"Вперше з моменту вторгнення путіна в Україну 24 лютого 2022 року складається враження, ніби він може перемогти, – вважає британське впливове видання The Economist. – Президент росії поставив свою країну на військові рейки і зміцнив особисту владу, закуповує військові матеріали за кордоном і допомагає налаштувати Глобальний Південь проти Америки".
Найважливішім The Economist вважає те, що путін підриває переконання Заходу, що Україна може і повинна вийти з війни процвітаючою європейською демократією.
На думку видання, Захід міг би зробити набагато більше, щоб розчарувати путіна. Якби він захотів, то міг би задіяти промислові та фінансові ресурси, які перевершують російські. Однак, на заваді стоять фаталізм, самовдоволення і шокуючий брак стратегічного бачення, особливо в Європі. The Economist наголошує, що заради себе, а також заради України, Захід повинен терміново позбутися своєї летаргії.
"Перемога путіна можлива тому, що вона полягає у витривалості, а не в захопленні території. Жодна з армій зараз не в змозі витіснити іншу з території, яку вони наразі контролюють. Контрнаступ України застопорився. росія втрачає понад 900 чоловік щодня в битві за Авдіївку, місто на Донбасі. Це війна захисників, і вона може тривати багато років", – зазначає видання.
The Economist зауважує, що поле бою формує політику, імпульс впливає на моральний дух. Якщо Україна відступить, невдоволення Заходом в Києві стане гучнішим. Гучнішими стануть і голоси на Заході, що надсилати Україні гроші та зброю – це марнотратство. Принаймні 2024 року, на думку видання, росія буде в сильнішій позиції для ведення бойових дій, тому що матиме більше безпілотників і артилерійських снарядів, тому що її армія розробила успішну тактику радіоелектронної боротьби проти деяких видів українського озброєння і тому що путін терпітиме жахливі втрати серед своїх солдатів.
Британський журнал пояснює перевагу росії на полі бою частково тим, що зросла її іноземна підтримка: путін отримав безпілотники з Ірану і снаряди з Північної Кореї. Він доклав зусиль, щоб переконати більшу частину Глобального Півдня, тож тепер Туреччина і Казахстан стали каналами для товарів, які живлять військову машину рф. Західна схема обмеження російських доходів від продажу нафти шляхом обмеження ціни на неї на рівні 60 доларів за барель провалилася, оскільки виникла паралельна торговельна структура поза межами досяжності Заходу. Ціна нафти Urals з росії становить 64 долари, що майже на 10% більше, ніж на початку 2023 року.
Як зазначає The Economist, путін виграє ще й тому, що зміцнив свої позиції вдома. Тепер він абсурдно каже росіянам, що вони втягнуті в боротьбу за виживання проти Заходу. Пересічним росіянам може не подобатися війна, але вони вже звикли до неї. Еліта посилила контроль над економікою і заробляє багато грошей. путін може дозволити собі виплачувати довічну зарплату сім'ям тих, хто воює і гине.
Тож, на думку видання, не дивно, що на тлі всього цього настрої в Києві похмурі. Політика повернулася, повернулася боротьба за вплив. "Президент України Володимир Зеленський і найстарший генерал Валерій Залужний посварилися. Внутрішні опитування свідчать, що корупційні скандали та занепокоєння щодо майбутнього України підірвали позиції Зеленського серед виборців", – пише The Economist.
Журнал констатує, що хоч західні уряди й наполягають на тому, що вони віддані Україні як ніколи, але опитування по всьому світу показують, що багато хто в цьому сумнівається. У США адміністрація Байдена бореться за те, щоб змусити Конгрес виділити фінансування на суму понад 60 мільярдів доларів. Незабаром на заваді стане виборча кампанія наступного року. Якщо президентом буде обрано Дональда Трампа, який пообіцяв мир у найближчому майбутньому, Америка може раптово припинити постачання зброї взагалі.
The Economist наполягає на тому, що Європа повинна готуватися до цієї жахливої можливості, а також до того, що американська допомога сповільниться, незалежно від того, хто очолюватиме Білий дім. Натомість наразі європейські лідери поводяться так, ніби щедрий Джо Байден завжди буде головним.
"Європейський Союз пообіцяв Україні 50 мільярдів євро (56 мільярдів доларів), але гроші затримуються Угорщиною і, можливо, бюджетним безладом у Німеччині. У грудні ЄС має дати сигнал, що він готовий розпочати переговори про членство України. Але багато хто вважає, що цей процес буде навмисно затягуватися, оскільки розширення є важким і загрожує корисливим інтересам", – зазначає британське видання.
Воно також нагадує, що прем'єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні заявила, що Європа втомилася. "Можна було б подумати, що президентство Трампа посилить підтримку України з боку ЄС, оскільки Європа візьме на себе відповідальність за власну оборону. Один із лідерів приватно прогнозує, що підтримка насправді буде фрагментарною", – пише The Economist.
"І це було б катастрофою. До 2025 року витрати від ведення війни можуть наздогнати і путіна. росіяни можуть дедалі більше обурюватися примусовими мобілізаціями, інфляцією та перенаправленням соціальних витрат на армію. Проте просто сподіватися на те, що його режим впаде, не має сенсу. путін може залишатися при владі роками, і якщо це станеться, він погрожуватиме війною, бо це його виправдання для внутрішніх репресій і страждань власного народу. Він зруйнував перспективи своєї країни, ізолювавши її від Європи і змусивши її найбільш ініціативних людей виїхати. Без війни порожнеча його правління була б на повен зріст", – наголошує британське видання.
"Тож Європа повинна планувати свої дії з огляду на те, що путін є головною довгостроковою загрозою її безпеці, – підкреслює британський журнал. – росія переозброюватиметься. Вона матиме бойовий досвід. Планування оборони Європи має бути розроблене так, щоб не дати путіну відчути слабкість на її фланзі – особливо якщо він сумнівається в готовності президента Трампа воювати в разі нападу на країну НАТО".
The Economist наголошує, що найкращим способом для Європи стримати путіна є прямо зараз продемонструвати свою рішучість, свою повну відданість процвітаючій, демократичній, орієнтованій на Захід Україні. А продемонструвати це можна шляхом надання зброї. "Зброя має значення, особливо засоби протиповітряної оборони і ракети дальнього радіусу дії для нанесення ударів по російських лініях постачання, саме тому для Америки вкрай важливо схвалити останній транш допомоги. Оскільки арсенали вже виснажені, необхідно докласти більше зусиль для збільшення потужностей західних виробників озброєнь. Санкції також можуть бути більш ефективно спрямовані на розкол режиму та еліти", – зазначає видання.
Продемонструвати свою готовність перемогти путіна слід і на політичному фронті. він атакуватиме українські міста і тиснутиме на суспільство, щоб саботувати перетворення країни на західну демократію. "У відповідь Європа повинна подвоїти свої зусилля, щоб забезпечити прогрес України, пообіцявши гроші та вступ до ЄС. Європейські лідери не визнають масштабу цього завдання – більше того, здається, що багато хто з них ухиляється від нього. Це нерозумно. Вони повинні прислухатися до слів Льва Троцького: Вони можуть бути не зацікавлені у війні, але війна цікавиться ними", – завершує редакційну статтю, яка винесена на обкладинку журналу, The Economist.
Джерело: The Economist
