Війна росії в Україні продемонструвала, що Кремль не поважає основ міжнародного права чи недоторканності міжнародних кордонів. Ця імперіалістична зовнішня політика може незабаром повернутися проти самої росіїї. Територіальна цілісність росії, схоже, все більше оскаржуватиметься численними внутрішніми республіками та регіонами країни, оскільки катастрофічне вторгнення в Україну служить каталізатором імперського колапсу.
У моїй новій книзі "Неспроможна держава: дороговказ до розвалу росії" (Failed State: A Guide to Russia’s Rupture) зазначено, що російська федерація не змогла трансформувати себе в національну державу, громадянську державу чи навіть стабільну імперську державу. Наближення розпаду російської федерації стане третьою фазою імперського колапсу після розпаду радянського блоку в Східній Європі та розпаду радянського союзу наприкінці 1980-х і на початку 1990-х років.
Множинна економічна, демографічна та соціальна слабкість росії посилюється такими факторами як надмірна залежність від експорту викопного палива, падіння економіки та посилення регіонального та етнічного напруження. З лютого 2022 року повномасштабне вторгнення росії в Україну прискорило процес розпаду держави, оскільки не досягло цілей Кремля, водночас призвело до збільшення військових втрат і все більш згубних міжнародних санкцій.
Хоча Конституція росії 1993 року визначає країну як федерацію, насправді це централізована неоімперська конструкція. Ця держава наближається до кінця циклу режиму, в якому політичний статус-кво стає дедалі нестабільнішим. З часів розпаду радянського союзу кілька одночасних криз не ставали настільки різкими, включно з неспроможністю уряду забезпечити стійкий економічний розвиток, збільшення диспропорцій між Москвою та федеральними регіонами та загрозливу військову поразку чи безвихідну ситуацію в Україні на невизначений термін.
російська федерація зіткнулася з екзистенційним парадоксом, у якому ліберальна опозиція не може замінити режим. Без політичного плюралізму, економічних реформ і регіональної автономії федеральна структура ставатиме все більш некерованою. Однак, навіть якби демократичні реформи були розпочаті, кілька регіонів все одно можуть використати можливість відокремитися. Потенціал насильницьких конфліктів може зменшитися у разі проведення системних реформ, тоді як перспективи таких конфліктів суттєво зростуть, якщо реформи будуть заблоковані на невизначений термін.
У міру того, як країна скочується до потрясінь, існуюча федеральна система буде вважатися нелегітимною у все більшого числа населення. Тоді може матеріалізуватися цілий ряд внутрішніх сценаріїв, які підштовхнуть країну до фрагментації, включаючи посилення боротьби за владу всередині еліти, ескалацію конфліктів між Кремлем і регіональними урядами та втрата центрального контролю над кількома частинами країни.
Рухи до відокремлення будь-якої з 22 неросійських республік, швидше за все, спровокують подібні вимоги самовизначення серед кількох регіонів з етнічною російською більшістю. Це суттєво послабило б центр і зменшило ймовірність збереження автократичної держави. Повчально те, що на початку 1990-х років, коли радянський союз почав розпадатися, 40% регіонів, населених переважно етнічними росіянами, наполягали на більшій автономії, а деякі вимагали суверенітету, подібного до національних республік. Сепаратистські рухи часто починаються з вимог економічної децентралізації, а потім загострюються у відповідь на дії центрального уряду разом зі стрімким зростанням прагнень еліти та суспільства.
Суспільна згода та виживання режиму під правлінням путіна базуються на поєднанні агресивної зовнішньої політики, мілітаризму, антизахідної пропаганди та зростання рівня життя. Але невдала і дорога війна в Україні поглибить соціальне та регіональне невдоволення незалежно від кремлівської пропаганди.
Занепокоєння в багатьох республіках і регіонах буде викликано накопиченням образ, включаючи різке зростання рівня бідності, різку соціально-економічну нерівність, падіння федеральних фінансових субсидій, погіршення місцевої інфраструктури, екологічні катастрофи, руйнування служб охорони здоров’я, нестримну корупцію серед офіційних осіб і відчуження суспільства від рішень центральної влади. москва дедалі більше сприйматиметься як експлуататорська колоніальна метрополія.
Найближчими роками російська федерація може зіткнутися з повторенням розпаду радянського союзу чи Югославії, чи якоїсь комбінації обох. Хоча деякі республіки можуть вийти з росії відносно неушкодженими, між центром і деякими суб’єктами федерації можуть матеріалізуватися відверті конфлікти. Москва може спробувати наслідувати Сербію в 1990-х роках, мобілізуючи етнічних росіян, щоб виділити етнічно однорідні регіони з бунтівних республік, одночасно виганяючи неросійське населення, але це просто прискорить розпад імперської держави.
Деякі національні республіки, де чисельність етнічних росіян скорочується, можуть домагатися повного звільнення та державності, зокрема на Північному Кавказі та Середній Волзі. Декілька регіонів Сибіру, Уралу та російського Далекого Сходу, переважно етнічних росіян, також отримають вигоду від суверенітету та контролю над місцевими ресурсами, такими як викопне паливо, метали та дорогоцінні мінерали, які москва зараз експлуатує на зразок колоніальної імперії.
Поки росія рухається до посилення внутрішньої кризи, НАТО зіткнеться з невідкладним викликом управління впливом зростаючих потрясінь в багатьох регіонах. Оскільки росія скочується до розпаду, НАТО потрібно буде підготувати своїх членів до будь-яких перетікань конфлікту чи територіальних вторгнень.
З огляду на це, західні уряди повинні одночасно заявити про підтримку демократії та федералізму в росії, а також права республік і регіонів на визначення свого суверенітету та державності. Це може допомогти підбадьорити громадян, продемонструвавши, що вони не ізольовані на світовій арені. У міру розгортання процесу необхідно розвивати зв’язки з новоствореними державами і тіснішу координацію з усіма сусідами росії, які безпосередньо впливу від розпаду останньої імперської конструкції Європи.
Про автора: Януш Бугайський є старшим науковим співробітником Jamestown Foundation у Вашингтоні. Щойно вийшла його нова книга Failed State: A Guide to Russia’s Rupture. Український переклад буде доступний на сайті arc.ua у жовтні.
Джерело: Атлантична Рада
