Джерело: Zeit
Двох високопосадовців Мінекономіки Німеччини підозрюють у шпигунстві, до цього залучена Федеральна служба з охорони конституції (BfV). Для федерального уряду ця справа може бути резонансною, вибуховою і небезпечною.
Підозра досить прикра: чи не проникли російські спецслужби до Федерального міністерства економіки – де вирішується все, що стосується газу, енергетики та газопроводу "Північний потік-2". Справа, яку наразі розслідує контррозвідувальне агентство, дійшла до федерального уряду і попахує скандалом, який невідомо чим скінчиться.
Німецька контррозвідка діє у тіні. Полювання на іноземних агентів має відбуватися непримітно і тихо, чим менше це відчувається, тим краще. Довгий час пошуки кротів також вважалися роботою, що відійшла у минуле, вчорашнім днем, пережитком холодної війни. У ХХІ столітті геополітика формується по новому - на великих світових аренах, у Вашингтоні, Пекіні чи Москві, Парижі чи Давосі, а не через мертві потайні поштові скриньки, з секретними повідомленнями азбукою Морзе та агентами.
Однак, згідно з дослідженням ZEIT, два високопоставлені чиновники з Міністерства економіки Німеччини, які займають ключові посади у сфері енергетики, наразі перебувають під звинуваченням Федеральної служби з охорони конституції. Невже у геополітиці повернулися до старих методів?
У будь-якому випадку зрада це чи хибна підозра - справа політично небезпечна і делікатна водночас. У разі підтвердження це було б фіаско для федерального уряду, а для кремля стало б тріумфом, який запровадив кілька кротів в одне з найважливіших міністерств. А якщо підозра не підтвердиться, міністра економіки Роберта Хабека (зелених) значить ввели в оману, і йому доведеться пояснювати, чому він настрополив спецслужби на бувалих досвідчених посадовців міністерства.
Тому що саме довірені особи Хабека навесні звернулися до Федеральної служби з охорони конституції і попросили допомоги в адміністративних справах. Вони зіткнулися з невідповідностями у внутрішніх документах щодо "Північного потоку-2" і рівня наповненості газосховищ, а також з неточностями у звіті про безпеку газопостачання Німеччини. Стверджують, що багато документів відображали інтереси російської сторони, і вражало те, що аргументація часто не збігалася з офіційною лінією уряду. У всіх великих обговореннях грядущої зими, зокрема у темі поставок газу, відповідальні за неї чиновники міністерства зайняли позицію, яка значно відхилилася від політичної лінії свого міністра: рішення не вводити в експлуатацію газопровід "Північний потік-2"; у питанні "Газпром Німеччина", який у квітні перейшов під довірче управління; або в багатомільярдному порятунку постачальника газу Uniper. Федеральний уряд говорить про "протидію". Але який тут насправді мотив?
Управління з охорони конституції несе юридичну відповідальність за контррозвідку. Якщо є підозра, її має розслідувати спецслужба, як це повинно відбуватися у таких випадках. У Дюссельдорфі, до прикладу, зараз судять підполковника запасу, який, як стверджується, з 2014 року надавав російській службі військової розвідки інформацію військового характеру. Його викрили у 2020 році. В Аугсбурзі засудили докторанта, який передав документи про ракетну техніку агенту зовнішньої розвідки СВР росії. Російські спецслужби розглядають Німеччину як арену для дій, зокрема атаки - типу вбивства грузина-біженця в Берліні в 2019 році в Kleiner Tiergarten.
Коли люди Хабека звернулися до секретної служби, у служби з охорони конституції не було вибору, їм довелося почати розслідування на свій розсуд і як вважали за потрібне. Але як дізнатися - високопосадовець з переконань чи за гроші таємно працює на москву?
У Берліні стверджують: офіцери розвідки перевірили резюме підозрюваних чиновників і виявили в їх біографіях дивні події - в одному випадку навчальну поїздку до росії. Офіцери простежили відстежили поїздки і перевірили, чи були рейси виключно службовими, чи були якісь підозрілі візити. І вони зважали на особисту дружбу та прихильність. Мова йдеться про "емоційну прихильність до росії", яка водиться серед підозрюваних чиновників. Але чи можна когось за це вважати шпигуном кремля?
Навіть тільки підозра часто означає кінець кар'єри
Одним з аргументів проти цієї тези є те, що в Міністерстві економіки зазвичай працюють чиновники, які і раніше прихильно ставилися і до корпорацій, і до кремля. Попередник Хабека Петер Альтмаєр (ХДС), а також його державний секретар Ульріх Нуссбаум розглядали "Північний потік-2" як проект "суверенного національного енергопостачання". Відповідно, багато високопосадовців були орієнтовані на схід, зокрема у сфері, яка відповідала за питання газу та енергетики. Цілком можливо, працівники міністерства не перелаштувалися на новий лад.
Життя звинувачених у роботі на іншу державу посадовців могло б швидко перетворитися на особисту драму. У подібних випадках проста підозра, з доказами чи без, часто означає кінець кар'єри. З цієї причини в цій статті не згадуються ані імена відповідних посадових осіб, ані їх звання. Наприклад, німецький дипломат Герхард Сабатіл, якого в 2020 році звинуватили в шпигунстві на користь Китаю, розповів про "кошмар", який почався одного ранку, коли в його приватну квартиру прийшли слідчі та заарештували його. "Я подумав: яка зла дурня, все швидко з’ясується, — сказав він в інтерв’ю Der Spiegel. — Але потім мене забрали. Наразі процедуру припинено. Але репутація Сабатіла заплямована".
Повідомляється, що у випадку з двома підозрюваними чиновниками з міністерства економіки не було знайдено вагомих доказів шпигунства чи корупції. Однак, ймовірно, стосовно цих осіб у цій справі не було повного стеження, включаючи спостереження, прослуховування телефонних розмов і відстежування електронної пошти: а закон вимагає наявності "фактичних ознак" шпигунської діяльності. Цих знак чи якогось конкретного сліду немає і досі.
Федеральна служба з охорони конституції взагалі не хоче коментувати якісь факти, вона не є органом прокуратури, служба не виносить вироків, а лише збирає докази. Хабек має прийняти рішення про те, як поводитися з двома своїми високопосадовцями, довіра до яких зменшилася, але проти яких ще немає переконливих доказів.
Той факт, що довірені особи міністра привели секретну службу до міністерства, ймовірно, відштовхне багатьох державних службовців. І опоненти Хабека навряд чи втратять можливість звинуватити міністра в тому, що він хоче змусити замовкнути неугодних критиків. Повідомивши спецслужбу, Хабек перетворив підозру на офіційний процес.
Міністерство економіки, до ZEIT звернулося з проханням про інтерв'ю, відмовилося коментувати конкретний випадок. Однак прес-секретар зазначила, що міністерство "було в тісному контакті з Федеральним відомством із захисту конституції з початку законодавчого періоду", оскільки було зрозуміло, що робота міністерства "перебуває під особливо увагою". "Ми завжди відслідковуємо всю інформацію, пов’язану з безпекою, у тісній координації з Федеральним відомством із захисту конституції та негайно вживаємо всіх необхідних кроків".
