Свого часу глава ЦРУ Вілліям Бернс зауважив, що війна в Україні стала благом для його відомства. "Підводна течія невдоволення (серед росіян) створює для ЦРУ можливість вербування, яка випадає раз на покоління", – написав він у журналі Foreign Affairs. Це зауваження, на думку The Economist, цілком могло зачепити за живе спецслужби рф. російські шпигуни провалили підготовку до війни, після чого були масово вислані з Європи. Але докази, зібрані Королівським інститутом об'єднаних сил (RUSI) і опубліковані журналом The Economist, свідчать про те, що вони вчаться на своїх помилках, коригують свої методи та розпочинають нову фазу політичної війни проти Заходу.
The Economist вказує, що останні кілька років були доволі невтішними для російських спецслужб. Видання нагадує, що 2020-го оперативники ФСБ провалили отруєння Алєксєя Навального. Він висміяв їх за те, що вони нанесли "Новачок" на його спідню білизну. Потім ФСБ дала кремлю райдужну картину того, як триватиме війна, перебільшуючи внутрішні слабкості України. Вона не змогла перешкодити західним аґенціям отримувати і оприлюднювати плани росії щодо вторгнення в Україну. І вона не захотіла або не змогла зупинити короткий заколот Євгєнія Прігожина торік. російська зовнішня розвідка опинилася перед проблемою скорочення агентів, оскільки близько 600 офіцерів були вислані з посольств по всьому континенту. Було викрито щонайменше вісім нелегалів – розвідників, які працювали без дипломатичного прикриття, часто видаючи себе за неросіян.
Як зазначає видання, дослідження RUSI, підготовлене аналітиками Інституту Джеком Вотлінгом і Ніком Рейнольдсом разом з Олександром Данилюком, колишнім радником міністра оборони, ґрунтується на документах, "отриманих від російських спецслужб", та на інтерв'ю з "відповідними офіційними органами", ймовірно, розвідувальними службами в Україні та Європі.
Наприкінці 2022 року, як йдеться в дослідженні, росія усвідомила, що їй потрібна більш чесна звітність від своїх служб. Заступника голови адміністрації кремля Сєргєя Кірієнка було призначено відповідальним за "комітети особливого впливу". Вони координують операції проти Заходу, а потім вимірюють їхній ефект.
Ці кадрові зміни, на думку британського видання, призвели до того, що пропагандистські кампанії стали більш узгодженими. У Молдові, наприклад, дезінформаційна кампанія проти заявки Кишинева на вступ до Європейського Союзу стала послідовнішою і цілеспрямованішою. Вона пов'язувала заявку на вступ до ЄС особисто з президенткою, водночас звинувачуючи її в економічних негараздах країни. Також активізувалися кампанії, спрямовані на підрив європейської підтримки України. У січні німецькі експерти опублікували подробиці про ботів, які поширювали сотні тисяч німецькомовних дописів на день із мережі з 50 тисяч акаунтів протягом одного місяця на платформі Х (Twitter). 12 лютого Франція викрила велику мережу російських сайтів, які поширювали дезінформацію у Франції, Німеччині та Польщі.
Тим часом ГРУ також переоцінює свої методи роботи. Останніми роками в/ч 29155, яка здійснила замах на колишнього офіцера ГРУ в Солсбері Сєргєя Скріпаля 2018-го, стала об'єктом викриття Bellingcat щодо багатьох її співробітників, їхньої діяльності та об'єктів.
Головне розвідувальне управління дійшло висновку, що її співробітники залишають надто багато цифрових слідів, зокрема, носячи з собою мобільні телефони на секретні об'єкти, пов'язані з російською розвідкою. Служба також зрозуміла, що висилка офіцерів російської розвідки в Європі ускладнила проведення операцій і контроль над агентами за кордоном – одна з причин, чому вторгнення в Україну провалилося.
Як наслідок, за словами The Economist, росія провела тотальну реформу, яка розпочалася ще 2020 року, але прискорилася після початку війни. Начальник частини 29155 генерал Андрєй Авєр'янов попри численні промахи, був підвищений до заступника голови ГРУ і створив нову Службу спеціальних операцій. Співробітники частини 29155, як наприклад Алєксандр Мішкін і Анатолій Чєпіга, які намагалися отруїти Скріпаля, більше не носять на територію частини свої особисті або робочі телефони, а користуються стаціонарними. Навчання проводяться на різних конспіративних квартирах, а не безпосередньо на об'єкті. Якщо колись половина особового складу походила зі спецназу, то зараз більшість новобранців вже не мають військового досвіду, що ускладнює західним службам безпеки можливість ідентифікувати їх за старими фотографіями або базами даних, які потрапили до них через витік.
Як зазначає видання, завдання окремого підрозділу Служби спеціальних операцій – створювати мережу нелегалів, які діють в умовах, що називають "повною легалізацією" – здатністю проходити перевірку навіть під пильним наглядом іноземних контррозвідувальних служб. ГРУ вербує агентів через підставні компанії, приховуючи їхні імена та дані від державних органів, та інкорпорує своїх офіцерів у міністерства, не пов'язані з обороною, або в приватні компанії. ГРУ також націлилося на іноземних студентів, які навчаються в російських університетах, виплачуючи стипендії студентам з Балкан, Африки та інших країн, що розвиваються.
Ще одним прикладом того, як російські шпигуни перетворили катастрофу на можливість, є випадок із ПВК "Вагнер" – низкою підставних компаній, які контролював Прігожин. Спочатку "Вагнер" слугував ширмою для російського впливу, забезпечуючи м'язи та вогневу міць місцевим автократам у Сирії, Лівії та інших африканських країнах.
Як пише The Econоmist, посилаючися на розслідування RUSI, після загибелі Прігожина, російські спецслужби швидко розділили між собою його розгалужене військово-кримінальне підприємство. ФСБ залишила собі вітчизняний бізнес, а СЗР – медійну зброю, таку як ферми тролів, які втручалися у президентські вибори в Америці 2016 року. ГРУ отримало іноземні військові частини, розділившись на Добровольчий корпус для війни в Україні та керований генералом Авєр'яновим Експедиційний корпус для решти світу. Останній не досягнув своєї мети – набрати 20 тисяч солдатів до кінця минулого року, хоча його чисельність "неухильно зростає".
Британське видання зазначає, що остаточним результатом цієї консолідації, є відродження російської загрози в Африці. Невдовзі після смерті Прігожина генерал Авєр'янов відвідав різні африканські столиці, щоб запропонувати те, що RUSI називає "пакетом виживання режиму". Теоретично ці пропозиції передбачають надання ГРУ місцевим елітам військової підтримки і пропаганди проти місцевих конкурентів. У Малі, за їхніми спостереженнями, створена ГРУ радіостанція Lengo Songo є однією з найпопулярніших у країні. В обмін на це росія отримує економічні поступки, такі як літієві шахти і золотодобувні підприємства, а отже і важелі впливу на ворогів, включно з можливістю відрізати Францію від уранових шахт у Нігері (Франції потрібен уран для її атомних електростанцій).
Як зауважує The Eсonomist, російська розвідка міцно стоїть на ногах після нещодавніх принижень. Нещодавно The Insider опублікував серію статей, що документують російське шпигунство і вплив у Європі. Вони включають деталі того, як офіцер ГРУ в Брюсселі продовжує постачати європейське обладнання російським виробникам зброї, а також викриття того, що високопоставлений помічник у Бундестазі й членкиня Європарламенту з Латвії були російськими агентами, причому остання – протягом, можливо, більше 20 років.
"Для них все не так погано, як ми думаємо", – каже Андрєй Солдатов, журналіст-розслідувач, який вважає, що російські служби "повернулися з помстою" і стають все більш винахідливими. путін "намагається відновити славу грізної сталінської спецслужби", – пояснює він і вказує на випадок у квітні 2023 року, коли Артьом Усс, російський бізнесмен, заарештований у Мілані за підозрою в контрабанді американських військових технологій до росії, був відправлений назад на батьківщину за допомогою сербського злочинного угруповання – звичайного посередника для російських служб.
"У минулому ФСБ, СЗР і ГРУ мали більш чіткий розподіл обов'язків. Тепер цього немає. Усі три служби особливо активно вербують агентів серед потоку вигнанців, які покинули росію після війни. У великій групі легко приховувати агентів і легко погрожувати тим, чиї сім'ї все ще залишаються в росії. Німеччина викликає особливе занепокоєння з огляду на те, що багато росіян, які переїхали туди, можуть скласти вербувальний пул для російських шпигунських органів", – стверджує Солдатов.
The Economist наголошує, що російська кіберактивність зростає з кожним днем. У грудні Америка і Велика Британія оприлюднили публічні попередження щодо "Зоряної хуртовини" – елітної хакерської групи ФСБ, яка роками націлена на країни НАТО. Наступного місяця Microsoft заявила, що пов'язана із СВР група Cosy Bear проникла в електронні поштові скриньки, що належать деяким найвищим керівникам компанії. Це сталося на тлі кібератаки ГРУ на українську електромережу, яка спричинила відключення електроенергії, котре, скоріше за все, було скоординоване з російськими ракетними ударами по тому ж місту.
Відновлення російського розвідувального апарату відбувається у вирішальний момент протистояння між Сходом і Заходом. Щорічний звіт норвезької розвідки, опублікований 12 лютого, попереджає, що в Україні росія "перехоплює ініціативу і отримує перевагу у військовому плані". В аналогічному звіті Естонії, який було опубліковано днем пізніше, йдеться, що кремль "очікує можливого конфлікту з НАТО протягом наступного десятиліття".
The Economist підсумовує, що пріоритетом для російських шпигунів є підготовка до цього конфлікту шляхом викрадення секретів та розширення розколів всередині НАТО, підриву підтримки України в Америці та Європі й послаблення впливу Заходу на Півдні.
Джерело: The Economist
