На думку Теленка, розмір і тривалість (понад шість годин) вторинної пожежі на складі боєприпасів у Риковому свідчать про те, що ракета Storm Shadow ПСУ влучила у склад боєприпасів зсрф рівня театру воєнних дій. Це багато що означає для таких речей як логістика та артилерія.
Напередодні цього удару Україна зруйнувала два залізничні мости, що дозволяли постачати зброю на той склад. Це означає, що заміна боєприпасів є логістичною катастрофою 1-го порядку. Отже, йдеться про період від тижня до 10 днів для росіян на півдні, аби витратити наявні запаси за такої ж інтенсивності боїв, як минулого тижня.
Можна очікувати, що російський артилерійський вогонь, з розрахунку на гармату або ракетну установку на день, для підрозділів зсрф на півдні та південному заході Запорізького фронту падатиме, як камінь на голову.
Подумайте про щось на кшталт зменшення запасів наполовину негайно і падіння до 1/4 за тиждень, коли масштаб катастрофи буде усвідомлений російськими логістами.
зсрф володіє гівняним адміністративним контролем над усім. У катастрофічних ситуаціях брехня російської армії є епідемією, поки не з'являється хлопець із зірками на плечах і загоном душогубів за спиною.
Саме це сталося, коли на початку березня 2022 року в колоні російської армії на північ від Києва довжиною 40 миль (64 км) закінчилося пальне. Генерал, який командував 41-ю російською загальновійськовою армією, висунувся вперед, щоб виправити логістичний безлад, і ЗСУ швидко вбили його.
Лише коли росіяни евакуювалися назад до білорусі, адміністративні органи рф отримали точний підрахунок тих, хто вижив у колоні. росіяни ніколи не мали жодного уявлення про те, хто або що насправді потрапило в Україну – через накопичену брехню, вбудовану в довоєнні звіти підрозділів.
Ситуація зі складом боєприпасів у Риковому для росіян насправді ще гірша, ніж із київською колоною. Всі записи на рівні театру бойових дій про те, які партії снарядів чи реактивних боєприпасів надійшли до яких артилерійських підрозділів, зникли. Вони знаходилися в тих складських приміщеннях, фундаментів яких вже не існує.
Артилерійські снаряди та ракети, які зараз є у підрозділах російських військ на Херсонщині чи в Запорізькій області – це все, що вони матимуть протягом наступних кількох тижнів. Саме стільки часу знадобиться, щоб відновити залізничні колії та поповнити ланцюжок постачання боєприпасів до цих підрозділів.
І снарядів буде менше, тому що через загрозу ракет Storm Shadow зсрф доводиться утримувати на театрі бойових дій набагато більш розосереджені склади, що вимагає більшої кількості вантажівок і чмобіків усередині України.
Скорочення щоденних артилерійських обстрілів до 1/4 або менше від минулого тижня означає втрату ними великої кількості південноукраїнської землі, бронетехніки та навіть більше життів у спробах утримати 1-у і 2-у лінії оборони, поки не будуть відновлені лінії артилерійського постачання.
Потім це розвалиться приблизно за три тижні.
Розумієте, планована оборона 3-го рубежу зсрф розраховувалася на ті, тепер знищені артилерійські боєприпаси. Вона мала вбивати і знищувати війська і техніку ЗСУ, які зараз виживуть на першій і другій лініях.
А багато військ зсрф, які могли б вижити і заповнити 3-ю лінію оборони, не виживуть – просто тому, що артилерійських боєприпасів на складі в Риковому більше не існує.
Усе це передбачено планом українського Генерального штабу.
Багато західних журналістів ставлять дурні запитання про те, чи провалився контрнаступ України. І під невіглаством я маю на увазі, що західні журналісти не розуміють: українці не обмежені в часі, як західні демократії.
Україна перебуває в екзистенційній війні, про яку говорили всі вісім років. ЗСУ воюють так, щоб максимізувати російські втрати, мінімізуючи власні з тим набором засобів, який вони мають на даний момент.
Ми бачимо операцію сухопутних військ із «придушення артилерійської оборони противника», яку Томас Тайнер та інші називають фазою 1: з використанням безпілотників і високоточних боєприпасів для знищення всієї артилерійської системи C4ISR та логістичного ланцюга постачання всрф.
Це відповідає українській стратегії виснаження «Смерть від тисячі порізів». Вони не просто хочуть перемогти. Вони хочуть випотрошити російську армію на ціле покоління.
І ця стратегія працює.
Російський офіцерський корпус втратив понад половину своєї початкової чисельності до полковників, включно з інструкторами середньої ланки, а також зазнав 300% втрат серед молодших офіцерів, включно з курсантами, технічними спеціалістами та науково-дослідними кадрами.
Наскільки я розумію нинішні бойові дії, Україна атакує рівно настільки, щоб витіснити російські резерви на відкриту місцевість, де артилерія та безпілотники ЗСУ зможуть їх знищити.
Так звана "лінія Суровікіна" не має основ укріпленої лінії часів Першої або Другої світової війни. Вона недостатньо глибока, з ...вогневими сходинками чи укриттями, щоб дійсно захистити від 152/155-мм снарядів, наведених безпілотниками. Також вона недостатньо широка, щоб зупинити танк.
Там немає колючого дроту чи звукових генераторів.
Лінія оборони не обладнана достатньою кількістю зброї, що обслуговується відповідним екіпажем, та бункерів для неї на передньому фронті. Не вистачає також піхоти, щоб постійно утримувати оборону, не кажучи вже про взаємну підтримку.
Наскільки я можу судити, не було прокладено жодного дротового зв'язку, тому Україна контролює доступ до російського радіозв'язку за допомогою глушіння за власним бажанням.
Схоже, що 1-ша лінія оборони росіян спиралася на батареї РСЗВ з мінно-вибуховими пристроями. Іншими словами, росіяни покладалися на військовий трюк, чит-код, щоб утримувати 1-шу лінію Суровікіна, яку українські радіоперешкоди у них відібрали.
Крім того, польоти безпілотників, схоже, повністю замінили піхотне патрулювання росіян на лініях Суровікіна, порівняно з 2022 роком.
Україна все ще здійснює певне патрулювання, але лише як підготовку до атаки, шукаючи перешкоди і замасковані артилерійські спостережні пункти, які, як свідчать радіоперехоплення, знаходяться в цьому районі.
Відсутність як підготовлених молодших офіцерів зсрф, так і будь-якого сержантського складу, здатного надерти дупу, щоб змусити провести місцеві покращення (наприклад, сховати сміття від безпілотників!) в укріпленнях ліній Суровікіна, настільки кричуща, що я не знаю, що сказати про висвітлення українського наступу в засобах масової інформації.
Так звана "лінія Сорворкіна" – це, прямо скажемо, оборона "потьомкінського села", створена для того, щоб переконати російську пропагандистську медіааудиторію, нетямущих західних журналістів, політиків та інших довірливих лохів.
Досі це працювало чудово.
Мінус снаряди? Не так вже й багато залишилося.
