Трамп і путін у вальсі навколо миру
Цього тижня президент США оголосив про намір зустрітися з президентом росії, щоб обговорити можливу мирну угоду щодо війни в Україні. Водночас дві ключові зацікавлені сторони – Україна та Європа – виявилися поза списком запрошених.
Це серйозна та невиправдана поступка Америки меншій, біднішій і значно слабшій у військовому та економічному плані державі – росії. Витративши значну частину своїх національних фінансових резервів на війну, під час якої вдалося захопити менше 20% території України та зазнати понад мільйон втрат, росія не в змозі висувати вимоги до адміністрації Трампа. Але, схоже, саме це і сталося, і на це погодився Трамп, виключивши Україну та Європу з переговорів.
Це дуже важлива перемога для путіна. Те, що саміт відбувається в час, коли росія прискорила свої повітряні та наземні атаки проти України, а кількість поранених і вбитих українських цивільних унаслідок ударів дронами збільшилася, багато говорить про відсутність стратегічного мислення в адміністрації Трампа. Замість того, щоб карати агресію, вони її винагороджують.
Рішення виключити Україну є морально і стратегічно зіпсованим. Трамп натякнув, що може попросити Україну передати частину своєї території, яку не контролює росія.
Те, що американський президент вважає, ніби він має право торгуватися українською територією, свідчить про грубу необізнаність, відсутність стратегічного чуття та повне нерозуміння цілей України (і її законодавства).
Це не лише легітимізує російську агресію, а й робить украй малоймовірною згоду України на такі умови, особливо з огляду на її відсутність у переговорах. Україна, як ніхто інший, розуміє, що віддана територія буде використовуватися як плацдарм для майбутньої російської агресії проти її народу та території. І справді, за останні 24 години президент Зеленський написав у Telegram:
Відповідь на питання про територію України вже є в Конституції України. Ніхто не відступить від цього – і ніхто не зможе. Українці не віддадуть свою землю окупанту.
Європейські лідери також виступили проти виключення України з переговорів. У спільній заяві, оприлюдненій президентом Макроном, прем'єр-міністеркою Мелоні, канцлером Мерцом, прем'єр-міністрами Туском і Стармером, президенткою Фон дер Ляєн та президентом Стуббом щодо запланованої зустрічі Трампа і путіна, вони заявили:
Ми переконані, що успіх можливий лише за підходу, який поєднує активну дипломатію, підтримку України та тиск на російську федерацію з метою припинення її незаконної війни... Україна має право вільно обирати свою долю. Змістовні переговори можуть відбуватися лише в умовах припинення вогню або зменшення військових дій. Шлях до миру в Україні не може бути визначений без України.
Європейська позиція є особливо важливою з огляду на загрозу, яку росія становить для європейських держав, а також тому, що європейська допомога Україні зараз значно перевищує американську.
Джерело: Кільський Інститут
Якими можуть бути результати саміту Трамп-путін на Алясці цього тижня? На мою думку, можливий дуже широкий спектр сценаріїв, зважаючи на непередбачуваність "дипломатії" Трампа та впевненість у тому, що путін застосує всі відомі йому психологічні прийоми проти Трампа та його радників. Серед таких сценаріїв:
- Пропозиція обміняти Донбас на припинення вогню.
- Пропозиція обміняти Донбас на території, які росія контролює на Харківщині та Сумщині.
- Вимога припинити військову допомогу Україні.
- Пом'якшення санкцій проти росії в обмін на припинення вогню або навіть лише на обіцянку подальших переговорів за участі росії.
- путін може попросити скасувати ордер на арешт МКС.
- Обміни полоненими (які, втім, відбуваються й поза форматом цього саміту).
Відсутність України на зустрічі означає, що будь-яка угода між Трампом і путіним про територіальні поступки, найімовірніше, мертва ще до початку. Водночас ходять чутки, що Зеленського все ж можуть запросити.
Навіть якщо буде досягнуто угоди про припинення вогню, майже напевно росія її порушить, як і всі інші угоди про припинення вогню за часів правління путіна.
А відсутність європейців означає, що будь-яка угода про санкції або військову допомогу навряд чи буде ефективною, оскільки Європа є основною частиною режиму санкцій проти росії і забезпечує дедалі більшу частку військової допомоги.
Оптиміст міг би розглядати це як стратегію Трампа – останній шанс для путіна піти на реальні поступки, перш ніж адміністрація США ухвалить рішення про посилення санкцій проти росії та збільшення військової допомоги Україні. Але з огляду на розбіжності в адміністрації Трампа та американському суспільстві щодо підтримки України, важко вважати це реалістичним сценарієм.
І як написав Макс Бут цими вихідними:
Якщо Трамп погодиться на умови путіна, це буде повторенням Мюнхенської угоди 1938 року, коли британський прем'єр-міністр Невілл Чемберлен без консультацій з чехами передав Адольфу Гітлеру Судети – регіон тодішньої Чехословаччини, який був добре укріплений і захищений... Поспішаючи на зустріч з путіним на Алясці – території, яка, що символічно, була продана росією США, – Трамп ризикує знову дозволити підступному російському диктатору маніпулювати собою.
Цей саміт знову демонструє: у Трампа немає стратегії щодо України. Є лише гнів, імпульси, дописи у соцмережах, постійні зміни курсу та приховане прагнення здобути Нобелівську премію миру.
Це погано для європейської безпеки і катастрофічно для народу України.
Наземна війна триває. росія продовжила здійснювати незначні просування на сході України протягом минулого тижня. Покровськ, який москва намагається захопити вже понад рік, усе ще залишається під контролем України. Цей напрямок наступу залишається головним у кампанії росії на сході України. російський Центр передових безпілотних технологій "Рубікон" активізував свою діяльність на цьому напрямку, зокрема порушуючи українські логістичні лінії постачання. За даними ISW, підрозділи "Рубікону" навчають і вдосконалюють інші дронові підрозділи у цьому районі та формують нові тактичні групи БПЛА поблизу Покровська.
росія досягла невеликих успіхів у своїй кампанії на Харківщині та наразі намагається оточити район, що включає місто Куп'янськ та кілька інших міст і сіл.
Як Україна, так і росія продовжують інвестувати значні ресурси у розгортання наземних безпілотних транспортних засобів (UGV) на лінії фронту. росіяни розгорнули UGV "Депеша" і "Варан" для виконання завдань із забезпечення фронту, а також розробляють "Дронобус" для запуску дронів з оптоволоконним керуванням, і "Гермес" як транспортний засіб, оснащений ретрансляційною станцією зв'язку.
російський логістичний безпілотний наземний транспортний засіб "Депеша". Джерело: @SamBendett
Україна дедалі більше покладається на UGV, щоб компенсувати певний брак особового складу на передовій. UGV вже тривалий час використовуються для евакуації поранених, підвезення боєприпасів і провіанту, ведення РЕБ та розмінування. Нещодавно 3-тя штурмова бригада застосувала UGV для захоплення російської позиції на північному сході України. Як повідомляло видання Kyiv Independent у липні:
Вперше в історії: російські солдати здалися наземним дронам 3-ї штурмової бригади... Українські війська знищили російські бункери за допомогою дронів-камікадзе та наземних роботів. Коли ще один робот наблизився до пошкодженої російської позиції, решта солдатів, за повідомленнями, вирішили здатися. Полонених потім вивели із зони бойових дій під керуванням дронів і передали українським військам.
Протягом останнього року я неодноразово писав на цю тему: тут і тут. У цих статтях розглядається розвиток ширших тенденцій у воєнній справі та те, як роботизовані сили дедалі активніше доповнюють і розширюють спроможності традиційних об'єднаних збройних сил у бою.
На завершення хочу додати ще один момент щодо наземної війни. ISW оприлюднив карту територій, які путін вимагає передати росії в межах своїх умов для участі у запланованому на Алясці саміті з президентом Трампом. Ці території включають значну смугу укріплених міст, селищ та інших оборонних об'єктів, які з 2014 року гальмують просування російських наземних операцій.
Передача цих територій не лише дасть росії землі, за які вона фактично не воювала, а й забезпечить значний плацдарм для майбутніх наземних наступів на сході України. Це також вимагатиме серйозної переорієнтації української оборони, особливо в Харківській та Дніпропетровській областях.
російські удари по Україні
Цього тижня було опубліковано дані про щомісячні атаки росії на Україну за допомогою дронів "Шахед"/"Герань-2". Використовуючи дані, надані Генштабом ЗСУ, @ShahedTracker підготував кілька корисних графіків, які свідчать про зростання можливостей росії запускати дрони для ударів по українській військовій та цивільній інфраструктурі.
Перший графік нижче показує кількість атак "Шахед"/"Герань-2" за місяцями протягом останнього року. Він ілюструє постійне зростання кількості дронів, що запускає росія, зокрема як ударних, так і приманок. Це створює дедалі більший тиск на українську систему ППО та ПРО, яка має виявляти, класифікувати та перехоплювати якомога більше ударних дронів.
Джерело: @ShahedTracker
Битва адаптацій між російським агресором і українськими захисниками триває в рамках цієї масштабної повітряної кампанії. росія продовжує вивчати й адаптовуватися до української ППО, змінюючи тактику: використовуючи різні висоти польоту, змінюючи щільність приманок і вдосконалюючи можливості своїх дронів. Ця битва адаптацій має хвилеподібний характер: у деякі місяці нові російські тактики знижують рівень перехоплень, досягнутий Україною. Як видно з графіку нижче, період з березня до травня 2025 року став особливо успішним для росіян, коли рівень перехоплень знизився на 15%.
Але, як і в будь-якому протистоянні адаптацій, це інтерактивна боротьба. Українці навчаються швидко, і завдяки зміні тактики та запровадженню нових дронів-перехоплювачів "Шахедів" рівень перехоплень в Україні за останні два місяці знову зріс.
Джерело: @ShahedTracker
На жаль, показники перехоплення російських ракет відстають від перехоплень дронів. Як показує графік нижче, підготовлений @TopLeadEU, упродовж 2025 року рівень перехоплень російських ракет коливався від 12% у найгірші місяці до 73% у найкращі. Ці ракети, швидші та складніші для перехоплення, зазвичай несуть потужніші боєголовки, ніж дрони, і завдають значно більшої шкоди. Більша частка ракет, які проривають українську ППО та досягають цілей, а також більша нестабільність показників перехоплення порівняно з дронами, пояснює, чому президент України постійно просить у США та Європи більше високотехнологічних систем ППО.
Ці статистичні дані важливі з трьох ключових причин. По-перше, вони дають уявлення про поточну ефективність української системи ППО в цілому та демонструють, де необхідні вдосконалення й адаптація, а також які пріоритети мають бути в цих покращеннях. По-друге, якщо співставити їх з іншими даними, наприклад, про наземні кампанії, вони дають політичним і стратегічним керівникам розуміння, як забезпечити належний баланс ресурсів між різними елементами ЗСУ.
І по-третє, ці дані (а також статистика в наступному розділі про операції Сил безпілотних систем) мають вирішальне значення для визначення структури, розміщення, напрямів досліджень, доктрини та оснащення військових організацій Заходу. З огляду на зміну умов ведення бойових дій із застосуванням дронів та зростання потреби у захисті від повітряних і безпілотних загроз, подібна статистика може бути цінною для військового стратегічного планування в інших країнах.
Або принаймні в тих країнах, які справді звертають на це увагу.
Новий керівник Сил безпілотних систем України, стіна дронів та оновлення
У липні було призначено нового командувача Сил безпілотних систем. Легендарний командир підрозділу БПЛА Роберт "Мадяр" Бровді взявся за трансформацію використання дронів в Україні. Під час виступу перед представниками НАТО у липні Бровді окреслив свої стратегічні плани щодо Сил безпілотних систем (СБС). Він також розповів, як українські підрозділи безпілотників, що складають лише 2% особового складу ЗСУ, зараз завдають близько третини всіх втрат російських військ.
Дрони повинні прагнути вбити або поранити стільки російських військових, скільки щомісяця розгортається в Україні, а це, за оцінками, 35 000 осіб. Цього можна досягти, створивши глибоку "зону знищення" між лінією фронту та традиційно безпечнішими тиловими районами.
У статті для CEPA Девід Кириченко підготував профіль Бровді. Стаття також містить інформацію про розвиток української стіни дронів.
Цього тижня СБС оприлюднили цікаву статистику своїх операцій у липні 2025 року. Дані були отримані з нової інтегрованої інформаційної системи, яку в липні запровадили у всіх дронових підрозділах. Звісно, у багатьох випадках вони не є незалежно перевіреними. Втім, ця статистика може бути корисною для західних військових стратегів, які проводять військові ігри та моделювання різних варіантів структури сухопутних військ.
У липні, для знищення або пошкодження 23 433 ворожих цілей, було витрачено:
- 29 172 FPV-дрони;
- 1 051 Mavic'ів;
- 530 нічних бомбардувальників;
- 655 крилатих винищувачів.
Показники оперативної ефективності:
- 31,8% – частка всього підтвердженого знищеного особового складу ворога;
- 36,3% – частка всіх підтверджених знищених/пошкоджених ворожих засобів;
- 731 ворожий розвідувальний БПЛА знищено за 31 день липня;
- +29,96% – зростання кількості знищених цілей у липні порівняно з травнем;
- 1:604 – співвідношення безповоротних втрат особового складу СБС до втрат ворога;
- 39,6% – середня ефективність FPV-дронів (11 538 результативних ударів із 29 172 застосованих);
- 60,3% – середній показник влучності нічних бомбардувальників (19 605 результативних ударів);
- понад 75 000 витрачених боєприпасів.
Тихоокеанський фронт: Китайсько-російські маневри, Тайванська напруга та австралійський "Могамі"
Кораблі китайського флоту вітають у Владивостоці. Джерело: @China_Navy
Китайсько-російські морські навчання. Китай і росія провели спільні військово-морські навчання "Морська взаємодія" поблизу Владивостока 1-5 серпня. Навчання включали дводенну планувальну фазу та триденні бойові стрільби в Японському морі з виконанням завдань із боротьби з надводними й підводними цілями, ППО та рятування екіпажів підводних човнів. КНР І рф проводять ці військово-морські навчання з 2012 року. Останні навчання стали першими, у яких взяв участь китайський підводний човен.
Склад учасників:
- ВМФ росії: есмінець "Адмірал Трібуц" (564), корвет "Громкій" (335), судно для рятування підводних човнів "Ігорь Бєлоусов", підводний човен "Волхов" (B-603).
- ВМС НВАК: есмінці "Урумчі" (118) і "Шаосін" (134), танкер-заправник "Цяньдаоху" (886), судно для рятування підводних човнів "Сіху" (841), підводний човен "Велика стіна" (210).
Китай нарощує операції навколо Тайваню. Останніми днями Китай різко збільшив масштаб військової активності поблизу Тайваню. Офіційних причин для цього зростання напруженості не названо. Як зазначає Ієн Елліс Джонс, це найбільший дводенний стрибок активності у 2025 році. Дослідницький проєкт з питань оборони Китаю також оприлюднив своє щомісячне оновлення щодо військової активності КНР навколо острівної держави.
Покращення оперативного доступу. Одним із найбільших викликів для будь-якого союзу, який прагне запобігти військовому захопленню Китаєм Тайваню (або будь-якої іншої частини західної частини Тихого океану), є питання розміщення баз, права на проліт та доступ. Для забезпечення стратегічної й оперативної гнучкості США та їхніх союзників у Західному Тихоокеанському регіоні потрібен тонкий баланс дипломатії, військової взаємодії, фінансової допомоги, обміну розвідданими, стратегічної логістики та передового розміщення сил і запасів. Це фундаментальний стратегічний виклик для стримування військової агресії Китаю та для забезпечення стійких військових операцій у разі війни.
У недавній статті в журналі Joint Forces Quarterly Шон Каллахан виклав стратегію, за якою США та їхні союзники можуть краще гарантувати оперативний доступ у західній частині Тихого океану. Вона складається з трьох елементів:
- Формування дипломатичного консенсусу.
- Підвищення шансів на співпрацю в кризових ситуаціях завдяки інформаційній підтримці.
- Розширення оперативного доступу за допомогою економічних важелів.
Це важлива тема, яку потрібно розглядати разом із такими питаннями, як чисельність і структура збройних сил та запаси боєприпасів. Вона вимагає уваги задовго до початку будь-якої війни і може стати ключовим елементом стратегії стримування союзників, щоб відвернути КНР від посилення військової агресії в регіоні.
Австралія купує "Могамі". Цього тижня уряд Австралії оголосив, що обрав японський військовий корабель класу "Могамі" як найкраще рішення для своєї програми будівництва 11 фрегатів загального призначення. Як зазначається в повідомленні Міністерства оборони Австралії:
Модернізований фрегат класу "Могамі" має дальність плавання до 10 000 морських миль, 32-секційну вертикальну пускову установку, зенітні та протикорабельні ракети... Перші три фрегати будуть побудовані в Японії, перший із них планується передати Австралії 2029 року, а ввести в експлуатацію 2030-го.
Це важливий крок для Королівського флоту Австралії, який раніше ніколи не замовляв військові кораблі в азійських суднобудівників, хоча і придбав кораблі MV Stoker, Besant і Sycamore з верфі у В'єтнамі. Це суттєвий стратегічний зсув у політиці закупівель, що приведе до тіснішої операційної та стратегічної взаємодії з військовими силами Японії, а також між австралійською та японською промисловістю.
Втім, угода не позбавлена ризиків. Як зазначає Japan Times:
Японія ще ніколи не вигравала тендер такого масштабу й значення. Це вимагає від інженерів і виробників країни максимальної віддачі та передбачає передачу цих можливостей Австралії.
Кораблі для Австралії є вдосконаленою версією фрегата "Могамі", який вже служить у Морських силах самооборони Японії. З 2022 року побудовано 11 таких кораблів, вісім з яких передано флоту, зі швидкістю будівництва два на рік. Австралійська версія "Могамі" буде більшою за японський аналог, матиме більшу дальність плавання, покращені радар і гідролокатор, а також удвічі більше вертикальних пускових установок (VLS).
Кораблі класу "Могамі" замінять застарілі фрегати класу "Анзак", які зараз перебувають на озброєнні Королівських ВМС Австралії.
