Активну участь у революції брали представники Всеукраїнського об'єднання "Свобода", зокрема лідер партії Олег Тягнибок. За гучні висловлювання в сторону правлячої, на той час, еліти передбачалося, що після повалення режиму Януковича на позачергових виборах у 2014 році "свободівці" отримають більший відсоток голосів і навіть на посаду глави держави ВО висунуло Олега Тягнибока. Однак сталося не як "гадалося". "Свобода" в Раду не потрапила і Тягнибок посаду президента не зайняв у чому звинуватив ЦВК та Путіна. Тягнибок був переконаний у тому, що партію "зливають", а результати сфальсифіковано. Тягнибока, певно, сильно "зачепили" такі наслідки, адже він єдиний з трійки "Кличко-Яценюк-Тягнибок", дотримавшись своїх принципів, не потиснув руку Януковичу під час підписання "Угоди про врегулювання кризи в Україні" і єдиний не отримав високої посади при владі. Напередодні місцевих виборів 2015 року "свободівці", для певності, вирішили об'єднати свої сили з "Правим сектором". І вже цього разу у деяких регіонах "Свобода" показала кращий результат.
А от Арсенію Яценюку розчаруватися у рейтингах спочатку не довелося. Гучні заяви Яценюка про "кулювлоб" допомогли йому не тільки зайняти посаду Прем'єр-міністра України, а й пройти його партії "Народний фронт" до Парламенту, обігнавши навіть БПП. Однак тривала ця "біла смуга" для партії не довго. Дані оприлюднених результатів опитування у липні 2015 року показали, що якби найближчим часом проводилися вибори до ВРУ, "Народний фронт" не подолав би 5%-й бар'єр. Рейтинг партії різко обвалився за півроку. І вже на місцевих виборах партія не висувала своїх кандидатів. Натомість Яценюк з Порошенком вирішили підписати угоду про об'єднання політсил у пропорції 75(БПП) на 25(НФ).
Непогано "піднятися" Євромайдан допоміг партії "Самопоміч". Активна підтримка Садовим учасників Євромайдану та "заспокійливі" відео-звернення мера Львова до громади допомогли завоювати довіру виборців до партії. На парламентських виборах "Самопоміч" увійшла в трійку лідерів, здобувши 10,97% голосів. Не втратила позицій партія і через півроку, а навпаки – з третьої сходинки "перебралася" на другу, одразу після БПП. На парламентських виборах до "Самопомочі" приєдналися також кандидати нової політичної партії "ВОЛЯ", очільником якої був Єгор Соболєв. Кандидати від партії потрапили до Парламенту, що можна вважати великим успіхом для новоспеченої політсили.
Пощастило (однак менше, ніж "ВОЛІ") завоювати довіру під час революції і новій партії "Демократичний альянс", яка прославилась завдяки відомому постеру "Янукович-підарешт". До Парламенту кандидати від партії не пройшли, так як балотувалися у складі партії Гриценка "Громадянська позиція", однак першою значною перемогою політсили було завоювання 2-х місць у Київраді. Також значних успіхів політсила досягла на місцевих виборах у 2015 році: 27 кандидатів від партії стали депутатами місцевих рад.
Однак, окрім політичних партій, Євромайдану за посади мають дякувати також наш гарант Конституції Петро Порошенко та самовисуванці з народу Володимир Парасюк і Дмитро Ярош, чиї промови докорінно змінили хід Революції гідності та якими захоплювались активісти Євромайдану. Як змінилося їхнє життя після отримання повноважень при владі?
Петро Порошенко
Перед тим як очолити державу український "шоколадний король" вже спробував себе у ролі нардепа, міністра економічного розвитку, міністра закордонних справ України та навіть секретаря Ради нацбезпеки і оборони України. Крім того Порошенко займався і продовжує займатися активною підприємницькою діяльністю. Він є власником "Рошен", кількох автомобільних і автобусних заводів, "П'ятого каналу" та інших активів.
Посаду глави Української держави Петро Олексійович зайняв у 2014 році і обіймає її досі. Не секрет, що прийти до влади Порошенку допоміг Майдан та Революція гідності. Першим кроком до завоювання прихильності народу був вихід разом із сином на захист мирних демонстрантів від міліції та провокаторів 1 грудня 2013 року на Банковій. І таки подіяло: на президентських виборах 2014 року Порошенко здобув більшість голосів та очолив Українську державу.
Як вплинуло президентство на здоров'я Порошенка сказати важко. Відомо тільки, що під час візиту до Нью-Йорку на сесію Генасамблеї ООН гарант застудився та скаржився на високу температуру. Однак, порівнявши фотографії Порошенка до президентства та під час його терміну, помітно, що зовнішній вигляд його змінився. Сивини в Петра Олексійовича однозначно побільшало.
Володимир Парасюк
До революції Володимир Парасюк жив звичайним життям: був членом Студентського братства ЛНУ ім. І.Я.Франка, грав у КВН, працював відеооператором. Однак славнозвісна промова 21 лютого 2014 року на Євромайдані змусила Парасюка кардинально змінити професійну діяльність. Заяву, тоді ще звичайного сотника, зі словами "Ніякий Янукович - ніякий! - цілий рік не буде президентом. Завтра до десятої години він має піти геть" пам'ятає вся країна і, вважається, що саме його слова стали переломними в ході Революції гідності. За іронією долі сам Володимир народився в селищі Майдан (Жовківський р-н, Львівська область), а політична діяльність його теж, по суті, на Майдані, тільки Київському.
У 2014 році Парасюк балотувався на позачергових виборах до ВРУ як самовисуванець, де здобув перемогу та увійшов до Комітету з питань запобігання та протидії корупції.
Ще з початку свого депутатства Парасюк будував собі імідж "галасливого" політика: спровокував бійку в Раді, порушив ПДР, за що заплатив штраф, побився з нардепом Романом Насіровим, а нещодавно ще й спробував себе у ролі Чака Норріса – заїхав ногою у голову СБУшника Василя Пісного. Внаслідок цієї активної політичної діяльності проти нардепа ГПУ відкрила чотири кримінальні провадження.
Політична діяльність позначилась на здоров'ї Парасюка не надто добре. Влітку цього року політик потрапив в лікарню під крапельницю. Ймовірним недугом нардепа називали сильні ниркові спазми. Зовнішній вигляд Парасюка значних змін поки не зазнав.
Дмитро Ярош
Ще перед Майданом Ярош вів активну громадську діяльність у Всеукраїнській організації "Тризуб" ім. Степана Бандери. Згодом він став очільником організації. Під час Революції гідності Дмитро Анатолійович був одним з ініціаторів створення громадського руху "Правий сектор", після чого був обраний її лідером. На одній сцені з Парасюком 21 лютого Ярош оголосив промову, в якій заявив, що Правий сектор не складе зброї та не звільнить жодної будівлі поки Янукович не піде у відставку.
Не склав зброї Ярош і після відставки Януковича. Від початку російсько-української війни Ярош перебував в зоні АТО та брав участь у формуванні добровольчих загонів. Паралельно з тим він балотувався в президенти України, однак Порошенка не те, що обігнати, а навтіь догнати йому не вдалося. Та все одно в політику Ярош потрапив - став нардепом у ВРУ та заступником голови Комітету з питань національної безпеки і оборони. За час перебування в зоні АТО нардеп двічі був поранений та госпіталізований, переживши дві операції.
Будучи нардепом у Верховній Раді Ярош отримав пропозицію від Порошенка зайняти посаду в Міноборони. Однак у квітні 2015 року він був призначений на посаду радника начальника Генштабу ЗСУ. Нещодавно Ярош заявив, що складає повноваження лідера "Правого сектору" через ідеологічні розбіжності з деякими представниками керівного складу. Натомість бійці Добровольчого корпусу "Правий сектор" закликали Яроша особисто очолити ДУК. Політична діяльність не сильно вплинула на зовнішній вигляд "правосека", як посміхався, так і посміхається.
Дмитро Ярош, 2015 рік. Фото: rbc.ua
Наслідки Революції гідності, якими ми їх бачимо сьогодні залишають бажати кращого: політики далі міряються рейтингами, економічний стан країни складний, а на сході продовжують гинути наші воїни. Як зміниться політична ситуація в майбутньому залишається тільки гадати. Але хто сказав, що буде легко.
Катерина Амеліна
журналіст iPress.ua
