Громадські діячі відтворювали події українсько-польської війни. У формі та спорядженні військовиків Галицької Армії та підрозділів військ Української Народної Республіки, представники товариства зображали блокування Ратуші та організували марш слави за участі УГА та військ УНР.
"Це події першої творчості української державності в 20 столітті, після 200-річчя нашої бездержавності",- розповідає організатор заходу Тарас Елейко, - "Наші вояки з Легіону Січових Стрільців – відважні хлопці, досить сильні, яких було всього трохи більше 2 тисяч, встановили українську владу у цілій Західній Україні. На чолі з сотником Дмитром Вітовським молоді офіцери в ніч з 31 жовтня на 1 листопада, попри намір польської ліквідаційної комісії перейняти владу на Галичині, захопили всі ключові позиції в місті Львові (Ратушу, пошту, телеграф, залізничний двірець) і проголосили маніфест про відновлення української державності". Мешканці Львова допомагали українським воякам, проте поляки була більш активними: на початку XX століття у місті проживало понад 60% поляків і лише 20% українців. Через три дні розпочались бойові дії, оскільки сформувалось сильне польське ополчення, яке не змирилось з проголошенням ЗУНР на теренах Західної України.
Зробити історію цікавою для школярів
Фото: Ярослав Іваночко/iPress.ua
Організатори витрачають власний час і кошти для відтворення подій минулого, оскільки головною метою товариства "Пам’ять" є пропагування історії наочним шляхом. Лекції і уроки, на думку учасників громади, є малоефективними. "От подивіться – діти", - киває Тарас Елейко у сторону юних хлопців, які розглядають барикади навпроти міської ради, - "Вони собі роблять світлини. Десь щось ми їм розкажемо, пізніше вони будуть викладати собі фото в соціальних мережах і хтось в них запитає "а що це було?" і малим треба буде знайти і пошукати що ж то таке було".
ЧИТАЙТЕ: Їхніми очима. Україна 1918 року на фото з Національного архіву
Крім цього організація проводить історичні гуртки і уроки історії в львівських школах. "Як дитину можна захопити? Ми приїжджаємо в такому спорядженні, тобто до якоїсь теми ми вдягаємось відповідно. Коли приїжджаємо перший раз, ми не розповідаємо багато, не читаємо їм лекції, ми просто спілкуємось, наприклад "а чи ви знаєте?"чи ви можете щось сказати про це?". Щоб заохотити школярів, замісь оцінок представники ГО "Пам’ять" дають можливість їм постріляти з історичної зброї: "Набої холості. Але дитині дуже цікаво взяти зброю в руки і вистрілити. І наступного разу, коли ми приїжджаємо, півкласу наперед готові до теми, вони нас перебивають, відповідають один наперед одного. Таким чином ми їх можемо зацікавити", - розповідає організатор ініціативи.
Львів’янка Оксана привела на захід двох дочок: "Бачу, що дітям цікаво, вони розглядають все це спорядження, зброю, навіть інформаційні листівки читають. Правда тепер проблема буде зняти їх з того танку".
Реакція туристів
Фото: Ярослав Іваночко/iPress.ua
На костюмоване дійство туристи реагують по-різному. Наприклад, росіяни найчастіше запитують "а что у вас сейчас будет?", "а что будут давать?", "Вы такие красивые, можно с вами сделать фотографию?". Коли просять сфотографуватись, учасники театралізованої постановки часу не гають: починають розповідати про захід і його передісторію. Російські туристи - переважно тверезомислячі, каже Тарас Елейко: "Ось були туристи з Москви. Вони до загалу росіян не відносяться. Це люди думаючі, які поважають нашу країну, деякі навіть зневажливо відгукуються про свій народ. Сказали навіть, що захоплюються нашою волею і хочуть змінити Росію. А от у поляків - неоднозначна реакція, адже це відтворення українсько-польського конфлікту. У цей день вони також святкують державне свято, але у них держава відбулася, а у нас проіснувала 9 місяців".
ЧИТАЙТЕ: П’ять спроб України проголосити незалежність: від Центральної Ради до ОУН
Тарас Елейко переконаний, що Україна довго не проіснувала через байдужість Європи: "Нам на ЄС нема чого надіятись, бо ми в 20 столітті 5 разів втрачали незалежність через позицію Європи. Це потрібно пам’ятати. Єдина надія для нас – Америка. Але сподіватись потрібно навіть не на США, а на американських жидів. Якщо вони будуть бачити в Україні зиск. Якщо їм пообіцяється, що вони сюди зайдуть і щось добре зароблять, тоді вони будуть лобіювати перед урядом допомогу Україні. В принципі американці нам допомагали ще під час боротьби УНР в 1919 році".
Дійство у центрі міста зібрало величезну кількість глядачів. Фото: Ярослав Іваночко/iPress.ua
Товариство пошуку жертв війни "Пам’ять" та його керівник Любомир Горбач намагаються організовувати подібні заходи кожного тижня. Найближчим часом українці матимуть змогу стати свідками не менш знакових історичних подій, а саме захоплення пошти в Городку Ягелонському та маршу УПА проти німецького "Вермахту" та підрозділів військ НКВД.
Дарія Гірна, Львів