Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Майбутня битва буде іншою. Незмінною залишається впевненість, що Україна непереможна – Мік Раян

Переклад iPress
Майбутня битва буде іншою. Незмінною залишається впевненість, що Україна непереможна – Мік Раян
Фото: Генштаб ЗСУ
Австралійський генерал Мік Раян розповідає, чому майбутній український наступ відрізнятиметься від всіх попередніх. Звісно, зброя, яку отримує Україна, якісно змінилася, вона має забезпечувати прориви фронту і мобільність на полі бою. Але змінилася і структура сил, які Україна готує до контрнаступу: формуються з'єднання дивізійного рівня. Майже в унісон із Міком Раяном виступила днями New York Times, яка стривожено звертає увагу, що через затягування Заходу із допомогою Україні, ЗСУ доводиться надто прискорено змінюватися – опановувати нову техніку, нові підходи, нові стратегії.

Ті, хто уважно стежить за наданням Сполученими Штатами військової допомоги Україні неодмінно помітили, що за останні кілька місяців з'явилася нова модель підтримки. Одним із аспектів цієї нової моделі є надання броньованих і захищених автомобілів у "батальйонних комплектах" (достатніх для оснащення одного батальйону піхоти або бронетанкових військ). Але, мабуть, більш важливим є те, що з кінця 2022 року спостерігається значний обсяг американської підтримки, яка полягає в засобах мобільності на полі бою.

Якщо проаналізувати численні пакети військової допомоги США, надані з 14 жовтня 2022 року, то можна зробити висновок, що були докладені значні зусилля для оснащення українських саперів для їхніх майбутніх операцій з виявлення, зменшення і переміщення через щільні зони перешкод, збудовані російською армією на сході та півдні України. Боєприпаси для підриву, обладнання для зменшення перешкод і розмінування, мобільні мостові споруди (броньовані мости), а також протитанкові міни для захисту від засідок і протитанкові міни, що доставляються артилерією, фігурують у публічно оприлюднених списках військової допомоги, яка надається США.

Водночас Велика Британія надала "пакет підтримки маневрів", у тому числі засоби для прориву мінних полів і наведення мостів. Німеччина, Канада, Фінляндія, Словаччина і Норвегія надали таку техніку як, зокрема, бойові інженерні машини на базі танкового шасі Leopard.

Таке значне посилення підтримки мобільності й живучості української армії свідчить про те, що не лише умови на полі бою змінилися з початку війни, але й що майбутні наступальні операції українців будуть відрізнятися від тих, які були проведені на північ від Києва, в Харкові і Херсоні в 2022 році. Хоча ці попередні українські контрнаступи можуть дати певне уявлення про майбутню боротьбу, є багато причин очікувати, що найближчими місяцями підхід українців до наступальних дій може змінитися.

Готуються обидві сторони, і ворога краще переоцінити. П'ять причин, чому український наступ буде іншим

Першою причиною цього є те, що зараз українці стикаються з іншою російською армією, ніж у 2022 році. У неї не лише інший командувач – генерал Гєрасімов, але й інший баланс між професійними і мобілізованими військами. Хоча багато чорнила було пролито про те, що мобілізовані війська краще справляються з оборонними, аніж з наступальними операціями, реальність така, що координація схеми оборони на кількасот кілометрів фронту все ще залишається складним і ризикованим завданням. Це, безумовно, більш суттєве завдання, ніж просто посадити війська в окопи з протитанковою зброєю!

росіяни побудували кілька ешелонів у своїх оборонних зонах. Деякі з них будуть доповнені перешкодами, у тому числі протитанковими ровами, мінами, дротом і "зубами дракона". У кожній зоні перебуватиме різна щільність військ. Чи буде це більш статичний підхід, чи більш мобільне оборонне мислення російських лідерів, ще належить з'ясувати. Але ми можемо обґрунтовано припустити, що росіяни матимуть резерви у військах і боєприпасах для контрнаступу та контрпроникнення по всій лінії фронту. Дуже ймовірно також, що вони матимуть розгорнутий план розвідки, спрямований на виявлення і перехоплення концентрації українських військ до того, як вони перетнуть лінію розмежування в ході будь-якої атаки.

Хоча це може змалювати картину російського військового професіоналізму, який рідко проглядався в цій війні, з військової точки зору розумно робити припущення в цьому напрямку. Завжди краще готуватися до більш небезпечного супротивника. Як зазначив генерал Залужний у нещодавньому інтерв'ю про російські війська: "Вони не ідіоти". Якщо росіяни зможуть провести компетентнішу мобільну оборону в найближчі місяці, то це буде зовсім інший ворог, ніж той, з яким українці воювали протягом останніх 14 місяців. Вони можуть бути втомлені своїм нинішнім наступом, але не варто їх недооцінювати. Війна занадто непередбачувана, щоб допускати такі помилки.

Ще однією відмінністю майбутнього наступу, ймовірно, буде структура українських сил. За останні кілька місяців вони створили, оснастили, укомплектували і підготували три нові формування для майбутніх наступальних операцій. Ці нові формування, які нагадують посилені загальновійськові дивізії, вірогідно, стали бенефіціарами великої кількості бронетанкової й моторизованої техніки, наданої США та Європою за останні кілька місяців.

Зміниться, напевно, і підхід до командування ними. Досі українці у цій війні переважно воювали на рівні бригади і нижче, а координацію на вищому рівні здійснювали географічні командування. Нові дивізійні формування вводять в український порядок ведення бою нові й більш складні загальновійськові формування. Вони набагато ефективніші, ніж інші підходи, що застосовувалися протягом останніх 14 місяців, але також потрібен час для підготовки командирів і штабів, щоб ефективно їх використовувати. Тим не менш, українці протягом цієї війни постійно демонстрували, наскільки швидко вони можуть засвоювати нові знання і опановувати нові системи. Я очікую чогось подібного від них і щодо операцій на рівні дивізій.

Третя відмінність від того, що було раніше, – це низка щільних зон перешкод, які росіяни створили в Україні. Хороші армії намагаються уникати прориву через такі зони, тому що саме цього і хоче від вас ворог. Однак, якщо вони лежать на шляху до важливої оперативної мети, бувають випадки, коли прориву і боїв крізь них не уникнути.

Не повинно бути жодних сумнівів щодо складності таких операцій. Дійсно, немає військової операції, яку було б важче спланувати, організувати і виконати, ніж прорив загальновійськових загороджень. Тут необхідні всі елементи загальновійськової команди: артилерія, інженери, піхота, танки, засоби радіоелектронної боротьби, наземної й повітряної розвідки та нападу (у тому числі за допомогою дронів і безпілотних літальних апаратів), логістики, розвідки і цей список можна довго продовжувати. Найкращі бойові бригади в арміях зосереджуються на підготовці саме до таких операцій, бо якщо вони можуть опанувати ці види діяльності, то вони, по суті, можуть робити що завгодно.

На фоні таких загальновійськових операцій, операції, що проводилися протягом останніх двох десятиліть із залученням сил спеціального призначення, виглядають дуже простими. Для того, щоб оволодіти ними, українська армія потребує тренувань, хорошого керівництва, відмінного планування, багато репетицій, навчання й адаптації в реальному часі. Вони неминуче будуть кривавими для обох сторін.

Четверта причина, чому майбутні наступальні операції будуть відрізнятися, полягає у тому, що обидві сторони постійно розвивають і вдосконалюють можливості розвідки та нанесення ударів. Обидві сторони зараз використовують майже незліченну кількість безпілотників різних типів і можливостей, а також баражуючих боєприпасів. Українці навіть створили кілька ударних рот безпілотників у своїх бригадах. Кількість і щільність таких систем зростала протягом всієї війни. Обидві сторони тепер діють в умовах майже повсюдного спостереження, де час від "виявлення до знищення" значно скоротився. Це означає, що обман перед операцією буде життєво важливим для українців, аби приховати ключові цілі й напрямки наступу, логістичні об'єкти, концентрацію військ, а також місця розташування критично важливих об'єктів, як-от інженерне обладнання та артилерія.

Це також потребуватиме продуманої схеми маневрів до і під час наступу, щоб ввести росіян в оману щодо його місця й часу. І це вимагатиме від українців постійних зусиль з приховування концентрації сил, артилерії, штабів і логістики, коли вони почнуть проривні бої (і, сподіваємось, експлуатацію нової техніки) після початку наступу. Це також може означати, що ми побачимо більше дрібних мінінаступів, ніж кілька великих, аби заплутати російський цикл націлювання і ввести їх в оману щодо основних зусиль України.

Читайте по темі: Український наступ може бути жахливо кривавим. Але він може стати початком кінця війни – Мік Раян

Остання причина, чому майбутні наступальні операції будуть відрізнятися, – це стратегічні ставки, що стоять на кону. росіяни прагнуть затягнути конфлікт (насправді я вважаю, що це хибне припущення з боку путіна, але це вже інша розмова). Українці знають, що стратегічний годинник у Вашингтоні цокає. Оскільки рік виборів, ймовірно, відверне увагу від надання військової допомоги у 2024-му, рік поточний буде вирішальним для українських бойових дій.

Їм потрібно не лише продемонструвати вирішальні перемоги над росіянами, але і показати, що вони ефективно використовують усю військову допомогу, надану за останні півроку або близько того. Мінливі політики та громадськість західних країн стали менш зацікавлені у перебігу війни. Українці розуміють, що майбутні наступальні операції мають ще раз показати людям на Заході, що Україна не лише варта підтримки, але і за умови постійної військової допомоги у 2023 році й надалі, вони здатні перемогти у цій війні.

Еволюція наступальної кампанії України. Незмінною залишається впевненість, що Україна непереможна

Незалежно від того, чи будуть вони розпочаті завтра, наступного тижня чи наступного місяця, українські наступальні операції відрізнятимуться від тих, які ми вже бачили. російський ворог і його операції з часом еволюціонували. Українська техніка та структура сил адаптувалися до змін у тактиці противника й західній допомозі. І події на полі бою продовжують стрімко розвиватися на основі взаємодії росіян і українців, а також завдяки впровадженню нових технологій.

Але ми можемо обґрунтовано припустити, що одна річ залишиться незмінною. Як і від початку цієї війни, українці продовжуватимуть демонструвати світові, що з їхньою цілеспрямованістю, адаптивним мисленням і гордістю за захист своєї нації, вони непереможні.

Джерело

Майбутній наступ України днями проаналізувала і New York Times. На думку видання, він може відбутися приблизно за місяць.

Як і Мік Раян, видання констатує, що в Україну надходить нова західна зброя, тисячі українських солдатів тренуються в нових підрозділах, а елітні підрозділи притримуються командуванням для майбутньої участі в новому контрнаступі.

NYT теж підкреслює, що нова українська кампанія стане випробуванням здатності її армії переозброюватися та формувати батальйони, зберігати мотивацію та маневрові навички, які дали їй перевагу в трьох попередніх контрнаступах.

Знов-таки в унісон із Міком Раяном видання наголошує, що час наступу має вирішальне значення. Успіх України продемонстрував би світові занепад військової могутності росії, зменшив би занепокоєння, що війна зайшла у безвихідь, і, швидше за все, спонукав би союзників Києва продовжувати озброювати та фінансувати його у війні.

Читайте по темі: Майбутні українські наступи. Головне – визначити час – Мік Раян

Хоч досі підтримка Заходу була надійною, наголошує New York Times, але не гарантованою. Наприклад, очікується, що бюджет США на військову допомогу Україні закінчиться приблизно до вересня, і високопоставлений посадовець у Пентагоні нещодавно назвав останній транш артилерійських снарядів і ракет, надісланих Києву, "останньою відчайдушною спробою". Як підкреслює видання, у Вашингтоні очікують, що в майбутньому контрнаступі Україна отримає значні територіальні здобутки.

"Якщо зброя і навчені війська вчасно виступлять, Україна здатна завдати російській армії втрат, які можуть мати далекосяжні геополітичні наслідки", – заявила в телефонному інтерв'ю New York Times директорка Інституту Маккейна Евелін Фаркас.

Евелін Фаркас говорить про раніше немислимий результат: Україна може перетворити росію на ослаблену військову силу в Східній Європі з невеликими важелями впливу на переговори про припинення війни. "Людям бракує уяви, – вважає пані Фаркас. – Вони уявляють лише те, що бачать зараз". Але, за її словами, багато чого може змінитися з надходженням на передову нової західної зброї та десятків тисяч українських солдатів, які тренуються до контрнаступу вдома та в Європі.

Втім, видання висловлює сумнів у тому, що успіх гарантований. New York Times підкреслює, що союзники зволікали з надсиланням зброї, і солдатам довелося задовольнятися прискореними курсами з тактики штурму. "За короткий час потрібно багато чому навчитися", – цитує видання військового аналітика з Інституту дослідження зовнішньої політики Роба Лі. Він зазначив, що ЗСУ "доведеться виступити, перш ніж вони отримають все обладнання".

Озброєння та обладнання для прориву траншей і перетину мінних полів, підкреслює видання, надходить на місця, хоча залишається незрозумілим, чи в достатній кількості. Водночас йдеться про фотодокази прибуття бронетранспортерів Stryker і Cougar зі США, бронемашин Marder з Німеччини та танків Challenger з Британії. А також про те, що минулого тижня українські екіпажі зенітних ракет Patriot завершили навчання у Сполучених Штатах.

Військові аналітики, пише NYT, кажуть, що контрнаступ, принаймні на його початковій стадії, цілком може залежати від проходження розтягнутих мінних полів. Для цього Україна покладатиметься на не зовсім привабливі, але важливі машини для розмінування, які має у своєму арсеналі з радянських часів. Вона також захопила деякі у росіян і зараз отримує засоби розмінування із Заходу.

За словами військових аналітиків, у контрнаступі Україна, ймовірно, розпочне інтенсивні артилерійські обстріли на вузькій ділянці фронту, за якими слідуватимуть саперні групи і танкові атаки.

Очікується, наголошує New York Times, що Україна завдасть удару на півдні, де місцевість варіюється від широко відкритих фермерських полів, з рідкими деревами для прикриття, до міст і сіл. Наступ протяжністю близько 50 миль степом від нинішньої лінії фронту до окупованого міста Мелітополь розділить утримувану росією територію на дві зони, переріже шляхи постачання і поставить українську артилерію в зону досяжності російських баз на Кримському півострові.

Підготовка новобранців на заміну загиблим, пораненим і виснаженим солдатам триває вже кілька місяців. Десятки тисяч пройшли підготовку в Європі та в України, у тому числі й у новостворених підрозділах наступальної гвардії. Близько 35 000 українців добровільно записалися до штурмових підрозділів.

New York Times наголошує, що моральний дух – сфера, в якій українські бійці утримували перевагу протягом більшої частини війни,–  стає все більшою проблемою. У десятках нещодавніх інтерв'ю солдати, які перебувають на позиціях під Бахмутом або виходять з горнила вуличних боїв на короткі перерви, висловлювали жах від масштабів насильства і смертей.

Одним із найяскравіших прикладів військового відновлення є те, що Міністерство внутрішніх справ відроджує розгромлений підрозділ "Азов". Нещодавно на базі в сосновому лісі новобранці "Азову" проходили вишкіл. За п'ять тижнів вони опановували базові солдатські навички. "Ми будемо тренувати нових людей, піднімати їх до нашого рівня", – сказав лейтенант Самойленко, який був звільнений з російського полону в результаті обміну полоненими.

"Ми знаємо, як воює росія, і знаємо, як їй протистояти, – цитує NYT лейтенанта Самойленка. – Стійкість – це здатність знаходити нових людей, рухатися вперед".

Джерело: New York Times

Санкції як антибіотики. 7 кроків аби перезавантажити санкції G7 проти росії – Деніел Фрід
Санкції як антибіотики. 7 кроків аби перезавантажити санкції G7 проти росії – Деніел Фрід
Безстрашні. Історія війни елітного загону бійців ГУР України. Частина 1 – The Globe and Mail
Безстрашні. Історія війни елітного загону бійців ГУР України. Частина 1 – The Globe and Mail
Вплив на Захід через Африку. Як російський агент працював над формуванням іміджу москви в Європі – Bloomberg
Вплив на Захід через Африку. Як російський агент працював над формуванням іміджу москви в Європі – Bloomberg
Байден – головна проблема, яка гальмує перемогу України над росією. Але яка тому альтернатива? Частина 2 – Ендрю Таннер
Байден – головна проблема, яка гальмує перемогу України над росією. Але яка тому альтернатива? Частина 2 – Ендрю Таннер
Україна відновлюватиме ініціативу на війні. Чи дозволить Байден путіну програти? Частина 1 – Ендрю Таннер
Україна відновлюватиме ініціативу на війні. Чи дозволить Байден путіну програти? Частина 1 – Ендрю Таннер
Лінії фронту залишилися майже незмінними. Хоча ЗСУ тиснуть на Харківщині – Дональд Гілл
Лінії фронту залишилися майже незмінними. Хоча ЗСУ тиснуть на Харківщині – Дональд Гілл
Ультраправі здобувають велику перемогу. 5 речей, які потрібно знати про результати виборів в ЄС – Politico
Ультраправі здобувають велику перемогу. 5 речей, які потрібно знати про результати виборів в ЄС – Politico
Чому росія відчуває щастя від війни. Симбіоз воєнної держави і слухняного народу – The Atlantic
Чому росія відчуває щастя від війни. Симбіоз воєнної держави і слухняного народу – The Atlantic