Приблизно через три тижні, відтоді як прем'єр-міністерка Японії Санае Такаїчі під час виступу в парламенті висловилася щодо можливого конфлікту навколо Тайваню, Китай розпочав економічні репресії, націоналістичні випади та дипломатичний наступ, демонструючи своє невдоволення, пише Bloomberg.
Зараз уряд президента Сі Цзіньпіна загострює суперечку, звертаючись до ООН, щоб змусити всі країни підтримати позицію Китаю у будь-якому майбутньому конфлікті щодо Тайваню або не втручатися.
У листі до генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, надісланому в п'ятницю, постійний представник Китаю при ООН Фу Цун звинуватив Такаїчі у порушенні міжнародного права її заявами, які публічно пов'язали можливу кризу в Тайванській протоці з ймовірним розгортанням японських військ.
"Якщо Японія наважиться на військове втручання у Тайванській протоці, це буде актом агресії, – написав Фу. – Китай рішуче скористається своїм правом на самооборону відповідно до Статуту ООН та міжнародного права і твердо захищатиме свою суверенітет і територіальну цілісність".
У листі Японію звинувачують у підриві "післявоєнного міжнародного порядку", посилаючись на документи, які, на думку Пекіна, підтверджують претензії Китаю на суверенітет над Тайванем. Як зазначає видання, Сі підкреслив це послання під час телефонної розмови в понеділок із президентом США Дональдом Трампом. Це їхній перший контакт після досягнення широкого торговельного перемир'я 30 жовтня. Під час розмови китайський лідер заявив, що "повернення Тайваню до Китаю є невід'ємною частиною порядку" після Другої світової війни.
"Китай і США пліч-о-пліч боролися проти фашизму і мілітаризму", – заявив Сі, згідно з китайською заявою. "З огляду на те, що відбувається, для нас ще важливіше спільно захищати перемогу у Другій світовій війні", – додав він.
На думку Bloomberg, ці кроки Китаю спрямовані на те, щоб посилити свої претензії на Тайвань і розширити суперечку за межі Японії в міжнародній організації, де Пекін користується широкою підтримкою, особливо з боку країн Глобального Півдня. Посилаючись на право на самооборону і прирівнюючи втручання Японії до акту агресії, Пекін фактично стверджує, що жодна країна, включаючи США, не повинна захищати Тайвань у разі вторгнення.
Cтарший аналітик Міжнародної кризової групи з питань Північно-Східної Азії Вільям Ян, якого цитує видання, вважає, що цей лист може бути першим кроком у нових зусиллях Китаю по створенню правової основи та наративу для потенційних військових дій у майбутньому, включно з обстрілами японських об'єктів у разі конфлікту.
За словами Яна, попри те, що колишній президент Джо Байден неодноразово заявляв, що США захищатимуть Тайвань у разі будь-якого нападу з боку Китаю, Пекін ретельно і виважено відповідав, оскільки знав, що Вашингтон може "завдати реальної шкоди" Пекіну. Натомість економічна залежність Японії від Китаю робить її легшою мішенню.
На думку експерта, Китай "хоче побачити, наскільки адміністрація Трампа буде готова надати Японії конкретну підтримку". Він додав, що Пекін також "намагається попередити інші демократії про наслідки подібних заяв щодо Тайваню".
Японія набагато більше залежить від Китаю в загальному обсязі торгівлі.
Як зауважує Bloomberg, у повідомленні Трампа про телефонну розмову із Сі не згадувалося ні про Тайвань, ні про Японію. Він назвав відносини США з Китаєм "надзвичайно міцними" і сказав, що прийняв запрошення Сі відвідати Пекін у квітні. Минулого тижня речник Державного департаменту заявив, що зобов'язання США щодо оборони Японії залишаються "непохитними".
На думку видання, лист до ООН є останнім кроком у зусиллях Китаю щодо мобілізації міжнародної підтримки в його ескалації конфлікту з Японією. Хоча це не є офіційною резолюцією, яка вимагає голосування від держав-членів, вона змушує кожну країну зважити свою позицію із цього питання і цього може бути достатньо для Пекіна.
"Потрібна лише тиша, адже для Китаю тиша означає згоду, прийняття", – вважає головна економістка Natixis SA в Азійсько-Тихоокеанському регіоні Алісія Гарсія Ерреро, яка досліджувала вплив Китаю в ООН. "І ніхто не каже, що це обурливо. Ось чому для Китаю це вже велика перемога", – додає вона.
У своїх нападках на Такаїчі, підкреслює Bloomberg, китайські чиновники та державні ЗМІ часто згадують про агресію Японії проти Китаю та інших азійських країн в часи Другої світової, звинувачуючи її уряд у поверненні до небезпечного шляху "мілітаризму". Посол Китаю в ООН Фу також скористався нібито порушенням Японії, щоб виступити проти її кандидатури на місце у Раді Безпеки ООН.
У п'ятницю китайське посольство в Японії опублікувало в X повідомлення про те, що Китай матиме право вжити "прямих військових заходів" без необхідності отримання дозволу від Ради Безпеки ООН, якщо Японія зробить будь-який крок у напрямку поновлення агресії. У цьому повідомленні без додаткових пояснень цитувалися положення Статуту ООН щодо "держав-ворогів" під час Другої світової війни.
Японія зі свого боку відмовилася пропустити це повз увагу, вказавши, що положення ООН про "держави-вороги" зараз вважаються застарілими. "Ми сподіваємося, що Китай буде діяти і висловлюватися відповідально як велика держава і постійний член Ради Безпеки ООН", – заявила в офіційному повідомленні старша речниця уряду Японії Макі Кобаяші.
Як зазначає Bloomberg, позиція Китаю значною мірою базується на юридичному розрізненні, яке Пекін активно просуває з моменту вторгнення росії в Україну. Китайські чиновники, зокрема міністр закордонних справ Ван Ї, неодноразово відкидали паралелі між цими двома випадками, стверджуючи, що Україна є суверенною державою, а Тайвань – територією Китаю, і що цей конфлікт є внутрішнім.
З цієї точки зору, наголошує видання, Пекін звинуватив США та їхніх союзників у "подвійних стандартах", коли вони підтримують кордони України та водночас порушують суверенітет Китаю над островом. Зараз, втілюючи цю логіку в офіційних комунікаціях ООН, Китай намагається довести, що будь-яка іноземна військова допомога Тайваню є захистом демократії, а незаконним порушенням китайської території.
росія, "безмежний" партнер Китаю, є однією з небагатьох країн, які приєдналися до Пекіна, щоб висловити протест Такаїчі, тоді як більшість інших держав залишаються осторонь. Союзники США, зауважує Bloomberg, досі переважно зберігають мовчання.
Для Китаю невпинна увага до Такаїчі також служить внутрішньополітичним цілям: зробити Сі сильним, коли він не поступається історичному ворогу в одному з найчутливіших внутрішньополітичних питань.
За словами позаштатного співробітника Глобального центру Китаю при Атлантичній раді Вен-Ті Сунга, цей конфлікт дозволяє Китаю підсилити націоналізм всередині країни, а також стримує інші країни від висловлювання своєї думки стосовно Тайваню.
"Змушуючи інші держави висловлювати підтримку позиції Китаю в ООН, Китай намагається продемонструвати легітимність своєї позиції за допомогою чисельної переваги, – пояснює він. – Коли два великих економічних гіганти борються між собою, найменший опір – це просто тримати голову похиленою (себто не виcовуватися – iPress)".
Джерело: Bloomberg
