Ситуація на фронті. Дуже повільний прогрес
На фронті практично не відбулося жодних серйозних змін. Україна змогла досягти дуже повільного прогресу на 2-3 напрямках на півдні. Українським силам вдалося навіть трохи просунутися навколо Бахмута, але темпи не дуже високі, повідомив Karl журналістам.
росія сконцентрувала відносно великі сили між Кремінною та Куп'янськом частково для того, щоб зменшити тиск українських сил під Бахмутом. Там, у кількох районах, на думку аналітика, росія досягла також мінімального прогресу.
Karl наголошує, що Україна продовжує робити те, що робила раніше: знищувати логістику. Атаки активно дійшли до Криму, зокрема було знищено великий склад боєприпасів. Зовсім нещодавно надійшло повідомлення про те, що ще один великий склад боєприпасів під Сімферополем був уражений безпілотником, і він детонує. Отже, процес триває.
Досягнуто певного прогресу в тому, що російський артилерійський вогонь став слабшим, особливо на півдні. Це було основною метою діяльності України. Вона продовжує зносити в середньому близько 25 артилерійських установок на день. На думку Karlа, це починає давати певний ефект.
З іншого боку, зауважує аналітик, перетин мінних полів залишається великою проблемою. Це уповільнює пересування українських сил.
Керченський міст. Більш психологічна роль, ніж військова
Нещодавнє руйнування Кримського мосту зіграло більше психологічну роль, ніж військову, оскільки був підірваний автомобільний міст, а залізнична ділянка залишилася неушкодженою. Більша частина логістики, як і раніше, надходила залізницею, але це змінюється.
Аналітик зазначає, що росія остерігається перевантажувати боєприпаси з залізниці на вантажівки в Криму, тому що це в зоні ураження українських сил. Якщо в одному місці буде концентрація перевантаження боєприпасів на вантажівки, його атакують. Karl стверджує, що росіяни почали завозити боєприпаси вантажівками через міст, але цей шлях зараз закритий. Вони пропускають через міст лише легкові автомобілі і лише з одного боку дороги.
Офіційний термін завершення реконструкції – середина вересня, але росіяни завжди затягують час.
Розвиток контрнаступу. Karl вірить, що до кінця літа Україна вийде до моря
На півночі непропорційно велика кількість російських солдатів. Поки що Україні вдається утримувати там лінію фронту, не витрачаючи значних резервів. На думку Karl'а, путін хоче використати Куп'янський напрямок як пропагандистський. Він поставив завдання чинити прямий тиск на Харків, щоб українці відчули, що росія хоче взяти це місто.
Український прогрес повільний. Але знову ж таки, як зазначає Karl, минулого літа знадобилося більше трьох місяців, перш ніж почався серйозний тиск на значно меншій території, ніж зараз. На думку розвідника, прогрес може відбутися тоді, коли вогнева міць ворога стане достатньо слабкою.
Аналітик зауважує, що важко здійснювати масований наступ, якщо це призведе до великих втрат. Минуло 6,5 тижнів від початку контрнаступу українських військ. Він переконаний, що українським силам потрібно дати час. Метою України має бути вихід до моря до кінця осені. Як зазначає Karl, на півдні України в жовтні погода для активних бойових дій ще цілком нормальна, тому час ще є.
Karl каже, що він помірковано оптимістичний і вірить, що до кінця літа Україна вийде до моря. Він не бачить, щоб українці були в паніці чи в глухому куті. Просування просувається дуже повільно, але дивлячись на зниження активності російської артилерії, пов'язане як зі зменшенням боєприпасів, так і з пошкодженням шляхів на півдні – в якийсь момент цей рівень стане настільки низьким, що наступати стане легше.
Щодо темпів українського контрнаступу. Головна причина – Україна не використовує людей як гарматне м'ясо
Щодо критики, що Україна не може змусити великі підрозділи працювати злагоджено, то, на думку Karl'а, ця проблема є у обох сторін. У росії була така ж проблема. Великі підрозділи, які працюють разом, не дуже ефективні. Це проблема, з якою треба рахуватися.
Як зазначає аналітик, в українській армії лише кілька офіцерів із західною підготовкою. Український Генеральний штаб, безумовно, кращий за російський. Майори також кращі, але українських майорів не можна порівняти з американськими.
Це неминуче, тому що українська армія перебуває на стадії розвитку, пояснює Karl. Вони самі скаржаться, що подекуди якість офіцерського складу залишає бажати кращого. Однак, він не вважає, що це головна причина повільного прогресу. Основна причина в тому, що українці не можуть дозволити посилати людей в бій як гарматне м'ясо.
Karl зазначає, що поки ЗСУ не візьмуть під контроль артилерійський вогонь противника, не розмінує мінні поля, просування вперед не буде.
Розвиток ситуації в росії. путін не пробачить Прігожину
Щодо ситуації в кремлі та останніх арештів, то, на думку Karlа, це продовження того, що сталося 23-24 червня. Очевидно, що почалися каральні операції. У випадку з Прігожиним вони залишилися обмеженими. Поки що путін хоче більш-менш дотримуватися домовленостей, досягнутих з Прігожиним. Як довго це триватиме, ще належить з'ясувати. російська влада домоглася того, що ПВК "Вагнер" як незалежний суб'єкт буде ліквідовано.
Детальніше на цю тему: Що, чорт забирай, сталося в росії? Угода з бунтівником через "колгоспника" та приниження путіна – висновки естонського аналітика
Разом із цим відбулася ліквідація одного з найбільш боєздатних підрозділів російської армії. Ми бачили, що коли "Вагнер" вийшов з Бахмута, ініціатива одразу перейшла до української сторони. Зараз ЗСУ відтісняють росіян назад. Динаміка повністю змінилася, зазначає аналітик.
Karl підкреслює, що головною рушійною силою путіна завжди була консолідація внутрішньої влади. "Вагнер" у такому вигляді був для неї ризиком. Якщо директор ЦРУ і держсекретар США вже посміхаються, що він скоро випаде з вікна або з'їсть отруту, це свідчить про певний світогляд.
Естонський аналітик переконаний, що путін не пробачить Прігожину. Єдиний варіант для нього – зникнути десь в Африці, але поки що він продовжує потурати дуже гострій критиці режиму.
Щодо арешту Гіркіна. 23-24 червня Гіркін дуже різко виступив проти Прігожина і підтримав російську владу. Відмінність від Прігожина: у нього немає власних підрозділів. Як зазначає Karl, в останні кілька тижнів Гіркін зайняв дуже різку особисту лінію проти путіна, і тоді було вирішено, що він перейшов межу.
Аналітик наголошує, що зараз ці люди відчувають те, що роками відчувало більш ліберальне крило росії. Їх знищують. Karl переконаний, що внутрішні процеси в росії не закінчилися. Він також не бачить, що популярність війни і підтримка війни можуть зрости. Якби росія зазнала ще кількох серйозних поразок на фронті, всі ці процеси прискорилися б. Поки що крихка внутрішня стабільність зберігатиметься.
Прігожин і Гіркін – це публічні обличчя, але невдоволення в армії і структурах безпеки набагато більше. Кілька інших генералів зникли зі сцени, але поки що невідомо, наскільки остаточно вони зникли. [Начальник П'ятої служби ФСБ] Бєсєда, наприклад, на початку війни дійсно деякий час перебував під домашнім арештом, але потім повернувся на свою посаду. Karl не думає, що нинішні генерали зникли з поля зору назавжди.
Як розвиватимуться події. Не варто турбуватися про білоруський напрямок
На що звернути увагу в найближчі тижні? На думку Karlа, найголовніше – подивитися, що відбувається з російською логістикою, запасами боєприпасів, артилерією. На фронті найважливіше – стежити за тим, що відбувається на півдні і навколо Бахмута, де російська ситуація дуже крихка. Україні потрібно утримувати стабільність на півночі, щоб не перекидати туди занадто багато своїх резервів.
Karl каже, що не турбувався б про білоруське питання: 5 000 досить легко озброєних "вагнерівців" не є значною проблемою для України. путін посилив риторику щодо Польщі, але росія не має ресурсів для війни з НАТО.
Аналітик переконаний, що це повідомлення було для внутрішнього споживання і для гри на нервах Заходу. Польща відчуває себе досить сильною, у військовому плані це їх не дуже турбує.
