Оскільки, між іншим, лунають голоси, що підраховують щось на кшталт "середній темп російського просування на тиждень", а ми вважаємо, що це дещо інше, цього разу Дональд Гілл підготував щось нове.
Відстежуючи бойові дії. Створювати нові підрозділи в той час, коли вже існуючі потребують замін – ненормально
В Україні є спокійні ділянки, де територія не переходила з рук в руки багато місяців, якщо взагалі переходила, а є ділянки, де або росія, або Україна активно намагаються просуватися вперед. Ця карта показує, де кожна сторона намагається просунутися, і зазначає, протягом скількох тижнів вони це роблять у цьому секторі. Вона також включає приблизну середню кількість метрів, яку вони здобували щотижня під час атак.
Коли наступ України влітку 2023 року почав згортатися, росія знову стала наступати. російські сили розпочали з атак низького рівня в кількох секторах у вересні, у жовтні розпочали тотальну атаку на Авдіївському напрямку, а в листопаді почали наступати на інших напрямках. У період з грудня до травеня Україна відчувала нестачу артилерійських боєприпасів, що позначилося на її обороні. У січні росія просунулася на 2 км на 7-кілометровому фронті в напрямку Піщаного, і це стало початком повільного розхитування оборони в цьому секторі.
У лютому Україна зупинила російський наступ на північ і південь від Авдіївки, але за відсутності української артилерії російська піхота почала проводити масові штурми безпосередньо в місто. Українцям довелося покладатися майже виключно на безпілотники, які дуже ефективні проти окремих цілей, але не настільки ефективні, як артилерія проти масових цілей. Цілком можливо, що Авідіївка врешті-решт впала б, навіть якби там було достатньо боєприпасів, але це сталося б через кілька місяців, і росія заплатила б ще більшу ціну.
Після падіння міста Україна повільно відходила до Орлівки, щоб віддалитися від домінуючої місцевості коксохімічного заводу і скористатися перевагами невеликої річки на захід від Орлівки, але плани створити там оборонну лінію розвалилися, коли росіяни прорвалася до Очеретиного, і з тих пір важкі російські атаки відтісняють їх назад зі швидкістю кілометр на тиждень, і завжди ведуть наступ у північно-західному куті виступу.
З грудня до березня росія просунулася в напрямку Тернів на 6400 метрів, але після цього не змогла досягти більшого прогресу. Наприкінці червня Україна відкинула противника на 1900 метрів за тиждень, і відтоді цей сектор залишається статичним, лише з невеликими російськими перестрілками.
Аналогічно, з жовтня до червня росіяни атакувала периметр Роботиного – єдиний сектор, який вона атакувала на Запоріжжі. Бойові дії тут характеризуються великими бомбардуваннями та невеликими наземними штурмами. Вони просунулися приблизно на 2500 метрів, але після того, як закріпилися у символічному центрі цього маленького села, вони не могли просунутися вперед протягом п'яти тижнів.
Наступ з Бахмута на Часів Яр був ще одним великим зусиллям, яке дорого коштувало росії, але на південь від району каналу оборона на височині з видом на Іванівське раптово впала. 41-ша бригада була виведена з цього сектору, а інші підрозділи взяли на себе оборону скомпрометованої позиції, відтермінувавши її неминуче падіння.
41-шу бригаду перекинули до Торецька, який вважався спокійним сектором, оскільки лінія фронту не змінювалася з лютого 2023 року, а в деяких частинах сектору вона не рухалася з 2015-го. Невдовзі після призначення в цей сектор росіяни відтіснили їх на 3,5 кілометра назад. Для стабілізації фронту довелося залучати інші підрозділи.
росія перетнула кордон на Харківщині в травні, просунувшись на 5-6,5 км за два тижні. Україна надіслала підкріплення і перехопила ініціативу, але просування було дуже повільним.
Україна також провела штурм у Кремінському лісі і змогла досягти невеликого прогресу.
Отже, наведена вище карта відображає понад десять місяців боїв. Здобутки росіян коливаються від 400 метрів у Білогорівці до 20 км від Авдіївки. Швидкість просування коливається від 10 метрів на тиждень до кілометра на тиждень. Це не "маневрена війна": це війна на виснаження, і за ці десять місяців росія втратила стільки бронетехніки, що зараз вона використовується лише в невеликій кількості за межами секторів від Авдіївки до Вугледара. На південному сході росія все ще використовує – і втрачає – багато техніки.
росія усвідомлює, що їй не вистачає техніки, і збільшила кількість атак порівняно з тим, що було до українського контрнаступу 2023 року. Це робиться для того, щоб напружити українську армію. У цьому плані немає сумнівів, що росіяни досягли певного успіху. Українські солдати кажуть, що їхні бійці втомилися, а їхні підрозділи недоукомплектовані. Водночас Зеленський стверджує, що Україна має 14 бригад, які не можуть бути розгорнуті, оскільки не мають достатньої кількості обладнання. Створювати нові підрозділи в той час, коли вже існуючі потребують заміни, – це ненормально.
Загалом, зараз це перегони, щоб побачити, яка армія зламається першою, але навіть з огляду на рани, які Україна сама собі нанесла, українці все ще перебувають у набагато кращій позиції.
Північна Харківщина. росія все ще контролює центр Глибокого і навіть намагається наступати з нього. Її підкріплення і припаси йдуть вздовж лісосмуг, які атакують українські безпілотники й артилерія. Незважаючи на бойові дії, лінія фронту залишається статичною.
росіяни атакували в центрі та на сході Вовчанська, але українці витіснили їх з усіх досягнутих ними позицій. На заході російські обстріли свідчать про те, що Україна витісняє бойовиків з південної частини "цитаделі " і, можливо, також звузила "коридор" з півдня. Ця територія часто переходить із рук в руки, тому час покаже, чи є контроль України тимчасовим, чи більш тривалим. На карті не показані спроби росіян перетнути невелику річку й атакувати індустріальний парк. Більша частина російських сил була задіяна на північ від річки, і МТЛБ, який перевозив війська, був знищений, але невеликій кількості росіян вдалося переправитися через річку до того, як вони були знищені.
- російські солдати використовують протитанкові міни як переносні заряди у Вовчанську. Зараз вони використовують довші запали, що дозволяє користувачеві втекти із зони вибуху. У місті є райони, які дуже схожі на відкриті поля, тому що будівлі там були зрівняні із землею. Це відео попередніх протитанкових мін, які використовувалися в різних секторах, демонструє, як вони зрівнюють місто із землею.
- Українці відправили наземний дрон із 200 кг вибухівки для підриву біля однієї з будівель на агрегатному заводі. Під час вибуху дрон опинився на східній стороні території заводу. Він не прилягав безпосередньо до будівлі, тому вибух був схожий на промах від авіабомби.
- Бійці 82-ї бригади обговорюють свій досвід у Вовчанську.
Західна Луганщина. Лінія фронту здебільшого залишилася на колишньому місці, а росіяни розширили свій контроль над Піщаним. Вони встановили прапор на межі свого контролю у Піщаному, а потім побігли в укриття. Цікаво, що друге відео в цьому ж дописі було знято за 17 км на південь, на ділянці місцевості, віддаленій від лінії фронту більш ніж на кілометр... і на ділянці лінії фронту, яка не рухалася місяцями.
- Міст через річку Оскіл на ділянці Куп'янськ-Вузловий нещодавно був виведений з ладу, тому українці побудували понтонний міст, який був зруйнований російським авіаударом.
- 63-тя бригада посилає наземний дрон, щоб атакувати російську траншею. Це не обов'язково повинні бути дрони-камікадзе, вони можуть скинути корисний вантаж і підірвати його дистанційно.
Україна знайшла російський Т-80, який був давно покинутий за 3 км на схід від Ямполівки.
Сіверськ. Атакуючи цю ділянку з різних напрямків щез квітня-травня 2022 року, росія майже не просунулася вперед. Особливо за останні 11 місяців. Останні три місяці росіяни наступали з півдня і повільно просувалися вперед. Минулого тижня це знову повторилося.
Сіверськ знову обстріляли з РСЗВ.
Три російські бомби впали у північному передмісті Сіверська.
Лісосмуга розбомблена росіянами неподалік від Спірного.
Бахмут. росія проводить невеликі зондувальні дії на окремих ділянках вздовж каналу, а також на флангах в надії розширити фронт. Великих штурмів не було, але щоденні обстріли продовжують спалювати місто (тут Гілл, напевно, має на увазі Часів Яр – iPress).
Часів Яр горить у кількох місцях після російських обстрілів.
На цьому відео більша частина Часового Яру горить в інший день, ніж на зображенні вище. На відміну від бетонних будівель району каналу, більшість будівель у Часовому Яру просто згорить.
Торецьк. росіяни наполегливо тиснуть перед Торецьком, але за останній тиждень не здобули жодної території. У Нью-Йорку росія має прорив довжиною чотири кілометри і шириною два кілометри, який є потенційно вразливим, але Україна не змогла його перерізати, і російські сили захопили ще три лісосмуги довжиною від 400 до 1000 метрів. У самому Нью-Йорку росія утримує квартал багатоквартирних будинків і відбиває потужні українські атаки.
Після того, як 20 липня 110-та бригада опублікувала відео зі збитим літаком, 23 липня вона опублікувала ще одне відео. Пілот був врятований російськими сухопутними військами за 8 км на південь від Нью-Йорка. Обидва збиті літаки, схоже, були збиті французькими зенітно-ракетними комплексами малої дальності "Містраль". Їхній радіус дії становить близько 8000 м/8 км – майже вдвічі більше, ніж у звичайних ПЗРК (таких як "Ігла", "Стінгер", "Старстрік" тощо).
Українські військові зачищають житловий будинок у Північному. Вони знали, що російські солдати були в цьому кварталі, але не були впевнені, які з будинків зайняті. Перед тим, як увійти, вони ведуть пригнічувальний вогонь по стінах і дверях, не маючи жодного уявлення про те, чи будуть росіяни на іншій стороні. Ключовим аспектом зачистки будівлі є убезпечення сходових клітин, щоб ворог не зміг пересуватися між поверхами і знову увійти на територію, яку вже зачистили.
Початковий колапс у секторі стався, коли 41-ша бригада була призначена в "тихий сектор" (також тому, що, очевидно, Генштаб "знав краще" про російські наміри на цей рік, ніж те, що було очевидно). Командир взводу в бригаді стверджував, що вони є підрозділом територіальної оборони з автоматами і мінометами та малою кількістю іншого обладнання, що їм не вистачає особового складу, і більшість особового складу – люди старшого віку. Заступник командира батальйону погодився з ним, сказавши, що ці недоліки ігноруються, а особовий склад зношений роками бойових дій.
Як і 47-ма бригада, 425-й окремий штурмовий батальйон також має на озброєнні Bradley. Саме тому їх відправили на Торецький напрямок, щоб допомогти стримати наступ росіян. БМП цього типу вже були помічені біля Дружби на іншому кінці Торецького напрямку. Зараз вони воюють у центрі Нью-Йорка, що за 12 км звідти. Цей Bradley на фото вище направлений вниз по вулиці, а його башта повернута праворуч, щоб вести вогонь по росіянах у будівлі за 60 метрів від нього. Це місце позначено на карті вище.
Авдіївка-Покровськ. росія нарешті увійшла до Яснобродівки та завершила окупацію Новоселівки Першої. російські сили також просунулися з Прогресу на 3500 метрів. А Україна продовжувала виявляти і перехоплювати техніку, яка збиралася на коксохімічному заводі і рухалася в бік фронту, про що свідчать сліди уламків. російський репортер сказав, що рік тому росіяни залишали техніку за кілометр від фронту, щоб атакувати Роботине. Зараз їм доводиться зупинятися за 8-10 км від фронту. Поблизу Авдіївки російську техніку затримують на відстані до 20 км від лінії фронту.
У Лозуватському, однак, українські передові позиції 31-ї бригади були відрізані, оскільки глибоке проникнення через Лозуватське і Прогрес дозволило росіянам просуватися позаду них. Якби зв'язок між усіма підрозділами працював добре, то передовим підрозділам можна було б дати команду відступити, коли їхнім флангам загрожувала б небезпека. Цього не сталося. Насправді є повідомлення, що коли вони потрапили в оточення, командир бригади не віддав їм наказ прориватися і не вжив жодних заходів, щоб підтримати їхній прорив. Командири батальйонів виступили проти нього і за допомогою 47-ї бригади зуміли вивести своїх бійців з оточення.
Починаючи з Очеретиного, росія продовжує досягати успіхів проти українських підрозділів у північно-західному куті виступу. Кожен успіх росіян на північному заході розхитує українську оборону на півдні і ставить під загрозу основну лінію постачання з Покровська на північ: росіяни зараз знаходяться менш ніж за 19 км від неї.
Мар'їнка. росія повільно і невідворотно просувається через Красногорівку, але росіянам все ще доводиться перекидати піхоту в місто, а їхня техніка все ще зазнає пошкоджень.
росіяни зібрали сили з 57 бронемашин, 12 мотоциклів і 200 піхотинців. Україна виявила це велике угруповання і почала атакувати його на відстані щонайменше 7 км за лінією фронту, використовуючи безпілотники та артилерію, а згодом міни та дрони. Було знищено щонайменше шість танків, сім БМП/БТР і всі 12 мотоциклів, 40 осіб загинуло і 37 було поранено. Коли перша хвиля була знищена, решта сил відступила.
Це був найбільший напад за останні кілька тижнів. Проте, були й інші великі обстріли. Від Мар'їнки до Водяного росія втратила 55 пошкоджених або знищених транспортних засобів. російську піхоту також супроводжувала ця атака, і коли вони втратили свій транспорт, їх годинами переслідували безпілотники, що призвело до великої кількості вбитих і поранених. У минулих війнах на кожного вбитого солдата зазвичай припадало троє поранених. Коли російська піхота втрачає транспорт і залишається на відкритій місцевості, співвідношення наближається до одного пораненого на кожного вбитого солдата.
Українська артилерія накриває російські штурмові групи на підступах до Костянтинівки. Якщо ви подивитеся на карту, то побачите, що 21 машина була пошкоджена або знищена.
Кілька тижнів тому український танк був підбитий безпілотником і підпалений. Танк розвернувся, і поки він рухався в бік наших позицій, командир вийшов з башти і загасив вогонь вогнегасником.
Десь в Україні... Відео, як ЗРК "Вампір" з лазерним наведенням збиває безпілотник "Шахед". Ракети такого типу коштують 27 500 доларів США і є відносно дешевими. Дальність польоту ракети, випущеної з наземної системи, була описана лише як "набагато менша", ніж 5 км, коли вона випускається з гелікоптера.
Крим. У 2018 році росія мала чотири пороми в Чорному морі, які могли перевозити поїзди і вагони, переїжджаючи безпосередньо з колії на пором за методом "Roll On, Roll Off" (RORO – "заїжджай, від'їжджай"). У травні того ж року один із цих поромів, "Аннєнков", зіткнувся з причалом у порту Кавказ, але виявився неушкодженим. Менш ніж через два місяці на палубу впав вантаж із залізничного вагона, зім'явши корпус і продірявивши десять пробоїн, що призвело до затоплення машинного відділення. Після ремонту судно продовжувало експлуатуватися, але 2020 року через протікання було змушене стати на мілину в Аліазі на середземноморському узбережжі Туреччини.
8 жовтня 2022 року на мосту вибухнула вантажівка, яка перевозила вибухівку, закладену Україною. По сусідньому залізничному мосту випадково проїжджав потяг з паливом, і вагони з паливом горіли кілька годин після вибуху. Жар від цих пожеж назавжди ослабив залізничний міст, навіть після того, як його відремонтували. У своєму ослабленому стані міст регулярно підтримував рух пасажирських поїздів, але важкі цистерни з пальним рідко його перетинали. Замість цього росіяни переправляли цистерни з пальним до порту Кавказ, завантажували їх на три залізничні пороми, що залишилися, і вивантажували в іншому порту, розташованому за 4,5 км через Керченську протоку.
З огляду на те, що російські військові транспортні засоби пересуваються переважно дорогами через Запоріжжя, а російські залізничні перевезення здійснюються здебільшого залізничними поромами, військове значення Керченського мосту зменшилося.
Були атаковані "Авангард" (ліворуч), "Конро Трейдер" (в центрі) і нафтоналивні резервуари в порту Кавказ (праворуч).
30 травня 2024 року залізничні пороми "Авангард" і "Конро Трейдер" були обстріляні ATACMS і пошкоджені. Нафтові резервуари в порту Кавказ також були атаковані, і чотири резервуари згоріли. Оскільки здатність транспортувати нафту через Керченську протоку зменшилася на 66%, 9 червня росіяни відправили потяг з нафтовими цистернами через Керченський міст. Це сталося вперше з лютого. Керченський міст став трохи важливішим.
Це призвело до того, що "Слов'янин" залишився єдиним залізничним поромом у Чорному морі. Він перевозив вантаж з Болгарії до Туреччини 8 листопада 2023 року, коли зіткнувся з іншим судном, пошкодивши перила та баластні цистерни, які набрали води. 23 липня він був уражений безпілотником і пошкоджений.
Перила та баластні цистерни "Слов'янина" були пошкоджені після зіткнення з кораблем 2023 року (ліворуч). Потім, 23 липня, в нього влучив безпілотник (праворуч).
Супутниковий знімок пошкоджень порома "Слов'янин".
Скільки часу знадобиться на ремонт поромів, не повідомляється, але поки їх не відремонтують, росія втратила один із маршрутів постачання нафти до Туреччини, і їй доведеться постачати нафту через Запоріжжя, в межах досяжності HIMARS/MLRS, або користуватися Керченським мостом.
НАТО регулярно надсилає до Чорного моря пілотовані та безпілотні розвідувальні літаки. Місяць тому Альянс відправив літак з Великої Британії у міжнародні води Чорного моря, щоб виявити джерело російських електронних випромінювань і визначити тип пристрою, який надсилав сигнали. Минулого тижня було надіслано ще один літак зі Сполученого Королівства з двома винищувачами у супроводі. НАТО відправило інші літаки до Чорного моря, щоб забезпечити більший трафік для російських операторів радарів. Коли розвідувальний літак і його ескорт наблизились до Криму, вони вимкнули свої транспондери на 90 хвилин, оскільки, ймовірно, підійшли ближче, щоб виявити російські засоби ППО. росіяни підняли Су-27 на перехоплення, але розвідувальна група проігнорувала його і завершила свою місію. росіяни знають, що НАТО передає розвіддані Україні, кажучи, що протягом двох днів після розвідувального польоту Україна починає атаку на цілі, які були виявлені.
Водночас "Атеш" – українська група опору на окупованих територіях – повідомляє, що росія не має достатньо засобів протиповітряної оборони, щоб захистити весь Кримський півострів, тому зосереджується на обороні Керченського мосту.
