RSS
ПОЛІТИКА СТАТТІ

Казначейство поставило міста на межу виживання

Відомство заблокувало усі виплати місцевим бюджетам
Проблема із блокуванням Державним казначейством коштів місцевих бюджетів не вперше виникає в Україні. Але щоразу вона стає масштабнішою, а блоковані кошти лише набирають нулів.
Казначейство поставило міста на межу виживання Фото: zaxid.net

Наприклад, під завісу свого прем’єрства у 2009 році Юлія Тимошенко керувала Держказначейством у ручному режимі. Тоді, як і сьогодні, відбувалися затримки бюджетних платежів.

Голови облдержадміністрацій восени 2009 року зверталися до уряду із відкритим листом, запитуючи, куди поділися гроші, які надійшли на єдиний казначейський рахунок і там же загубилися.

Тоді все списували на політику – мовляв, тривають вибори і тодішній президент Віктор Ющенко конкурує за крісло глави держави із Юлією Тимошенко. Через це підконтрольні президентові голови ОДА навмисне "мочили" главу уряду.

Але, як би не трактували це питання, але грошей місцеві бюджети тоді так і не бачили. Львів у 2010 році навіть оголосив про дефолт.

Сьогодні ситуація із блокуванням коштів повторилася у масштабах усієї України. З кінця вересня казначейство не перераховує кошти, хоча бюджетні організації мають кошти на рахунках і друкують платіжки.

Нині у кожному місті є несплачені рахунки для освітян, медиків, комунальників, за освітлення вулиць і т.д.

Львів чекає на 17 млн грн своїх грошей

У Львові казначейство не проплатило рахунків Львівської міської ради на 17 млн грн. Ця сума, яка зависла у казначействі - це захищені статті і незахищені статті бюджету. Йдеться про оплату праці працівників бюджетних установ, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв.


Фото: zaxid.net

Наслідки таких затримок уже сьогодні відчутні у Львові. Так, наприклад, 17 жовтня пікетувати регіональне відділення держказначейства у Львові прийшли кілька сотень працівників ЛКП "Львівсвітло" та ЛКП "Львівелектротранс". Люди вимагали виплатити їм зарплату за два місяці – гроші міська рада виплатила, а казначейство заблокувало.

Понад 10 млн грн казначейство у Львові не перерахувало на потреби міста.

Заборгованість держбюджету перед "Львівелектротрансом" за два місяці становить 6,6 мільйона гривень, а перед "Львівсвітлом" - понад 600 тисяч гривень. Майже 300 тисяч гривень не переказує казначейство на освітлення міста. Якщо ситуація не виправиться, то вже найближчим часом вулиці увечері та уночі залишаться темними.

Щоб у місті не настав колапс, Львівська міська рада вже звернулася до прокуратури.

"Прокуратура займається цим питанням, бо це порушення закону, це кошти міста і вони автоматично повинні проводитись казначейством, і без дискусій. Якщо казначейство не має відповідних коштів, то вони не можуть нічого придумати, на превеликий жаль. Це не є питання казначейства Львівської області, це питання цілої України", - повідомив iPress.ua міський голова Андрій Садовий.

Потерпають усі міста України

Аналогічною є ситуація практично у кожному місті України. В Кременчузі казначейство блокує 20 млн грн.

"Все це незахищені статті бюджету. Абсолютно важка ситуація щодо будівництва, ремонтів, асфальтування доріг, ремонтів лікарень. Не проходять інвестиційні платежі та держсубвенції. Ми подаємо в казначейство платіжки і просимо оплатити, але казначейство не пропускає ці витрати", - каже мер Кременчука Олег Бабаєв.

У Тернополі минулого тижня прокуратура внесла подання в казначейство міста з вимогою проведення проплат платіжних доручень розпорядників та одержувачів коштів міського бюджету Тернополя. Там казначейство заборгувало понад 9 млн грн.

Із них за загальним фондом (утримання міських установ) - 3,4 млн грн, за спеціальним фондом (капітальні видатки, ремонт житлового фонду) - 6,2 млн грн. Місто не отримує кошти на потреби охорони здоров´я, освіти, спорту, житлово-комунального господарства. Окремі платіжні доручення не проплачені вже більше місяця.

Не дивлячись на те, що питанням проплати рахунків займається прокуратура, своїх грошей міста досі не отримали.

Де гроші?


Андрій Новак. Фото: andriynovak.info

За офіційними даними, до початку серпня позитивне сальдо єдиного казначейського рахунку досягло 3,6 мільярда гривень – це одне з мінімальних значень за останні 8 років, яке свідчить про те, що доходи державного бюджету зростають набагато меншими темпами, ніж його витрати, а місцеві бюджети, як зазвичай, першими потрапляють під удар, і позбавляються можливості покривати свої витрати.

Андрій Новак, економічний експерт і голова Комітету економістів України у коментарі iPress.ua зазначив, що блокування казначейством рахунків місцевих органів влади має дві причини.

"Перша причина – економічна. Вона цілком об’єктивна, пояснюється великою недоїмкою надходжень до державного бюджету. Тобто дохідна частина держбюджету не виконується. Тому бюджет, м’яко кажучи, зараз не може виконувати не лише програми розвитку (фінансування будівництва, ремонту, реконструкцій), а вже почалися проблеми із захищеними статтями бюджету", - зазначив Новак.

Друга складова цієї проблеми – політична.

"Країна напередодні виборів. Місцевим органам влади центральна влада, звідки надходять трансферти і субсидії місцевим бюджетам, дала команду блокування коштів навіть при наявності незначних ресурсів. Відбувається узалежнення місцевих органів влади від результатів виборів на певній території.

Тобто, якщо керівники місцевих органів влади дають результат по партійній і мажоритарній частині для правлячих партій, тоді буде дана команда спрямувати у конкретний місцевий бюджет відповідні кошти. Якщо ж політичного результату не буде, то керівників покарають, не давши грошей або позбавивши їх посад, якщо це можливо", - наголосив експерт.

Що буде далі?

Якщо найближчим часом казначейства у регіонах не почнуть оплачувати платіжки місцевих бюджетів, то на міста чекає катастрофа. Вулиці перестануть прибирати, бо двірники не отримують зарплат, у нічний час міста не будуть освітлюватися, у лікарнях, дитсадках, школах стане холодно і діти не зможуть вчитися, бо за газ неможливо буде розрахуватися.

За словами Андрія Новака, багато чого у розв’язанні цієї проблеми буде залежати й від того, чи зможе український уряд відновити співпрацю із Міжнародним валютним фондом.

Треба також поквапитися із прийняттям бюджету на наступний рік.

"Інше питання – це проект бюджету на наступний рік. Тут залежатиме від того, як довго нова парламентська коаліція буде розподіляти бюджетні кошти між собою і своїми сферами впливу. Якщо це буде зроблено швидко, то, можливо, з 1 січня бюджетних затримок більше не буде. Якщо ж процес прийняття бюджету затягнеться, то виконання бюджету у першому кварталі відбуватиметься за схемою бюджету 2012 року, поки не буде прийнятий новий бюджет. У такому випадку чекати, що перший квартал буде якимось інакшим, ніж та ситуація, яка є сьогодні, не варто. Економічні передумови не вказують на те, що ситуація буде покращуватися", - вважає Андрій Новак.

Рятівною соломинкою для уряду у цій ситуації може бути залучення нових боргів.

"Тоді можна очікувати на незначне полегшення", - наголосив економіст.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

25 10 2012 16:54
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ