"Лідер кремля прагне перетворити перевагу в живій силі та озброєнні на прогрес на полі бою, в той час як воля Заходу та його допомога Києву хитається", – пише американська Wall Street Journal.
На думку видання, у війні росії проти України, яка наближається до третього року, москва має перевагу на військовому, політичному та економічному фронтах. росія має набагато більше людей для поповнення своєї побитої армії, ніж українці, яким не вистачає добре підготовленої піхоти. путін мілітаризує російську економіку, використовуючи високі доходи від продажу нафти для оплати зростаючого виробництва зброї. Тим часом політичний параліч у США і Європі загрожує постачанню зброї та грошей, від яких залежить виживання України.
"Розгубленість Заходу і зростаюче залучення росією своїх людських і промислових ресурсів до війни вказують на те, що для України цей рік буде важким в обороні. Але обмеженість російської армії в наступальних діях, що було продемонстровано у виснажливій боротьбі за Авдіївку, свідчить про те, що вона, швидше за все, зможе здобути лише невеликі перемоги, а не досягти прориву", – прогнозує газета.
Як зазначає WSJ, путін ще дуже далекий від завоювання українських регіонів, на які претендує росія, не кажучи вже про досягнення своєї головної мети – підкорення України, існування якої як незалежної національної держави він назвав історичною аномалією. Старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Майкл Кофман вважає, що матеріальна перевага 2024 року буде переважно на боці росії, але вона не виглядає достатньо вирішальною, щоби москва змогла досягти своїх політичних цілей.
На думку експерта, було б неправильно стверджувати, що росія виграє війну. Однак, якщо наступного року не буде зроблено правильного вибору щодо підходу України та відповідних західних ресурсів, то перспективи Києва на успіх виглядають примарними.
Економіки в стані війни. росія бідніша, але вправніша
"США, Європейський Союз та Велика Британія мають сукупний річний економічний ВВП близько 45 трильйонів доларів – у 20 разів більший за російську економіку, і передові технології. На папері прихильники України набагато сильніші за нападника, але росія докладає значно більше зусиль", – констатує WSJ.
Видання звертає увагу, що російський уряд у бюджеті виділяє дедалі більше коштів на війну – наступного року військові витрати зростуть до понад 100 мільярдів доларів, що є найвищим рівнем з радянських часів. Заводи переорієнтовують виробництво з цивільних товарів на танки і безпілотники. Цивільні сектори платять за це ціну: нестача потужностей і робітників призводить до зростання інфляції. Але стимул від масивних військових витрат підтримує російську економіку, компенсуючи вплив західних санкцій.
WSJ підкреслює, що москва вміло використовує торгівлю з третіми країнами для імпорту західних технологій, які перебувають під санкціями і потрібні її виробникам зброї. Вона також знайшла спосіб обійти західні обмеження на експорт нафти, створивши власний флот нафтових танкерів, які не підпадають під західні правила.
Масове виробництво дозволило росії наздогнати Україну у виробництві малих бойових безпілотників – сфері, де українські інновації раніше давали їй перевагу, але де залежність України від невеликих майстерень і волонтерів демонструє свою обмеженість.
На думку видання, Захід здійснив лише обмежені кроки для збільшення військового виробництва. США збільшують випуск артилерійських снарядів, але країни ЄС не в змозі координувати розміщення замовлень і мотивувати інвестиції в нове оборонне виробництво. ЄС пообіцяв Україні мільйон артилерійських снарядів до березня наступного року, але чиновники кажуть, що блок не впорається з цим завданням. На противагу цьому, Північна Корея, за даними південнокорейської розвідки, надала росії мільйон снарядів цієї осені.
У європейських країнах закінчуються запаси зброї та боєприпасів, які вони можуть надати Україні. Політичні розбіжності у Вашингтоні вже сповільнили американські поставки. Снаряди з Південної Кореї допомогли українській артилерії досягти паритету з російськими військами протягом частини цього року. Зараз українські військові кажуть, що знову опинилися в невигідному становищі.
WSJ вважає, що українська економіка витримала російський натиск краще, ніж очікувалося, і навіть дещо зросла цьогоріч після глибокого падіння, коли росія вторглася на початку 2022-го. Але Україна покладається на західні гроші для покриття цивільних бюджетних витрат, таких як освіта та охорона здоров'я, що дозволяє Києву використовувати свої податкові надходження для витрат війни.
Політична невизначеність. Проблеми на Заході, але не в росії
"Режим путіна похитнувся в червні, коли воєнізоване угруповання "Вагнера" підняло заколот, але який все ж провалився, а його лідери загинули. Відтоді ніхто не наважився кинути серйозний виклик владі російського президента", – нагадує WSJ.
Натомість політичні потрясіння на Заході та в Україні наразі посилюються.
Видання вказує, що двопартійний консенсус у Вашингтоні щодо підтримки України поступово розхитується з наближенням президентських виборів у США, а серед республіканців у Палаті представників зростає кількість противників подальшої допомоги.
"ЄС також намагається затвердити фінансування. Євросоюз пообіцяв надати Києву 50 мільярдів євро, що еквівалентно приблизно 55 мільярдам доларів, протягом наступних років, але ця обіцянка зараз під сумнівом. Самостійно накладені Німеччиною фіскальні кайдани внесли плутанину в плани витрат ЄС, а лідер Угорщини Віктор Орбан, який давно має теплі стосунки з росією, погрожує накласти вето на допомогу Україні", – зазначає газета.
У Києві провал контрнаступу влітку цього року з метою відвоювання окупованих росією регіонів, пише WSJ, загострив суперечності між військовим і політичним керівництвом. Оцінка головнокомандувача Збройних сил Валерія Залужного про те, що війна перебуває у фазі патової ситуації, викликала закиди з боку президента Володимира Зеленського, який прагне продемонструвати громадській думці та західним союзникам, що Україна може рухатися вперед. Військова мета Зеленського, яка полягає у повному відновленні міжнародних кордонів України, розглядається Заходом як нереалістична.
Військовий глухий кут, як зазначає видання, посилює думку в Німеччині, котра є найважливішим європейським прихильником Києва, що припинення вогню і переговори з москвою були б в інтересах України. Однак Берлін не хоче тиснути на Зеленського. Проблемою для сподівань на припинення вогню залишається те, що путін має мало причин зупинити своє вторгнення в той час, коли згуртованість Заходу слабшає.
Навіть якщо путін погодиться на припинення вогню, Київ побоюється, що той скористається цим, щоб посилити свої сили і знову напасти. WSJ нагадує, що російський лідер має довгий послужний список порушень домовленостей.
Багато західних чиновників вважають, що путін вичікує, хто переможе на президентських виборах у США через рік. Якщо це буде Дональд Трамп, європейські уряди побоюються, що він може припинити військову підтримку України з боку Сполучених Штатів і навіть НАТО, що змусить слабку у військовому плані Європу боротися за стримування російського експансіонізму.
Видання зауважує, що покоління політиків ЄС, які роками недооцінювали виклик путіна порядку, що склався на континенті після Холодної війни, намагається адаптуватися до повернення широкомасштабної війни між європейськими державами.
"Директорка Інституту Брукінгса у Вашингтоні Констанце Штельценмюллер боїться, що Захід ще не зрозумів супротивника: він не настільки стратегічний чи розумний, але він дуже, дуже рішучий", – зазначає WSJ.
Баланс на полі бою. Наступний рік переломний для Києва
Деякі європейські чиновники навіть побоюються, що позиція України на полі бою може змінитися цієї зими. Українській армії не вистачає піхоти після того, як вона зазнала великих втрат у літньому контрнаступі та під час кривавої оборони міста Бахмут минулої зими. Через недієздатну систему призову, пронизану корупцією, багато хто з тих, хто приходить на заміну, – це чоловіки за 40 років, яких часто відправляють в окопи з надто слабкою підготовкою.
Нестача боєприпасів, на думку WSJ, також означає, що Україна навряд чи зможе провести ще один великий наступ протягом деякого часу. Створення українськими військами плацдарму на східному березі Дніпра в Херсонській області є рідкісною позитивним досягненням, хоча і невеликим за масштабами.
Втім, видання вважає, що російська армія також не може досягти будь-яких помітних проривів, незважаючи на свою чисельну перевагу у військах і техніці. Її піхота і техніка часто старіші та гіршої якості, ніж ті сили, з якими вона починала вторгнення.
Обом сторонам важко просуватися відкритою, сильно замінованою місцевістю під небом, яке гуде від безпілотників, що можуть атакувати війська і техніку або вести точний артилерійський вогонь.
росія зосередила свої наявні резерви на сході України, де вона намагається прорватися в кількох точках, але без особливого успіху. Навіть під Авдіївкою, головною метою росії цієї осені, її війська просуваються вперед ціною величезних людських і матеріальних втрат.
"На думку українських офіцерів і західних експертів, виснажені українські війська все ще можуть організувати ефективну оборону вздовж 600-мильного фронту, якщо мобілізують свої ресурси, обмеживши росію лише локальними здобутками. Міністерство оборони в Києві планує побудувати нові оборонні укріплення, побачивши, наскільки ефективними були російські укріплення на півдні України цього літа", – інформує американське ділове видання.
"Наступний рік може бути використаний з користю для відновлення української армії", – вважає Кофман. За його словами, Києву необхідно поліпшити мобілізацію і підготовку військ, відмовитися від великих наступальних операцій і зміцнити свої лінії. На думку експерта, якщо цього не станеться, то наступний рік може стати переломним, після чого Україна опиниться у ще більш несприятливому становищі.
Джерело: Wall Street Journal
