Розпуск парламенту стане, мабуть, першою виконаною обіцянкою президента Петра Порошенка. Щоправда, очікуваного країною оновлення та очищення українського політикуму, мабуть, не станеться: чільні політичні сили поведуть у ВР перевірені кадри. А збереження чинної системи виборів, за якої 50% нардепів оберуть у мажоритарних округах, гарантує, що у наступному парламенті засідатиме чимало одіозних «регіоналів» – чинних та колишніх.
Сам Петро Порошенко, попри прогнози лояльних соціологів, які прогнозують, що президентська партія набере близько 30%, ризикує не отримати власної більшості у наступній ВР, на яку покладав великі сподівання. В усякому разі, соціологічні дослідження, проведені на замовлення штабу однієї з політичних сил свідчать: рейтинг одного радикального популіста майже зрівнявся з рейтингом чинного президента, чиї дії та бездіяльність викликають все більше запитань в українців. Більше того, президентський список може поступитися ще двом партіям – УДАРу та «Батьківщині».
ППП замість «Солідарності»
Петро Порошенко все ще сподівається конвертувати свій персональний рейтинг у голоси для власної партії «Солідарність». Оскільки ця назва мало про що говорить пересічному виборцю, сам президент не може очолити партійний список, та й партія існує здебільшого лише на папері, соратники Петра Олексійовича придумали «геніальний» хід – перейменувати «Солідарність» у Партію Петра Порошенка. Щоб ні у кого не виникало сумнівів, яка саме партія у нас є президентською.
Фото: Сергій Руденко/facebook.com
І саме у форматі ППП президент закликає йти на вибори потенційних попутників. Насамперед – УДАР Віталія Кличка та групу вихідців із «Батьківщини», фронтменом якої виступає Арсеній Яценюк. Щоправда, угоди не досягнуто ні з першими, ні з другими – насамперед, через, апетити Петра Олексійовича, який зарезервував для себе 50% місць в умовно прохідній частині списку. Запропонувавши Кличкові та Яценюку та решті дрібніших союзників, якось поділити решту між собою. Пропозиція ж Арсенія Петровича «сообразить на троих» – по 30% президенту, групі Яценюка-Турчинова-Авакова та УДАРу – не сподобалася уже на Банковій.
При цьому ніхто не розуміє, ким саме Порошенко заповнюватиме свою квоту: потужної команди чинний президент за усю свою політичну кар’єру навколо себе так і не сформував. Особливий дефіцит – яскраві рейтингові політики, які б прикрасили собою першу десятку та узяли на себе промоцію списку. Окрім Юрія Луценка в обоймі Петра Порошенка нікого такого немає.
Зате у Петра Олексійовича уже готовий виборчий слоган – «Пишаюся тим, що я українець». Патріотичне піднесення в умовах війни, як сподіваються у штабі чинного президента, має відволікти виборців від незручних питань. Зокрема, щодо невиконання даних у ході президентської кампанії обіцянок швидко зупинити війну, ратифікувати угоду про ЗВТ з Європейським союзом та провести вибори за відкритими списками.
Керівник виборчого штабу Порошенка Ігор Гринів уже розпочав консультації із ймовірними союзниками щодо узгодження кандидатів по мажоритарних округах. У масштабах країни – з УДАРом та «Свободою». Локально президентська партія врахує побажання ще кількох десятків впливових мажоритарників та їх покровителів, не виставляючи проти них своїх кандидатів.
Яценюк у роздумах
Чинний прем’єр що не ухвалив остаточного рішення, в якому форматі брати участь у виборах. Разом з ним над варіантами працюють спікер ВР Олександр Турчинов, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та екс-глава АП Сергій Пашинський. Переговори від імені групи Яценюка-Турчинова з потенційними союзниками веде останній.
Фото: REUTERS
Один із найбільш імовірних варіантів – самостійний похід на вибори під новоствореним брендом «Народний фронт». Соратники Яценюка, насамперед, Турчинов та Пашинський бачать серед його лідерів також дніпропетровського губернатора Ігоря Коломойського, однак сам прем’єр поки що категорично проти.
Варіанти із входженням у список імені Порошенка чи Тимошенко все ще актуальні, однак ані Яценюка, ані його союзників не влаштовують пропоновані умови.
Кличко йде сам
На відомій віденській зустрічі Петра Порошенка, Віталія Кличка та Дмитра Фірташа, лідер УДАРу погодився підтримати чинного гаранта на президентських виборах, отримавши натомість сприяння на виборах мера Києва та гарантії спільної, а головне паритетної участі у поході до Верховної Ради. Однак сьогодні Петро Порошенко уже не готовий ділитися з Віталієм Кличком п’ятдесят на п’ятдесят.
Фото: Партія УДАР/facebook.com
З іншого боку, і оточення мера Києва не радило своєму лідерові відмовлятися від доволі популярного бренду УДАР в обмін на участь у чужому проекті. Зрештою, що Порошенко може запропонувати нині УДАРу? Партійна мережа у Кличка на кілька порядків краща, з фінансами теж все в порядку, лояльність медіа холдингів Льовочкіна-Фірташа та Пінчука гарантована, адміністративний ресурс теж власний є…
Як наслідок, УДАР йде на вибори окремо. Якщо, звісно, не відбудеться ще одна віденська зустріч і Віталій Кличко раптово не передумає.
Тимошенко: партійний клінінг, люстрація та оновлення
Юлія Володимирівна вперше за свою політичну кар’єру піде на вибори, скоріш за все, без незмінного колись соратника Олександра Турчинова. В обох – втома один від одного, а також образа за останні президентські вибори. Тимошенко обурена, що Турчинов переконував її не йти на президентські вибори і цілковито дистанціювався від неї упродовж кампанії. Турчинов досі упевнений, що Тимошенко зробила помилку, не послухавшись його. («Українська правда» стверджує, що Турчинов відмовився «почати розслідування щодо Порошенка на вимогу Тимошенко». Однак достатньо згадати, що Генеральним прокурором тоді був представник «Свободи» Олег Мохніцький, СБУ очолював Валентин Наливайченко, на яких Олександр Турчинов не мав жодного впливу, а головою МВС був давній соратник Тимошенко Арсен Аваков, якого Тимошенко теоретично могла попросити про таке сама, без посередництва тодішнього в.о. Президента, щоб зрозуміти, що уся ця історія – суцільна вигадка «зіркових» журналістів УП).
Фото: zanabolile.blogspot.com
Особливе роздратування у Тимошенко викликає найближчий соратник Турчинова – Сергій Пашинський. І якщо повернення блудного Турчинова у список «Батьківщини» Юлія Володимирівна допускає, то бачити там Пашинського – людину, яка чи не найбільше допомагала їй в період ув’язнення – вона не бажає категорично. Схоже, саме його вона вважає автором ідеї про відмову від участі у президентській гонці.
За інформацією iPress.ua, Тимошенко будуватиме свою кампанію на необхідності люстрації влади (для цього у першій п’ятірці буде головний «люстратор» Єгор Соболєв), захисті «ідеалів Майдану» та агресивній критиці політики Порошенка. Люстрацію Батьківщина почала з себе, вичистивши з своїх лав понад півтори тисячі партійців.
Варіанти Коломойського
Постійний глядач телеканалу «Інтер», контрольованого групою Фірташа-Льовочкіна добре знає, що саме губернатор Дніпропетровської області є головною загрозою для України – значно більшою, аніж Путін. При цьому, достатньо багато людей як у Дніпропетровській області так і поза її межами щиро захоплюються діями команди Коломойського, яка чимало зробила і робить для того, щоб зупинити розповзання «новоросійської зарази» поза межі Донбасу. І готова віддячити за це своїми голосами на виборах.
Ігор Коломойський. Фото: Mox Perkalaba/facebook.com
Проблема в тому, що у Ігоря Коломойського немає своєї політичної сили. Партія його заступника Святослава Олійника «Україна майбутнього» – карликовий проект без особливих електоральних перспектив. Якісь дивіденди будуть від підтримки «Сильної України» Сергія Тігіпка та Правого сектора Дмитра Яроша.
Однак формат участі самого Коломойського та чільних членів його команди у парламентських виборах – поки що запитання без відповіді. Можливо, ми побачимо їх у списку «Народного фронту» Яценюка-Турчинова, а може дніпропетровці зважаться на свій окремий проект – з Коломойським та героями добровольчих батальйонів на чолі. У будь-якому випадку, треба віддати належне: особливої передвиборчої метушні у команді Коломойського не помітно.
Ляшко багатовекторний
Третє місце у президентських перегонах гарантувало Олегові Ляшку чи не найкращі стартові умови на парламентських виборах. Поки Юлія Тимошенко відходила від поразки, а Петро Порошенко входив у курс справ як глава держави, лідер Радикальної партії набирав очки як «єдиний політик на фронті». Якісні фотосесії у зоні АТО, відеозвіти про допит сепаратистів, полонених нібито самим Ляшком, радикальний і дуже талановитий популізм на телевізійних шоу, масована реклама в інтернет-ЗМІ, а також системна допомога найбільшого телевізійного холдингу країни зробили його чи не найпопулярнішим політиком країни.
Фото: pic.com.ua
При цьому не варто називати Олега Ляшка виключно «проектом Сергія Льовочкіна». Зараз «головний радикал» справді користується підтримкою екс-глави адміністрації Януковича. І, мабуть, врахує його побажання при формуванні списку. Однак точно так само Олег Ляшко роздав гарантії та обіцянки команді Турчинова-Яценюка, Порошенка і ще бо зна кому. Зрештою, політику, який цілком може претендувати на те, щоб отримати найбільшу фракцію у парламенті, нерозумно підпадати під контроль когось одного.
Тому майбутня фракція Олега Ляшка у ВР буде таким собі круїзним лайнером, на який купили квитки дуже різні люди. З дуже різними поглядами, намірами і цілями.
Велике питання – якість списку. Зрозуміло, окрім VIP-пасажирів, які заплатять за право «доїхати» до парламенту Ляшкові доведеться узяти якусь кількість кандидатів, яких можна пред’явити виборцям як молодих активістів Радикальної партії. Однак достатньо подивитися на те, яке сміття балотувалося від цієї партії на минулих парламентських виборах, щоб зрозуміти: не лише виборці Олега Ляшка не розбираються у людях.
Втім, лідерові «радикалів» ще доведеться добряче постаратися, щоб здобути, а головне захистити пристойний електоральний результат. Зараз проти нього почали системну кампанію одразу два потужних гравці. З одного боку – Юлія Тимошенко, яка прекрасно розуміє, що Ляшко забирає голоси її традиційного електорату. З іншого – Ігор Коломойський, який не бажає посилення свого ворога Льовочкіна у наступному парламенті.
Дилема Гриценка
Ще один достатньо рейтинговий одинак української політики, Анатолій Гриценко все ще вагається: ризикнути і спробувати самостійно проти в Раду на чолі списку імені себе чи традиційно продати свою популярність за кілька місць у прохідній частині більш потужної партії. Поки що потенційний покупець один – Петро Порошенко. Втім, і він сумнівається чи потрібен йому вічно незадоволений усім «справжній полковник».
Фото: capital.ua
«Волі» не побачимо
Партія «Воля», яка гучно рекламувала себе останнім часом, даремно витратила гроші своїх спонсорів: на вибори партія не піде. Один з її лідерів, Вікторія Сюмар балотуватиметься у списку «Народного фронту», інший – Єгор Соболєв, як уже зазначено вище – у списку «Батьківщини».
«Свобода» на сто мільйонів
Партія Пупса та Олега Тягнибока уже почала узгодження кандидатів по мажоритарних округах з УДАРом та штабом Порошенка. «Свобода» розраховує, як мінімум не зменшити своє представництво у ВР. Що дозволить розподілі отримати такі ж «хлібні» місця як зараз. Контроль над Мінекології та Міністерстві аграрної політики, а також над Генпрокуратурою упродовж майже п’яти місяців, за чутками збільшили статки головного спонсора партії майже на 100 мільйонів доларів…
Уламки ПР догниватимуть окремо
Наостанок – про приємне. Електоральні перспективи КПУ та уламків ПР більш ніж сумнівні. Щиро сподіваємося, що червону плісняву таки заборонять і у наступному парламенті Симоненка з компанією просто не буде.
Регіонали ж на вибори підуть одразу кількома колонами.
Партія розвитку України Льовочкіна за списками до парламенту не потрапляє. Хоч і планує отримати щонайменше 20 мандатів у мажоритарних округах. Скільки ще група Льовочкіна-Фірташа добере за рахунок «дружніх» політичних проектів – УДАРу, «радикалів» Ляшка, «Громадянської позиції» Гриценка сказати поки що складно.
Інші уламки ПР – група «За мир та стабільність» імені Сергія Курченка пробиватиметься до парламенту у мажоритарних округах. Так само, як і група «Економічний розвиток» Хомутинніка, близька до Ігоря Коломойського, та «Суверенна європейська Україна» його нафтового конкурента Ігоря Єремеєва.
Фото: facebook.com
Частину ПР поведе на вибори під брендом «Сильна Україна» Сергій Тігіпко. Теж не без допомоги дніпропетровського губернатора, з яким Тігіпка пов’язують давні ділові та дружні стосунки.
Сама ж ПР поки не визначилася остаточно із тим, як йти на вибори. Її чинний лідер Борис Колесников веде активні переговори про об’єднання з партією Тігіпка. Однак, якщо цього не станеться, соратники Януковича скоріш за все підуть на вибори з новою назвою. У електоральні перспективи проекту під назвою «Партія регіонів» соратники Януковича вірять не особливо.
Бажати успіху усім цим негідникам не будемо.
