"Майже пів року минуло відтоді, як Білий дім звернувся до Конгресу з проханням про черговий раунд американської допомоги Україні. З того часу щонайменше три різні законодавчі спроби надати зброю, боєприпаси та підтримку українській армії зазнали невдачі", – нагадує Енн Епплбом у The Atlantic.
Далі у матеріалі вона розкриває сутність цих невдалих спроб.
Колишній спікер Палати представників Кевін Маккарті мав подбати про те, щоб гроші були виділені. Але, намагаючись це зробити, він втратив роботу.
Сенат вів переговори про компроміс щодо кордону, який мав відбутися паралельно з наданням допомоги Україні. Але республіканці в Сенаті, які підтримували ці зусилля, раптово змінили свою думку і заблокували закон.
Нарешті, Сенат ухвалив ще один законопроєкт, що включає допомогу Україні, Тайваню, Ізраїлю та цивільному населенню Гази, і направив його до Палати представників. Але для того, щоб уникнути голосування за цей закон, нинішній її спікер Майк Джонсон відправив Палату представників на двотижневі канікули. Цей законопроєкт досі висить у підвішеному стані. Більшість готова ухвалити його, і зробила б це, якби голосування відбулося. Джонсон робить все, щоб цього не сталося.
Енн Епплбом зауважує, що, можливо, зсередини Сполучених Штатів, де так багато інших історій змагаються за увагу, важко побачити надзвичайний характер поточного моменту. Але ззовні – з Варшави, де авторка живе неповний робочий день, з Мюнхена, де вона була на великій щорічній конференції з безпеки, з Лондона, Берліна та інших союзних столиць – ніхто не сумнівається, що ці обставини є безпрецедентними. Як наголошує експертка, Дональд Трамп, який не є президентом, використовує меншість республіканців, щоб заблокувати допомогу Україні, підірвати зовнішню політику чинного президента і послабити американський вплив та авторитет.
На думку публіцистки, для сторонніх ця реальність є приголомшливою, складною для сприйняття і неможливою для розуміння. Енн Епплбом каже, що за тиждень до провалу компромісу щодо кордону, вона випадково зустрілася з високопосадовцем Європейського Союзу, який перебував з візитом у Вашингтоні. Він запитав авторку, чи усвідомлюють республіканці в Конгресі, що перемога росії в Україні дискредитує Сполучені Штати, послабить американські альянси в Європі та Азії, підбадьорить Китай, заохотить Іран і збільшить ймовірність вторгнення в Південну Корею чи Тайвань. Невже вони цього не розуміють?
Енн Епплбом відповіла ствердно. Все вони розуміють. Сам Джонсон у лютому 2022 року сказав, що відсутність реакції на російське вторгнення в Україну "дає силу іншим диктаторам, іншим терористам і тиранам по всьому світу... Якщо вони сприймають, що Америка слабка або не здатна діяти рішуче, то вона запрошує агресію різними способами". Але зараз спікер настільки наляканий Трампом, наголошує експертка, що йому вже все одно. Або, можливо, він настільки боїться втратити своє місце, що не може дозволити собі перейматися. Європейський колега похитав головою, каже журналістка, але не тому, що не повірив, а тому, що йому було дуже важко це чути.
З того часу, зазначає авторка, вона мала схожі розмови з багатьма іншими європейцями в Мюнхені та інших містах, а також з багатьма американцями. Вони розуміють, що республіканська меншість блокує допомогу від імені Трампа. Вони бачили, як спочатку Маккарті, а потім Джонсон летіли в Мар-а-Лаго для отримання інструкцій. Вони знають, що сенатор Ліндсі Грем, який протягом десятиліть був помітною фігурою на Мюнхенській безпековій конференції, цього року різко відступив після розмови з Трампом. Вони бачать, що Дональд Трамп-молодший регулярно атакує законодавців, які голосують за допомогу Україні, пропонуючи їм провести праймеріз. Син експрезидента також заявив, що США повинні "відрізати гроші" українцям, бо "це єдиний спосіб змусити їх сісти за стіл переговорів". Іншими словами, наголошує Енн Епплбом, це єдиний спосіб змусити Україну програти.
"Багато хто також розуміє, що Трамп менше зацікавлений у "виправленні кордону", ніж у тому, щоб завдати шкоди Україні. Він, безумовно, знає, як і всі, що в українців не вистачає боєприпасів. Він також повинен знати, що зараз ніхто, окрім США, не може допомогти. Хоча європейські країни колективно жертвують Україні більше грошей, ніж США (і ці цифри зростають), вони ще не мають промислового потенціалу, щоб утримувати українську армію. До кінця цього року європейського виробництва, ймовірно, буде достатньо, щоб забезпечити українців, допомогти їм вистояти проти росіян і перемогти у війні. Але протягом дев'яти місяців необхідна військова підтримка США", – констатує публіцистка.
Вона підкреслює, що попри все це Трамп хоче, щоб Конгрес заблокував його. Чому? Це та частина, яку ніхто не розуміє. На відміну від свого сина, сам експрезидент рідко говорить про Україну, тому що його позиція не є популярною. Більшість американців не хочуть, щоб росія перемогла.
Як зазначає Енн Епплбом, часто мотиви Трампа називають "ізоляціоністськими", але це не зовсім правильно. Ізоляціоністами в минулому були такі діячі, як син американського президента і онук американського військового міністра сенатор Роберт Тафт. Вірний член Республіканської партії Тафт виступав проти участі США у Другій світовій війні, оскільки, як він одного разу сказав, "надмірно амбітна зовнішня політика" може "зруйнувати наші армії і стати реальною загрозою для свободи народу Сполучених Штатів". Але Трамп не турбується про американські армії. Як наголошує авторка, він зневажає американських солдатів як "лохів" і "лузерів". Епплбом також не може собі уявити, що він також страшенно переймається "свободою народу Сполучених Штатів", враховуючи, що вже намагався одного разу повалити американську виборчу систему, і цілком може зробити це знову.
Експертка переконана, що Трамп і його оточення явно не є ізоляціоністами в старомодному розумінні. Ізоляціоніст хоче відгородитися від світу. Трамп хоче продовжувати співпрацювати зі світом, але на інших умовах. Трамп неодноразово говорив, що хоче "укласти угоду" з путіним, і, можливо, саме це він і має на увазі: якщо Україна буде розділена, або якщо Україна програє війну, тоді Трамп зможе обернути цю ситуацію на свою користь. Можливо, дехто припускає, що Трамп хоче повернути росію на міжнародні нафтові ринки і отримати щось натомість. Але це пояснення може бути занадто складним: можливо, він просто хоче нашкодити президенту Джо Байдену або вважає, що путін допоможе йому перемогти на виборах 2024 року. російський злам Національного комітету Демократичної партії був дуже вигідним для Трампа у 2016 році; не виключено, що це може повторитися.
"Трамп вже поводиться як автократи, якими він захоплюється, проводячи трансакційну політику, яка глибоко послабить Сполучені Штати. Але йому байдуже. Одна з небагатьох республіканців, яка розуміє значення цього моменту, Ліз Чейні так описує ставки: "Ми знаходимося на поворотному етапі в історії не тільки цієї нації, але й усього світу". Як тільки США перестануть бути гарантом безпеки для Європи, як тільки США перестануть довіряти в Азії, деякі країни почнуть хеджуватися, укладати власні угоди з росією і Китаєм. Інші шукатимуть власні ядерні щити. Компанії в Європі та інших країнах, які зараз витрачають мільярди на американські енергетичні інвестиції або американську зброю, укладатимуть інші контракти. Сполучені Штати втратять домінуючу роль, яку вони відігравали в демократичному світі з 1945 року", – пише Енн Епплбом.
Вона зауважує, що все це може статися, навіть якщо Трамп не переможе на виборах. Зараз, навіть якщо він ніколи не повернеться в Білий дім, Трамп вже диктує зовнішню політику США, формуючи сприйняття Америки у світі. Навіть якщо фінансування України зрештою буде ухвалене, шкода, яку він завдав усім американським відносинам, є реальною. Член німецького парламенту Антон Хофрайтер сказав Енн Епплбом у Мюнхені, що він побоюється, що одного дня Європа може змагатися з трьома автократіями: "росія, Китай і Сполучені Штати". "Коли він це сказав, настала моя черга похитати головою, але не тому, що я йому не повірила, а тому, що це було дуже важко чути", – констатує публіцистка.
Джерело: The Atlantic
Кілька слів про ймовірну деменцію Трампа. Фонеманична парафразія та гіпоманіакальна поведінка – Джон Гартнер
Трамп демонструє виражені ознаки деменції. Про це в інтерв'ю виданню Salon розповів доктор Джон Гартнер – психолог і колишній професор Медичної школи Університету Джона Гопкінса. Гартнер є автором бестселера 2017 року "Небезпечний випадок Дональда Трампа: 27 психіатрів та експертів з психічного здоров'я оцінюють президента".
На думку доктора Джона Гартнера, недорікуватість Дональда Трампа і його нездатність іноді формулювати повні речення є ознакою зростаючої деменції і, можливо, ранніх стадій хвороби Альцгеймера.
В інтерв'ю журналу Salon Гартнер прямо заявив, що колишній президент "демонструє явні ознаки деменції", а його колеги-експерти недостатньо звертають увагу на тривожні знаки.
Він зазначив, що Трамп, схоже, впадає у "фонематичну парафразію" під час своїх промов на мітингах, які він описав як "заміну слів на слова, які звучать схоже, що зазвичай не спостерігається до тих пір, поки пацієнт не переходить на середню або важку стадію хвороби Альцгеймера".
За даними Гартнера, ось деякі приклади заміни слів Трампом: "Beneficiaries" стали "benefishes". "Renovations" стало "renoversh". Pivotal став "pivobal". Обама став "obamna". "Missiles" – "mishiz". "Christmas" стало "Crissus". "Bipartisan" стало "bipars".
За словами професора, це фундаментальне порушення здатності використовувати мову. Якби ви розмовляли зі своїм батьком по телефону і він так говорив, ви б подумали, що у нього інсульт. Немає жодної здорової літньої людини, яка б так розмовляла.
Він також відзначив схильність Трампа відхилятися від теми під час розмови з аудиторією.
Говорячи про "манеру промови" колишнього президента, він уточнив: "Він просто стає незрозумілим, коли вступає у вільну асоціативну промову зі словами-салатами, які розкидані повсюди. Знову ж таки, це ознака справжнього пошкодження мозку, не старіння, не повільності, не втрати гостроти, а серйозного когнітивного погіршення".
Професор висловив здивування: "Що я не розумію, так це чому ці відео не відтворюються знову і знову в основних засобах масової інформації. Хіба Трамп, який незв'язно лепече, не є найбільш цікавою частиною свого мітингу?"
Гартнер попереджає, що з огляду на небезпечний характер та емоційний стан Трампа (психолог описує це як "гіпоманіакальну" поведінку), він майже напевно планує помсту і те, як змусити своїх "ворогів" страждати за те, що його нарешті притягнули до відповідальності перед судом і верховенством права.
Джерело: Salon
