішували… у Тернополі та Дніпропетровську», що мала повідомити тернопільчанам про нібито незаконні дії тернопільських суддів, які своїм рішенням виключили підприємство ТДВ «ЖЛ» з Єдиного реєстру фізичних та юридичних осіб. ТДВ «ЖЛ», яке майже повністю належить громадянину РФ Ігореві Бойку, п’ять років володіло Житомирською кондитерською фабрикою. Ігор Бойко та Денис Долинський, який називає себе співвласником фабрики, кричать про рейдерське захоплення фабрики та волають про допомогу.  

 

Інформація, якою Бойко та його посіпаки, засмічують інформаційний простір, містить багато емоцій та гучних слів, притаманних істеричним особистостям, але нічого не пояснює, навіть ще більше заплутує читача/глядача. І це зрозуміло. Бойкові не вигідно вносити бодай якусь ясність у цю історію, розкладати факти по поличках, щоб не висвітлювати те, яким чином він отримав право власності на фабрику. А все просто: він заволодів фабрикою, «віджавши» її у 2010 році у законних акціонерів – іноземного інвестора «Дельта Кепітал С.А.» та 400 мінорітаріїв-працівників.

 

Акціонери ЗАТ «Житомирські ласощі» звернулися до громадськості Тернопільщини з відкритим листом, у якому пояснюють, що насправді відбувається з Житомирською кондфабрикою, і хто дійсно у цьому протистоянні є рейдером. 

До шахрайського «віджиму» фабрики у 2010-2011 роках Бойко залучив і суддів, і державних реєстраторів. Спочатку через суд було скасовано акції ЗАТ «Житомирські ласощі» 3-6 емісій, якими володів іноземний інвестор і за рахунок викупу яких було модернізовано фабрику, створені належні умови праці, і, як результат, збільшилася доля підприємства на ринку. Наступним кроком Бойка стало «злиття» ЗАТ «Житомирські ласощі» та власної фірми-метелика ТОВ «Будстайл ХХІ». Результатом злиття, яке є неправомірним з точки зору чинного законодавства, з’явилося ТДВ «ЖЛ». 

 

Після цього залишається останній крок – державна реєстрація припинення ЗАТ «Житомирські ласощі» і створення ТДВ «ЖЛ». У цьому Бойкові допомогли державні реєстратори Алла Корчевна та Ірина Яровенко. І злочин завершений – Бойко стає практично одноосібним власником фабрики. 

 

З листа акціонерів ЗАТ «Житомирські ласощі» є очевидним, що тернопільські судді, які відновили ошуканих рейдером акціонерів у їхніх правах, діяли на боці закону і справедливості. Принаймні, розібралися у цій неприємній та досить заплутаній справі, на відміну від багатьох їхніх колег, що діяли на користь Ігоря Бойка.

 

Ігор Бойко

 

«Дельта Кепітал С.А.» та інші акціонери ЗАТ «Житомирські ласощі» у своєму листі окремо звернулися й до посадовців - голови Житомирської обласної державної адміністрації Сергія Машковського та голови Житомирської обласної ради Анжеліки Лабунської, закликаючи їх відмовитись від пасивної позиції «моя хата з краю» та знайти у собі сили та відповідальність розібратися у першопричинах конфлікту, які закладені у 2010 році, та докласти зусиль до об’єктивного вирішення конфлікту й відновлення прав акціонерів ЗАТ «Житомирські ласощі».

 

DELTA CAPITAL S.A.

1206 Switzerland - Geneva, Rue De L’athénée, 34 t.+4122 979 25 25

 

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ 

щодо рейдерського захоплення фабрики «Житомирські ласощі»

 

У 2006 році іноземний інвестор – компанія «Дельта Кепітал С.А.», власник 95,07% акцій ЗАТ «Житомирські ласощі» доручив Ігореві Бойку, як найманому працівникові за трудовим договором, управління поточною господарською діяльністю товариства без права розпорядження належними компанії «Дельта Кепітал С.А.» акціями.

 

Щоб заохотити Бойка до сумлінної праці, йому було надано право на 25% акцій компанії «Дельта Кепітал С.А.», за які він та досі не розрахувався. Бойко стверджує, що нібито заплатив за акції 20 або 25 млн доларів чи то у США, чи то у Швейцарії та виграв якісь суди десь за кордоном, але це вигадка, цьому не існує жодних доказів.

 

У травні 2010 році без відома компанії «Дельта Кепітал С.А.» та без належних повноважень І. Бойко переказав 12 745 428 акцій з рахунку ПАТ «Унікредитбанк» на рахунок в ПАТ «Агрокомбанк». Після того, як «Дельта Кепітал С.А.» стало відомо про переказ акцій, директор компанії негайно анулював усі довіреності, видані І. Бойку.

 

Судовий етап захоплення фабрики «Житомирські ласощі» стартував з рішень судді Богунського районного суду м. Житомира Шелепи А. А. та судді Господарського суду Житомирської області Тимошенко О. М., які втрутились у виключну компетенцію наглядової ради ЗАТ «Житомирські ласощі» та заборонили голові правління Юрію Лещинському (громадянину США) здійснювати свої повноваження. 

 

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Федорчук А. Б., задовольнивши своєю постановою від 27.07.2010р.позов двох акціонерів – Лущик Н.М. та Мельничук Г.Ф. (остання не була акціонером станом на час здійснення третьої емісії), що загалом володіли лише 176 акціями, скасовував право власності компанії «Дельта Кепітал С.А.» на 28 819 564 акцій Товариства 3-6 емісій номінальною (ринкова - у рази вища) вартістю 13 833 390 грн.  

 

Це рішення має очевидні ознаки неправосудності та замовності, зокрема:

- порушення правил підсудності. Справа розглядалася в Києві, хоча всі учасники процесу знаходились у Житомирі;

до справи не були залучені компанія «Дельта Кепітал С.А.» та інші особи, прав яких стосувалася справа;

- було вирішене питання про право власності на акції, що взагалі не входить до компетенції адміністративних судів;

- рішення на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень не розміщувалось з метою приховання його від акціонерів.

 

Окрім вже вказаних суддів, до правосуддя «по-портновськи» за роки правління Януковича долучилися більше 300 суддів судів різних інстанцій та юрисдикцій.

 

Саме за рахунок викупу іноземним інвестором акцій вказаних емісій, які було скасовано, виробництво фабрики було модернізоване сучасним обладнанням, для працівників були створені належні умови праці, і, як результат, збільшувалася доля підприємства на ринку. 

 

Виникає питання: для чого І. Бойку скасовувати власність на акції компанії, чверть якої належить йому, а за решту він вже нібито заплатив? Відповідь проста: І. Бойко вирішив, що працювати по-чесному та отримувати свою частку йому недостатньо – потрібне все! А слова про сплачені 20 млн доларів за фабрику та виграні закордонні суди – не більше, ніж вигадка.

 

Проявилась жага до загарбництва, притаманна більшості громадян Російської Федерації? Так, Бойко Ігор Ярославович, який представляється громадянином США, –  громадянин РФ, як би йому не хотілося зараз це приховати.

 

І ця інформація не з чиїхось слів, а з офіційного джерела - Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Саме І. Бойко є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Траст» і числитися таким як громадянин Російської Федерації. Кожен охочий може у цьому переконатися на сайті Мін’юсту за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, здійснивши пошук за повним найменуванням або кодом ЄДРПОУ юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Траст», код 34415593:

 

При цьому, на час проведення зборів «Дельта Кепітал С.А.» не виключена із складу засновників Товариства, статутний капітал не зменшений, проте кворум та прийняті рішення підраховуються без участі компанії. Крім того, у складі акціонерів з'являються нікому не відомі офшорні компанії, створені напередодні зборів: «Пелікер Холдінгс ЛТД», «Оленіда ЛТД» та «Крем-Карамель Лімітед»,  дві з яких представляє знову ж таки І. Бойко.

 

Після цього залишається останній крок – державна реєстрація припинення ЗАТ «Житомирські ласощі» і створення ТДВ «ЖЛ». І злочин завершений – Бойко стає одноосібним власником фабрики.

 

 

Держреєстраторам було відомо, що протокол загальних зборів 20.11.2010 без участі «Дельта Кепітал С.А.» фактично є підробленим, а злиття акціонерного товариства, відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства», можливе лише з іншим акціонерним товариством, а не з товариством з обмеженою відповідальністю – «мильною бульбашкою». Крім того, на таке злиття ще й потрібен дозвіл Антимонопольного комітету України.

Проте державні реєстратори Корчевна Алла Андріївна та Яровенко Ірина Євгеніївна, які допомагали рейдерові, на підставі підроблених протоколів загальних зборів, без дозволу Антимонопольного комітету України на злиття, який мав бути поданий у складі документів, на підставі підробленої довідки про відсутність заборгованості перед Пенсійним фондом, всупереч ч. 1 ст. 83 Закону України «Про акціонерні товариства», відповідно до якої акціонерне товариство може брати участь у злитті лише з іншим акціонерним товариством із створенням нового акціонерного товариства - правонаступника, 02.12.2010 року вчиняють реєстраційні дії, в результаті яких було виключено компанію «Дельта Кепітал С.А.» із складу  засновників ЗАТ «Житомирські ласощі» та зменшено статутний капітал Товариства, 03.12.2010 року ними вноситься запис про рішення засновників про припинення юридичної особи, 15.03.2011 року створюється ТДВ «ЖЛ», а 05.05.2011 року припиняється ЗАТ «Житомирські ласощі».

 

При цьому Корчевна А.А., Яровенко І.Є. не керувалися при вчинені реєстраційних дій жодним рішенням суду та за свої дії досі не були притягнені до відповідальності. Кримінальні провадження щодо них по суті не розслідувалися, а згодом просто були закриті правоохоронною системою Януковича-Пшонки та судовою системою Портнова.

По сьогодні злочинні дії цих держреєстраторів покриваються начальником відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, легалізації об’єднань громадян Житомирського міського управління юстиції Аврамчук Галиною Володимирівною.

 

  Отже, повертаючись до нинішніх подій щодо поновлення прав акціонерів, відновлення державної реєстрації ЗАТ «Житомирські ласощі» та скасування державної реєстрації ТДВ «ЖЛ», слід наголосити, що суть цих процесів треба шукати у 2010 році, коли І. Бойко вкрав «Житомирські ласощі» у акціонерів та привласнив собі.

Органи внутрішніх справ, прокуратура, як і за часів режиму Януковича, ігнорують звернення ЗАТ «Житомирські ласощі» та не вживають жодних заходів для звільнення майнового комплексу фабрики.

Корумповані судді – ставленики Андрія Портнова продовжують виконувати замовлення своїх покровителів. Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Липа В.А. своєю ухвалою від 01.12.2015 за заявою юридичної особи, якої не існує, без розгляду справи по суті і виклику сторін приймає рішення про скасування державної реєстрації ЗАТ «Житомирські ласощі».

 

З приводу незаконних дій Корчевної А.А. була подана заява від 11.12.2015 року Прокуророві Житомирської області Війтовичу Л.М. З приводу захоплення фабрики ЗАТ «Житомирські ласощі» подана заява до Житомирського міського відділу Національної поліції 27.11.2015 року. Після ігнорування міськвідділом заяви від 27.11.2015, 30.11.2015 року було подано заяву про вчинення злочину вже до начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області Рудика В.С.

 

Проте усі ці звернення залишені без уваги, розслідування не ведуться. Відверте ігнорування звернень та невжиття жодних заходів для припинення очевидних триваючих кримінальних правопорушень вказує на односторонню позицію та злочинну бездіяльність правоохоронних органів на користь І. Бойка.

 

Викликає обурення лист першого заступника голови Житомирської обласної державної адміністрації Дмитренка Г.В. на ім’я Міністра юстиції України Павла Петренка, який від імені обласної робочої групи з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств односторонньо викладає події лише щодо відновлення державної реєстрації ЗАТ «Житомирські ласощі», скасування реєстрації ТДВ «ЖЛ» і жодним словом навіть не згадує подій 2010 року у той час, коли протягом 5-ти років роботи цієї обласної робочої групи виносились рішення, відповідно до яких у подіях навколо ЗАТ «Житомирські ласощі» у 2010 році є ознаки рейдерського захоплення.

 

Вимагаємо негайного відкликання цього листа та безстороннього об’єктивного вивчення питання захоплення ЗАТ «Житомирські ласощі» висококваліфікованими незалежними юристами із самого початку конфлікту 2010 року.

Наголошуємо, працівникам «Житомирських ласощів» не потрібна стабільність зразка Януковича та Партії Регіонів, яку І. Бойко з своїми прихвоснями нав’язують людям. Соціальне напруження не спаде доти, поки вкрадене не буде повернене законному власнику, а злодій не сидітиме у тюрмі.

 

Окремо звертаємося та закликаємо посадовців, особливо це стосується голови Житомирської обласної державної адміністрації Сергія Машковського, голови Житомирської обласної ради Анжеліки Лабунської, відмовитись від пасивної позиції «моя хата з краю» та знайти у собі сили та відповідальність розібратися у першопричинах конфлікту, які закладені у 2010 році, та докласти зусиль до об’єктивного вирішення конфлікту й відновлення прав акціонерів ЗАТ «Житомирські ласощі».

 

«Дельта Кепітал С.А.» та інші акціонери ЗАТ «Житомирські ласощі»