Тим не менше саме такий розвиток подій світить Україні.
Не написав заяви – став донором
Міністерство охорони здоров'я розробило законопроект, згідно з яким кожен українець стане донором органів після смерті, якщо при житті юридично не оформить відмову від такої перспективи. Такий законопроект було передано до парламенту два тижні тому і наразі він перебуває на вивченні комітету Верховної Ради з охорони здоров'я.
Голосуватиме за цей документ вже парламент наступного скликання. І у випадку прийняття закону в Україні запрацює презумпція згоди на трансплантацію органів.
Наразі в Україні не діє презумпція згоди (коли будь-яка людина, приречена на смерть, буде використана як донор, якщо у неї немає письмової відмови від донорства), натомість є інформована згода, яка передбачає трансплантацію органів померлого з дозволу родичів. Це призвело до того, що тепер практично немає трансплантації від посмертних донорів.
В Україні працюють сім центрів трансплантації, але трупне донорство практично блоковане. З огляду на це, лікарі-трансплантологи можуть пересаджувати пацієнтам органи хіба від їхніх живих родичів.
Відповідно до чинного законодавства, дозвіл на трансплантацію органів померлого повинен дати його родич. Але, враховуючи важкий психологічний стан родичів, домогтися їх дозволу практично неможливо.
Фото: yak-prosto.com
Відтак, якщо закон приймуть, то, щоб уникнути посмертного розподілу своїх органів, людині треба буде написати заяву про відмову і віднести у поліклініку чи Державну службу з трансплантації. Якщо ж цього не зробити, то на небіжчика гарантовано чекає "потрошіння".
Сьогодні в Україні роблять сотню пересадок нирок на рік, одну – серця, і 12-14 – печінки. При цьому щорічно трансплантації нирки потребують більше 2000 людей, печінки – близько 1000, серця – 500-700. Цікаво, що смертю людини вважатиметься смерть головного мозку. Тобто ті, хто перебуває у комі теж є потенційними донорами.
У світі є декілька моделей розвитку трансплантації органів залежно від релігії, ментальності суспільства та законодавчої бази. Трупну трансплантацію практикують у Німеччині, Австрії, Франції, Польщі, Іспанії, Португалії, Австралії, Росії, Білорусі. Трансплантацію органів від живих донорів практикують у США, Голландії, Бельгії, Ізраїлі.
Саме ця модель сьогодні домінує в Україні. Через це кількість операцій із трансплантації органів від померлих до живих надзвичайно мала.
Росія
У Росії, як і в Україні, лише планують запровадити донорство органів. Відповідний законопроект тамтешнє МОЗ вже підготувало і передало у Державну Думу.
Сьогодні в Росії діє закон "Про трансплантацію органів та тканин", який був прийнятий ще в 1992 році. Цей документ передбачає "презумпцію згоди". У новому документі ця норма збережена. Утім, цією нормою в Росії майже не користувалися.
Бажання або небажання росіянина стати після смерті донором органів можна буде внести в комп'ютерну базу медустанови. Наприклад, людина зможе прийти в поліклініку або в лікарню і сказати, що після своєї смерті хоче стати донором органів або не хоче ним стати. Це бажання можна буде змінити.
Що стосується дитячого донорства, воно буде проводитися тільки за згодою батьків.
Фото: svit24.net
Нововведень в правилах небагато. Часові рамки, відведені на реанімацію, залишилися колишніми: якщо протягом 30 хвилин повернути людину до життя не вдається, лікарі повинні констатувати смерть. Однак додався пункт, що стосується новонароджених, на реанімацію яких відводиться 10 хвилин.
В 2011 р. в РФ функціонувало 38 медичних організацій, що здійснюють трансплантації органів. Вони виконали 1307 трансплантацій, у тому числі 975 - нирки, 204 - печінки, 106 - серця, 14 - підшлункової залози, 6 - легень, 2 - комплексу серце - легені. Кількість донорів – 729. Реальна ж потреба становить приблизно 10-12 тис трансплантацій органів в рік. Основна перешкода для збільшення кількості трансплантацій органів в країні – це дефіцит донорського матеріалу.
Іспанія
Ця країна вважається столицею світової трансплантології. В Іспанії існує закон, за яким громадянин цієї країни, виїжджаючи за кордон для трансплантації органу, порушує закон. Якщо він виїжджає за кордон і там стає донором, він також порушує закон.
В Іспанії є спеціальні лікарі, які координують трансплантацію органів від померлих до живих. Ці лікарі відповідають за взаємодію між центром трансплантації та лікувальними установами, лікарі яких констатують смерть пацієнтів. На них лежить вся робота по комунікації, аналізу листів очікування, спілкуванню з родичами, адміністраціями лікарень, які надають можливість отримати органи для порятунку людей.
Фото: life.comments.ua
На 1 мільйон населення Іспанії припадає 32 лікаря трансплант-координатора і 40 потенційних донорів. Лише близько 10% іспанців, які потребують пересадки органів помирають, не дочекавшись операції.
Донорство в Іспанії схвалює також і церква – священики пропагують цю ідею. Щоб провести трансплантацію органів в Іспанії треба дозвіл родичів покійника. Однак, унаслідок високої громадянської свідомості – це радше формальність, а не перешкода.
Білорусь
У цій країні діє презумпція згоди. Усі працездатні білоруси мають написати заяву про незгоду віддати свої органи після смерті. Окрім того, у Білорусі був прийнятий закон, за яким неподання відомостей про можливість взяти органи для пересадки стало предметом прокурорського розбору. Тепер в Білорусії надлишок органів для трансплантації. Два мінських трансплантаційних центри не можуть використовувати всі органи, вони просто не в силах зробити такої кількості операцій. У Білорусь тепер їдуть іноземці, яким потрібна трансплантація.
Трансплантаційна активність в Білорусі минулого року становила 25,5 операції на один мільйон населення. Це більш ніж в 2,5 рази більше, ніж в Росії, і в 12 разів - ніж в Україні. Тільки в минулому році в Білорусі було проведено 175 трансплантацій нирки, 42 пересадки печінки і 21 пересадка серця.
Німеччина
Німецька влада на законодавчому рівні зобов'язала кожного громадянина своєї країни в медичних страхових полісах обов'язково вказувати свою згоду або незгоду на вилучення донорських органів після його смерті.
Згідно з ухваленим цьогоріч законом, у всіх громадян віком від 16 років будуть періодично запитувати, чи готові вони стати донорами своїх органів.
Автори такого закону переконані, що нововведення дозволить не тільки врятувати багато людських життів, але й вирішить таку проблему, як незаконна трансплантація.
Як працює ця система? Будь-який охочий, який проживає в Німеччині в будь-який момент може зайти на офіційний сайт програми донорства, ознайомитися з умовами і відразу ж роздрукувати картку добровільного донора. У цій картці є спеціальні графи, де можна вказати якими саме органами людина готова пожертвувати. Після того, як заповнену картку отримають у відповідній службі з потенційним донором зв'язується представник його страхової компанії, і запитує, чому ця людина готова пожертвувати своїми органами після своєї смерті.
Фото: ukr.obozrevatel.com
Не всі німці сприйняли нововведення позитивно. Німецьке Міністерство охорони здоров’я оприлюднило офіційну статистику, згідно з якою кожна четверта пересадка серця, а також кожна друга пересадка підшлункової залози в країні проводяться незаконно.
Згідно з офіційною статистикою, в Німеччині очікують отримання донорських органів 12 тис осіб. З них близько тисячі осіб помирають, так і не дочекавшись своєї черги на отримання органів.
Автори нового закону запевняють, що тепер у Німеччині з'явилася можливість збільшити кількість донорів до 50% всього німецького населення, що дасть можливість врятувати багато людських життів. Закон набирає чинності напередодні Нового року.
Які перспективи?
Попри оптимістичні очікування Міністерства охорони здоров’я України на прийняття цього законопроекту та нагальну потребу вирішення питання посмертної трансплантації, перспективи прийняття згаданого закону, схоже, невтішні.
"Те, що підготував МОЗ - неприйнятно. Там на кількох папірцях написано про скасування презумпції незгоди, і найголовніше – скасовується стаття, яка обов'язково має регламентувати вилучення органів лише за умови смерті мозку. Тому, що можливо людина буде ще жива, а в неї вже будуть забирати органи. Це неприпустимо", - наголосила член фракції Партії регіонів і голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва.
Тетяна Бахтеєва. Фото: partyofregions.org.ua
За її словами, на даний момент в Україні працюють лише три центри трансплантації органів. На думку Бахтеєвої, Україна сьогодні взагалі не готова до запровадження презумпції згоди на трансплантацію органів.
Вона наголосила на необхідності створити єдиний всеукраїнський центр, в якому було б створено реєстр людей, що потребують донорства, реєстр тих, хто готовий надати органи.
Враховуючи такий висновок Бахтеєвої, закон має невеликі шанси на прийняття. Отже, тисячі українців й далі помиратимуть у черзі на органи.
Довідка:
Щорічно в світі виконується близько 100 тис трансплантацій органів і більше 200 тис - тканин і клітин людини. З них до 26 тис припадає на трансплантації нирок, 8-10 тис - печінки, 2,7-4,5 тис - серця, 1,5 тис - легких, 1 тис - підшлункової залози.
Лідером серед держав за кількістю проведених трансплантацій є США: щорічно американські лікарі виконують 17 тис пересадок нирок, 6 тис - печінки, 2 тис - серця. У Росії щорічно виробляється 100 трансплантацій серця, 200 трансплантацій печінки, 1000 трансплантацій нирок, що в сотні разів нижче потреби в даних операціях.
Згідно з дослідженням американських експертів, розрахункова потреба кількості трансплантацій органів на 1 млн населення в рік становить: нирка - 74,5, серце - 67,4, печінка - 59,1, підшлункова залоза - 13,7, легке - 13,7, комплекс "серце-легеня" - 18,5.
