Несподівані лідери
Цього тижня в інформаційний простір було запущено опитування, згідно з яким партія "УДАР" Віталія Кличка та "Україна – Вперед!" без проблем долають 5% виборчий бар’єр і проходять у Верховну Раду. "Соціологи" намалювали цим двом партіям 15,7% та 6,5% підтримки громадян відповідно. У тому ж "опитуванні" Об’єднаній опозиції дали 13% підтримки.
Ці результати були розтиражовані чи не усіма засобами масової інформації. Ніхто й не звернув уваги (або не хотів цього робити) на те, хто ж проводив соцопитування. А створив це "диво" соціології Інститут досліджень регіонального розвитку України, який соціологією досі й не займався. Судячи із інформації на сайті, його профіль – PR.
Як так сталося, що у цих політичних сил стрімко зріс рейтинг?
Візьмемо, наприклад, останнє дослідження, яке провів Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова. Це опитування дає Королевській лише 4%, а Кличкові 11,5% тих голосів виборців, які точно вирішили, що підуть на вибори.
Не надто відрізняються соціологічні дослідження інших авторитетних в Україні інститутів, які мають тривалу історію і репутацію.
"Відзначився" неправдоподібним опитуванням і Київський міжнародний інститут соціології, який спільно із невідомою досі компанією AlphaVu оприлюднив опитування, згідно з яким "УДАР" має 14% підтримки виборців. Таке диво начебто сталося після останнього боксерського бою Віталія Кличка.
Попит на "третю силу"
Далі постає питання: навіщо це робиться? Відповідь дав завідувач відділом соціологічно-політичних процесів Інституту соціології Національної академії наук України Олександр Вишняк.
За його словами, таким чином штучно створюється попит на так звану "третю силу" в суспільстві. Виборців намагаються підштовхнути до голосування не за тих, "хто вже був у владі" або тих, хто "зупинить цю владу", а за "нових політиків" та "молоді обличчя".
Ірина Бекешкіна, Олександр Вишняк. Фото: dif.org.ua
Точно заявили, що візьмуть участь у виборах лише 40% громадян, решта перебуває у роздумах – йти чи не йти. Для цієї частини виборців усі політики однакові.
Постає питання: за кого тоді голосуватимуть? За тих, хто ще не був у владі, але хоче туди потрапити і обіцяє щось змінити. Тут фальшиві соцопитування і відіграють свою роль.
Як це діє?
На думку голови правління фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, соціолога Ірини Бекешкіної "липові" дослідження часто діють проти самих партій, які так раптово потрапляють у лідери перегонів.
За її словами, якщо соціологи приписують партії, яка балансує на межі прохідного бар’єру цифру більшу від цього бар’єру, то це зовсім не мобілізує електорат цієї політичної сили, а розслабляє його.
Інший соціолог - завідувач відділом соціологічно-політичних процесів Інституту соціології Національної академії наук України Олександр Вишняк каже, що такі дослідження вигідні опонентам опозиції – тобто Партії регіонів.
"Чи випереджає "УДАР" Об'єднану опозицію? Я не впевнений. Але те, що намагаються занизити рейтинги Об'єднаної опозиції – у мене така підозра є. Кому це вигідно? Я думаю, що їхньому головному опоненту, який таким чином намагається досягти відразу кількох цілей. Перше - знизити рейтинги Об'єднаної опозиції, друге – зіштовхнути дві опозиційні сили між собою і спровокувати між ними війну. Я боюся, що таким чином ще хочуть дискредитувати деякі соціологічні служби", - вважає Олександр Вишняк.
На його думку, за цими фальшивими соцопитуваннями можуть стояти люди із Банкової.
"Кому це вигідно? Це можуть робити тільки Адміністрація Президента. Незважаючи на те, що в усіх опитуваннях підвищується рейтинг Королевської, штаб Королевської немає такого впливу на ЗМІ", - сказав Вишняк.
Соціолог як мінер – може помилитися лише один раз
Керівник Соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович каже, що "липові" рейтинги впливають на думку електорату, але перебільшувати їхнього впливу не варто.
"Звичайно, це впливає на масову думку. Виборець, який вагається, який не є впевнений у своєму виборі, звичайно, буде звертати увагу на те, за кого голосує більшість, або на те, хто має шанси на подолання 5% бар’єру і тоді визначатиметься", - каже Антипович.
Олексій Антипович. Фото: Андрій Поліковський / iPress.ua
За його словами, дані соціологічних досліджень завжди є цікаві для виборця.
"Інша справа – сам вплив їх на вибір. Тут я вже так не перебільшував і не демонізував соціологію. Виборець має власну голову, власні думки і рішення буде приймати самостійно. Інша справа, що погляд на те, за кого голосують його односельці, жителі міст, українці загалом, звичайно, впливає", - додав соціолог.
Антипович каже, що й до нього час від часу звертаються за замовними дослідженнями.
"Технологія фальшивих соціологічних опитувань під брендом неіснуючих або діючих структур має попит під час виборів. Нам теж надходять різні непристойні пропозиції, але їх не багато, бо усі знають, що ми працюємо чесно і відкрито. Але й ті, що надходять ми відкидаємо. Соціолог, як мінер – може помилитися лише один раз", - резюмував він.
Він зазначає, що усі фальшування відбуваються у межах 2-3%. Тобто у межах статистичної похибки.
Як не бути обманутим фальшивими соціологами?
Аби не бути обманутим фальшивими соціологами, Олексій Антипович передусім радить звертати увагу на такі речі:
1. Щоб зрозуміти, чи правдива соціологія, варто звертати увагу на те, чи присутня структура не тільки на виборах, але й у міжвиборчий період. Також він слід глянути, чи є ця компанія в інтернеті та у публікаціях в медіа.
2. Більшість електоральних показників соціологи досліджують в динаміці. Тобто дослідження проводяться не один раз, а багато разів. Відповідно ми маємо змогу ставити динамічні показники – у якоїсь партії рейтинг росте, у якоїсь падає, у іншої рейтинг стоїть на місці. Це не питання місяця-двох, передвиборчої кампанії, а цілих років. Якщо соціологічна структура не веде такої динаміки, то виникає питання, чи не є це разове дослідження для цієї структури?
3. Третя порада запозичена із виборчих штабів і практики політологів та аналітиків. Вони беруть різні дослідження різних фірм, ставлять їх в одну табличку і дивляться, у кого які показники. Соціологія хоч і має похибку, але з різницею 2-3% усі результати усіх реальних досліджень мають співпадати. Якщо так є, то ці дослідження проведені реально, адекватно і чесно. Якщо ж якісь результати випадають з цього списку, то це фальсифікат.
"Виборці завжди приєднуються до переможців"
Політтехнолог Сергій Гайдай каже, що замовні фальшиві соцопитування були на кожних виборах і дивується, чому сьогодні усі так сприймають ці фальшиві дослідження.
Сергій Гайдай. Фото: pravda.com.ua
"Чи працює така система? Інколи так, інколи ні. Все залежить від ситуації, від того, хто і як це робить. Якщо у вас є монополія на ЗМІ у яких ви щодня розповідаєте, що в якоїсь сили росте рейтинг і це підтверджується якимось фактами, то це діє. Як це колись робили із Путіним. Такі ж технології були із Януковичем 2004 року, коли в нього ріс рейтинг і потім він вже перевищував рейтинг Ющенка", - каже Сергій Гайдай.
За його словами, це має сенс, адже виборці завжди схильні приєднатися до лідерів.
"Є частина електорату, яка приєднується до переможців – хай за них вирішує більшість. Якщо їм кажуть, що більшість вирішила голосувати за таку людину, то багато електорату може проголосувати саме за цього лідера чи цю політичну силу", - наголосив політтехнолог.
Однак, коли таких рейтингів стає багато, то ця технологія перестає працювати.
Але, коли цих рейтингів багато. І ви щодня бачите 5-6 рейтингів, які кажуть різне, ця технологія вже не працює, бо люди вже не вірять ніяким рейтингам. Якщо одна з політичних сил застосовує фальшиві рейтинги, то інша партія бачить це і теж застосовує цю технологію, щоб дискредитувати її. Рейтингів стає багато і їм вже ніхто не вірить.
