1. Обмеження проведення розрахунків готівкою. Цю норму Національний банк планує впровадити з метою відстежування великого обсяг платежів, які сьогодні йому практично непідконтрольні. Людям необхідно буде користуватися платіжними картками при купівлі дорогої техніки, нерухомості, автомобіля тощо.
Такий крок є способом певної детінізації економіки, зокрема боротьби із зарплатами у конвертах. Це також може бути корисним для банків, оскільки населення понесе до них свої гроші, замість того, щоб "зашивати" їх у подушку і діставати готівку на момент покупки.
Проте довіра до влади і до банківської системи сьогодні невелика, тому покупці, найімовірніше, кластимуть у банк лише визначену суму грошей, потрібну для купівлі товару, послуги тощо. Замість того, щоб відкривати великі депозитні або інші рахунки на довший час.
Водночас учасники ринків вже прогнозують подорожчання товарів, зокрема автомобілів, у зв’язку з тим, що прийдеться оплачувати банківські збори та комісії при переказі коштів.
Зазначимо, що подібні ліміти на операції готівкою встановлені в Європі, зокрема в Греції – €1,5 тис, Італії – €1 тис, Бельгії – €5 тис.
2. Продаж експортерами валютної виручки. Цей крок стосується тих підприємств, які продають свої товари закордоном і отримують за це іноземну валюту. Національний банк не проти зобов’язати експортерів продавати певну частину виручки всередині країни на користь інших підприємств, які провадять зовнішньоекономічну діяльність.
Такі дії дозволять підтримувати імпорт товарів і втримувати курс гривні, не використовуючи золотовалютні резерви Нацбанку, обсяг яких сьогодні становить близько 31 млрд грн.
Законопроект передбачає право НБУ впроваджувати "на термін до 6 місяців вимоги із продажу частини надходжень в іноземній валюті на користь суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності". Яку частку виручки потрібно буде продавати, поки невідомо.
Водночас цей крок може не сподобатися самим експортерам і вони залишатимуть валютну виручку, не ввозячи в країну, або проводитимуть необхідні операції закордоном. Впровадження такої норми також може завдавати збитків підприємствам, оскільки вони втрачатимуть на курсі – спочатку валюту потрібно буде продати, а потім знов купити для провадження діяльності.
Зазначимо, що сьогодні такого типу зобов’язання немає. Є лише необхідність ввозити виручку на територію України у термін до 180 днів з моменту митного оформлення товару. Проте вимога продавати частину заробітку діяла в Україні до 2005 року і частка, яку необхідно було продати становила 50%.
3. Вимога щодо обслуговування одного зовнішньоекономічного договору в одному банку. Норма вступила в дію 23 серпня. Ініціатива передбачає, щоб лише один банк обслуговував (купівля, обмін іноземної валюти) підприємство в рамках одного договору з закордонним партнером (нерезидентом). Компанія має право перевести такий зовнішньоекономічний договір на обслуговування в інший банк. Проте одночасне обслуговування зовнішньоекономічного договору в декількох банках не передбачається.
Норма вигідна для банків, оскільки клієнт, маючи контракт, змушений буде обслуговувати його саме в цьому банку. Проте тут багато залежить (і раніше залежало) від самої фінансової установи: якщо підприємцю подобалися умови і було вигідно проводити операції, то він і наступний контракт понесе в цей же банк.
Нововведення може активізувати конкуренцію між банками при боротьбі за клієнта, а також полегшити контроль НБУ за операціями.
4. Збільшення максимальної гарантованої суми відшкодування за вкладами зі 150 тис до 200 тис грн.. Нацбанк пояснює, що метою такої ініціативи є зміцнення довіри населення до банків. Сьогодні це рішення передано для державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.
В НБУ констатують, що станом на 1 серпня вклади населення зросли майже на 40 млрд. гривень, у тому числі й у національній валюті – більше ніж на 23 млрд. грн. Цим рішення планують стимулювати населення активніше використовувати банки для зберігання коштів.
Зазначимо, що і банки сьогодні заохочують людей нести гроші на рахунки: пропозиції за депозитними вкладами сягають 25% річних в гривнях. Це зумовлено тим, що банківській сфері вкрай бракує гривні для проведення поточних операцій.
