З початку 2014 року український експорт до Росії скоротився на 20,8%, імпорт із Росії – на 23,9%. Обсяг торгівлі з Росією у січні-квітні 2014-го становив 10,8 млрд доларів США – на 3,1 млрд менше, ніж у січні-квітні 2013-го. На ці показники вплинула окупація Криму та частини Донбасу. Таке суттєве скорочення відбулось тому, що Україна почала купувати менше природного газу в Росії. Головні ж російські статті українського імпорту – газ, нафтопродукти та тепловидільні елементи для атомних електростанцій. Купувати газ у Росії, втім, уряд відмовився не з принципу, а через зависоку ціну. А зараз провадить переговори про закупівлю в Росії вугілля та електроенергії. Тим часом частина українців вимагає від влади санкцій або навіть повної відмови від торгівлі з державою-агресором.
Ефект економічного бойкоту
Загальноукраїнська ініціатива, що закликає бойкотувати товари з Росії та послуги російських компаній, була започаткована ще наприкінці лютого, коли "зелені чоловічки" захопили Крим. Утім, тоді заклики до бойкоту не сприймалися всерйоз. Зараз, за даними ТСН, понад 50% українців повністю чи частково підтримують бойкот російських товарів. Лише харчова промисловість Росії втратила через український бойкот 100 мільйонів доларів (торік Росія експортувала харчів на 15,6 мільярдів).
"Ініціатива бойкоту всього російського є ефективною, - вважає президент центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. – Ми бачимо, що мережі супермаркетів чи постачальники, які придбали ці товари, намагаються збути їх, знижуючи ціну чи проводячи акції. За знижених цін постачальники можуть перестати отримувати прибутки й переорієнтуватись на інші ринки".
ЧИТАЙТЕ: Російські бренди, які прикидаються іноземними
Болючим для економіки РФ став бойкот російських банків. За інформацією "Економічної правди", у жовтні на закритій зустрічі російського прем’єра Дмитра Медведєва з представниками найбільших банків було озвучено цифру 12,5 мільярдів доларів США . Такими є збитки російських банків в Україні. Та, попри збитки та напружені відносини між державами, російські банки не закривають свої дочірні компанії та не припиняють інвестувати в Україну. Навпаки, останнім часом "Сбербанк Росії", ВТБ (дочірній банк "Внешторгбанка"), "Промінвестбанк" та "Альфа-банк" почали інвестувати активніше. Це можна трактувати як намагання Росії зберегти вплив на український ринок.
Обопільна залежність
На думку Михайла Гончара, зменшення залежності українського ринку від російського – добра тенденція. Проте й раніше Україна не була надто залежною від російського імпорту, якщо не враховувати енергоносії. "Для нас Росія – це бананова республіка, бо звідти ми імпортуємо сировину, переважно енергетичну. Продовольчих і висотехнологічних товарів російського виробництва ми купуємо мало. Високотехнологічні нам постачає Європейський Союз, товари широкого вжитку – переважно Китай і Туреччина", - каже експерт. Утім, є низка секторів економіки, міцно прив’язаних до російського ринку. Ці зв’язки здебільшого збереглися з радянських часів. Наприклад, майже 90% продукції українського машинобудування експортується до Росії. Запорізьке підприємство "Мотор Січ", що виробляє авіаційні двигуни, авіазавод "Антонов", завод імені Малишева в Харкові та багато інших машинобудівних підприємств імовірно доведеться закрити, якщо торгівля з Росією припиниться. Росія, втім, також не може відмовитись від двигунів "Мотор Січі", бо не виробляє власних. Купуючи двигуни в інших країнах, росіянам довелося б переоснастити відразу багато літаків.
Харчі – це лише 8,2% російського імпорту в Україну. Фактично ми масово закуповуємо в Росії лише ікру та рибу. Україна, навпаки, продає харчі до Росії й є залежною від цього експорту. Наприклад, кондитерські вироби та тверді сири експортуються переважно саме туди.
Війна війною, економіка економікою
Але варто хоча б продавати Росії зброю та запчастини до військової техніки. "Для прикладу, погляньмо на ситуацію з Південним машинобудівним заводом, - говорить Михайло Гончар. – Він виробляє для Росії ракети стратегічного призначення. Попри ухвалені владою рішення про припинення військово-технічної співпраці з Росією, підприємство шукає обхідні шляхи, щоб продовжувати бізнес як зазвичай". "Мотор Січ", за словами експерта, намагається перенести виробництво двигунів до Білорусі, щоб звідти постачати їх тій-таки Росії. "Тут влада повинна жорстко бити по руках ділків, які намагаються заробити на війні, крові, смертях наших військових, які захищають Україну", - вважає Гончар.
ЧИТАЙТЕ: Лев негордий
"Війна війною, а економіка економікою, - каже Олександр Пасхавер. – Так, військова співпраця повинна бути припинена, це питання принципу. Атомна енергетика має бути незалежною. Але, якщо йдеться про аграрний сектор, я не бачу необхідності негайно рвати економічні зв’язки. Якщо це зробить Росія, це буде на нашу користь – підприємці знайдуть нові ринки для своєї продукції. Але самим ініціювати такий удар по власній економіці не потрібно".
Найнебезпечніша ситуація для економіки складається тоді, коли вона має лише один ринок збуту. Прикладом може бути Білорусь, три чверті експорту якої йде до Росії. За таких обставин держава не має жодного шансу на зовнішньоекономічний маневр. Тож що більше Україна матиме різних ринків, включно з російським, то краще – у разі виникнення проблем на одному вона завжди зможе підстрахуватись іншими.
