Нова ініціатива може зачепити 30 млн осіб, які є працездатним населенням України, а також пенсіонерів.
У податковій заявляють, що технологічні можливості для цього є, зокрема і практика електронної декларації юридичних осіб.
"Йдеться про забезпечення виконання принципу соціальної справедливості. Громадяни мають бути впевнені в тому, що й показувати реальні доходи і декларувати майно будуть усі платники податків, зокрема держчиновники та заможні українці. Як один із варіантів, ми розглядаємо можливість добровільної офіційної легалізації капіталів, щоб підвести нульову риску, створити відправну точку для подальших детінізаційних процесів", - розповів глава податкової Олександр Клименко.
Основною проблемою на шляху до введення такого загального декларування він назвав необхідність мотивувати населення декларувати свої доходи та статки.
Глава ДПС запевнив, що загальне декларування вводитиметься поетапно, оскільки необхідно, щоб саме заповнення відповідних анкет було зручним та займало мінімум часу для громадян.
Беззмістовна пропозиція
"Запровадження загального декларування нічого не дасть, - розповіла у коментарі iPress.ua екс-глава Держкомпідприємництва України Олександра Кужель, - Це є неефективне використання державних коштів і просто займе велику кількість державних чиновників роботою".
Податкова, за її словами, не там "копає".
"100 громадян України мають сьогодні 90% національного багатства країни. А вони хочуть контролювати тих, у кого 10%", - зазначила Олександра Кужель, додавши, що жодної копійки держава на таких діях не заробить. Кожна копійка, витрачена на адміністрування цього процесу, навіть не окупиться для бюджету.
Олександр Клименко. Фото: ukr.obozrevatel.com
За словами голови об’єднання підприємців малого та середнього бізнесу "Фортеця" Оксани Продан, податкова намагається зробити видимість нібито корисної роботи, і створити додаткові умови тиску на громадян. Сьогодні у ДПС є вся інформація про громадян від роботодавців, завдяки новій формі 1ДФ, яка вступила в дію разом з Податковим кодексом, персоніфікації та необхідності декларування доходів підприємцями.
"Таке декларування потрібне не для виявлення доходів, а для штрафування за неподання або помилку в декларації. Для отримання додаткових, незадекларованих доходів, за допомогу в складанні декларацій", - пояснила Оксана Продан.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Непомітні кроки податкової
Фахівці сходяться на думці, що контроль сьогодні не потрібний над усім населенням. Насамперед потрібно звернути увагу на тих, в кого є спокуса брати хабарі або доступ до державних коштів. І навіть в цьому випадку контролювати не їхні доходи, а видатки.
"Це добре було б так контролювати колишніх чи теперішніх податківців, митників, прокурорів, - розповідає iPress.ua голова Ради підприємців при Верховній раді України, бізнесмен Ярослав Рущишин, - Масовість в декларуванні доходів не потрібна. Потрібне декларування осіб, які є активними в економіці та в політиці, в яких є нестабільні або невизначені доходи. Якщо йдеться про пенсіонера, то навіщо йому декларування, якщо держава без того знає скільки вона йому платить?".
Загальне декларування доходів населення навряд чи дозволить державі вивести з тіні зарплати у конвертах. Люди декларуватимуть свої офіційні доходи, лише "білу" зарплату. За даними податкової, обсяг тіньових винагород за працю в Україні становить 170 млрд грн.
"Потрібно дати шанс громадянину декларувати неофіційні доходи. В першу чергу чиновнику. Є випадки, коли людина отримує кеш", - сказав голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік.
"Ці гроші можна заощадити, але коли ви їх дістали і купуєте авто, квартиру, то потрібно автоматично заплатити з нього 13-15% податку на дохід. Головне – це ваші видатки. Доходи не так цікавлять", - пояснив він.
За словами Віталія Хомутинніка, 30-40% українського бюджету формують податки на доходи. Якщо людей заохотити декларувати неофіційні доходи, то потенційно до бюджету можна отримати додатково понад 25 млрд грн (15% з 170 млрд грн).
Народний депутат погоджується з думкою, що на початковому етапі немає необхідності контролювати все населення.
"100-200 найбагатших осіб. Якщо це чиновники, а чиновницький апарат вимірюється у нас мільйонами, там необхідний нагляд. Взяти для початку першу тисячу або 10 тисяч чиновників і контролювати їхні видатки та доходи", - зазначив Віталій Хомутиннік.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Третина української економіки ховається в конвертах та офшорах
"Вивести зарплати з тіні допоможе лише, коли ми суттєво знизимо сумарний відсоток відрахувань від заробітної плати, об’єднаємо всі три фонди соціального страхування. Тоді виходить економія на адмініструванні і чиновниках, які сидять за наші кошти. Після цього потрібно ввести серйозну відповідальність. Тоді можна контролювати всі зарплати", - зазначила Олександра Кужель.
Вона додала, що населення добровільно декларуватиме свої доходи та статки, коли буде впевнене в тому, що їхні податки не вкрадуть чиновники.
"Коли люди будуть бачити, що чиновник живе на ті кошти, які декларує. Іншої, кращої, мотивації немає", - додала екс-глава Держкомпідприємництва.
"Якщо податкова служба має час та персональний склад для обробки мільйонів документів, які не мають в собі нової для влади інформації, то їм слід скорочувати штати, а не шукати для них роботу та додаткові заробітки", - резюмує Оксана Продан.
