Журнал TIME, посилаючися на Міністерство оборони України, пише про чергове воєнізоване формування, яке на цей раз планує створити російський нафтовий гігант "Газпромнєфть". Хоча журнал, як і український ГУР, називає це чомусь "приватною військовою компанією" (складно назвати будь-що приватним, якщо компанія належить російській державі, то і створені нею структури навряд чи можуть бути приватними. Швидше за все йдеться про "окозамилювання" для розпилу грошей чи "гібридних" атак у майбутньому – iPress). Журнал із посиланням на українські джерела порівнює майбутнє формування з організацією найманців – "групою вагнера".
TIME зауважує, що рішення російського уряду можна інтерпретувати по-різному. Адже наказ, підписаний прем'єр-міністром росії мішустіним, замість "військової організації", санкціонує заснування "приватної організації з охорони" відповідно до закону, що дозволяє енергетичним компаніям створювати такі формування для захисту своїх об'єктів.
Як зазначає видання, про цю організацію відомо небагато, окрім змісту розпорядження мішустіна. Незрозуміло, яку роль вона відіграватиме в Україні чи за кордоном. Наразі, однак, експерти з російської енергетики, які спілкувалися з виданням, розділилися в думках про значимість формування, і про масштаби його загрози для України чи інших країн.
Що таке "Газпромнєфть"? Політичний інструмент російського тиску за кордоном
"Газпромнєфть" видобуває та переробляє нафту в росії та за кордоном, це дочірнє підприємство енергетичної компанії "Газпром", мажоритарним акціонером якої є російський уряд. "Газпром" має важливе значення для російської економіки, оскільки є найбільшою компанією в країні і в 2021 році – найбільший виробник природного газу у світі.
Однак, зазначає TIME, окрім економічного значення, росія давно використовує нафту і газ "Газпрому" як політичний інструмент за кордоном. То росія обіцяла контракти, будівництво трубопроводів, щоб зблизити відносини, то погрожувала підвищенням цін і припиненням поставок для політичного тиску. Наприклад, нагадує TIME, після повалення проросійського президента України Віктора Януковича у 2014 році "Газпром" підвищив ціну на газ для країни на 80%.
Загроза просування російського впливу робить будівництво трубопроводів "Газпромом" вельми суперечливим. Одним із прикладів є газопроводи "Північний потік" – мережа, що тягнеться з росії до Німеччини. Будівництво "Північного потоку-1" завершили у 2011 році, а "Північного потоку-2" – у 2021-му. У вересні 2022 року обидва трубопроводи були пошкоджені в результаті, як назвали багато експертів, диверсії. Одні країни стверджують, що росія атакувала трубопровід, але російський уряд, а віднедавна і журналіст-розслідувач Сеймур Герш, звинувачують у цьому США (нам же відомо, що росія завжди звинувачує когось в тому, що робить або збирається зробити сама – iPress).
Навіщо "Газпромнєфть" створює організацію з охорони? Захист трубопроводів, підтримка військового потенціалу рф, збереження режиму путіна
Експерти висувають різні теорії щодо того, чому "Газпромнєфть" причетна до створення організації на кшталт "вагнера".
Одна з них така: "Газпром", як і багато інших енергетичних компаній, створює організацію для захисту своїх трубопроводів. "Захист трубопроводів і родовищ видобутку є логічним під час війни, оскільки ймовірність диверсій зростає", – цитує TIME Герхарда Манготта, професора Інсбрукського університету, який вивчає російську зовнішню політику.
Емілі Голланд, доцентка Інституту морських досліджень росії при Військово-морському коледжі США, зазначає, що "Газпромнєфть" у першу чергу зосереджена на природних ресурсах в Арктиці, що є надважливим, оскільки російські економічні інтереси переорієнтовані на бізнес з Азією. "Арктика швидко розвивається з точки зору енергетичної інфраструктури, буріння та військових об'єктів, і в цьому бере участь низка держав, зокрема Китай", – цитує її видання.
Втім, інші експерти вважають, що "Газпром" може створювати свою армію для посилення військового потенціалу росії.
"Цілі" "Газпрому" – це не лише газовий бізнес. Вони полягають, по суті, у підтримці національних інтересів російської федерації, а конкретно, будемо чесними – у збереженні і підтримці режиму владіміра путіна", – цитує TIME доктора Агнію Ґріґас, авторку книги "Нова геополітика природного газу" і старшу наукову співробітницю Євразійського центру Атлантичної ради. Вона вважає, що владімір путін "чітко означив, що це, по факту, війна за виживання його режиму, і що він не поступиться".
"Війна в Україні змусила російський уряд "відчайдушно" шукати нові способи вербування солдатів, і, можливо, він хоче використати людський ресурс із нафтогазової галузі", – наводить журнал думку Маргарити Балмаседи, професорки Університету Сетон-Холл і авторки книги "Російські енергетичні мережі: перебудова технополітики від Сибіру до України та Європейського Союзу". Однак вона підозрює, що створення військового формування – не одноосібне рішення кремля. На її думку, це може бути спробою керівництва "Газпрому", а саме голови правління Олексія Міллера, вислужитися перед путіним і, як варіант, отримати владу після війни.
"Ви повинні сприймати ці приватні військові компанії в контексті битви за владу, що вже відбувається в росії, – цитує видання пані Бальмаседу. – Йдеться про боротьбу за владу, за пільги чи привілеї, які може дати путін. І це битва за те, що буде після".
Навіщо "Газпромнєфті" створювати цю організацію саме зараз? кремлю треба живе м'ясо
Відповідь на це питання, зазначає TIME, залежить від мети. Павло Баєв, науковий співробітник Інституту дослідження проблем миру в Осло, якого цитує видання, вважає, що є дві можливі причини створення приватної армії саме зараз: рішення США класифікувати "групу вагнера" як міжнародну злочинну організацію та посилення американських санкцій щодо експорту російської нафти та нафтопродуктів. "У компанії є вагомі підстави вважати, що ризики для її активів за кордоном зростають, але наймати зовнішні структури з охорони проблематично, оскільки прігожин домінує на цьому ринку в росії", – говорить Баєв.
Водночас пані Бальмаседа вважає, що про організацію заявили саме зараз тому, бо росії необхідно переломити хід війни. "кремлю дедалі більше і негайно треба "живе м’ясо", – цитує її TIME. – І по-друге, важливі фігури в росії гостріше усвідомлюють хаос, який ця війна (а це їх вибір) створює для самої рф".
Чи є у цьому загроза для України? Експерти не одностайні
Знову ж таки, експерти розходяться в думках щодо того, чи може це формування загрожувати Україні.
У майбутньому, вважає Ґріґас, росія може розширити військову присутність у Чорному морі, де Україна має запаси нафти і газу або біля газопроводу "Північний потік" у Балтійському морі. "Я буду стежити за тим, до якої міри росія буде виправдовувати свої військові операції в Україні під приводом захисту трубопровідної інфраструктури", – цитує експертку американське видання. Бальмаседа ж додала, що війська "Газпромнєфті" можуть перекинути до Криму або на схід України.
Манготт, як пише TIME, стверджує, що таке військове формування навряд чи становитиме загрозу для України. На його думку, не зовсім зрозуміло, що такі формування принесуть росії, бо вона і так вербує людей, готових воювати в Україні.
Чи можуть ці формування втручатися в інші країни? Так, тому треба бути обережним
У коментарі TIME пані Ґріґас висловила побоювання, що захист інфраструктури "Газпрому" може дати росії привід для військового втручання в країни регіону. Зокрема, за її словами, вона турбується про країни, що мають велику заборгованість перед "Газпромом" або мають її газопроводи на своїй території, включно з Киргизстаном і білоруссю (або ж росія розглядає можливість провести операцію в Молдові під егідою захисту газопроводів "Молдовагаз", який підконтрольний "Газпрому" напряму та через невизнане ніким ПМР – iPress).
Формування "Газпромнєфті" можуть також активізуватися в інших частинах світу, де компанія має активи. На думку Баєва, найбільш вірогідним місцем є Ірак, де сєргєй лавров, міністр закордонних справ росії, під час нещодавнього візиту заявив про важливість захисту російських активів. "Будь-яка країна, яка цінує свою незалежність і безпеку, повинна серйозно поставитися до активів "Газпрому" у своїй країні", – підсумувала Ґріґас у коментарі TIME.
Джерело: Time
