Власне за фабрику вартістю приблизно 100 мільйонів доларів воюють два бізнесмени – Ігор Бойко та Юрій Ліщинський.
Громадянин США Ліщинський з початку 2000-х років був основним інвестором "ЖЛ". Потім його партнером став вітчизняний бізнесмен Ігор Бойко.
У 2010 році, завдяки маніпуляціям з реєстром акціонерів та формою власності фабрики, Бойко став одноосібно контролювати підприємство. А Ліщинський лишився не при справах.
2015 року житомирянка Ніна Грущак, яка є акціонером фабрики, подала до суду позов з вимогою скасувати незаконну реєстраційну дію про ліквідацію ЗАТ "ЖЛ", завдяки якій контроль над фабрикою у 2010-му встановив Бойко.
Активізація конфлікту навколо ЗАТ "ЖЛ" сприяла й активізації кримінальних розслідувань щодо подій навколо фабрики, які ведуть Національна поліція, прокуратура та Національне антикорупційне бюро.
З матеріалів цього розслідування стає зрозуміло, що центральною подією встановлення Бойком контролю над фабрикою була маніпуляція з реєстром акціонерів підприємства, який вела компанія "Акція-Реєстр". Здавалося б, правоохоронці могли б допитати працівників цієї компанії та встановити істину у справі.
Однак виявилося, що ще рік тому людина, яка представляла ЗАТ "Акція-Реєстр" у судах та супроводжувала справу ЗАТ "ЖЛ", безслідно зникла.
Поліцейська справа
Як свідчать дані Єдиного реєстру судових рішень, розслідування щодо подій навколо кондитерської фабрики "Житомирські ласощі" перебуває у провадженні слідчого відділу з особливо важливих справ Національної поліції.
З судових ухвал можна дізнатися всю хронологію подій, які часто називають рейдерським захопленням підприємства.
Як зазначається у документах, проблемна історія "ЖЛ" почалася у травні-червні 2010 року, коли один з членів наглядової ради підприємства, ім’я якого не розкривається, маючи обмежену довіреність компанії DeltaCapital S.A. безпідставно змінив на своє ім'я дані про розпорядника рахунком у цінних паперах, відкритому в UniCreditBank.
Потім ця людина відкрила новий рахунок у цінних паперах для DeltaCapital S.A. в іншій фінустанові – Агрокомбанку. Згідно з матеріалами слідства, акції ЗАТ "ЖЛ" були перераховані з одного банку в інший шляхом підроблення офіційних документів власника.
Власниками 75% компанії DeltaCapital S.A., якій належала основна частина акцій "ЖЛ", були громадяни Сполучених Штатів Юрій Лещінський, Роман Кацнельсон та Аркадій Воловик. Ще 25% належать Ігорю Бойку.
Після цього на підставі рішення судді окружного адмінсуду Києва Федорчука з грубим порушенням чинного законодавства компанія "Акція-Реєстр" виключила зі складу акціонерів фабрики компанію DeltaCapital S.A., а її акції були анульовані та списані.
Крім акцій DeltaCapital S.A. також були анульовані акції всіх інших фізичних осіб, які стали акціонерами ЗАТ "ЖЛ" з моменту його створення.
Як вбачається з опублікованих документів слідства, у листопаді 2010 року службові особи реєстратора "Акція-Реєстр", "зловживаючи своїм службовим становищем, складають реєстр акціонерів "ЖЛ", який діяв станом на 2000 рік шляхом заміни на резервну копію, безпідставно вносячи до реєстру акціонерів завідомо неправдиві відомості".
Перед загальними зборами акціонерів ЗАТ "ЖЛ" службовці компанії "Акція-Реєстр" повідомляють представників DeltaCapital S.A., що ця компанія не обліковується в системі реєстру акціонерів кондитерської фабрики.
Після цього загальними зборами під головуванням одного з акціонерів та за відсутності DeltaCapital S.A. було ухвалено низку рішень, які дозволили встановити повний контроль над фабрикою одним акціонерам, та викинути інших.
Якщо коротко, то шляхом механічних маніпуляцій з реєстром акціонерів ЗАТ "ЖЛ" з боку фірми-реєстратора – ЗАТ "Акція-Реєстр" - фабрика опинилася в руках громадянина РФ Ігоря Бойко, який фактично "віджав" основного інвестора ЗАТ "ЖЛ", американця Юрія Ліщинського.
Вузьке місце
Власне кажучи, дії службовців компанії "Акція-Реєстр" є найбільш "вузьким місцем" у цій справі. Якщо слідству вдасться їх "розкрутити", то до кримінальної відповідальності за захоплення підприємства можна буде притягнути виконавців та замовників по всьому ланцюжку.
Однак є одна несподівана проблема. Хто ці службовці ЗАТ "Акція-Реєстр", які вчинили маніпуляцію з реєстром акціонерів "Житомирських ласощів"? Як свідчать дані того ж Єдиного реєстру судових рішень, під час засідань у господарських справах щодо конфлікту акціонерів фабрики ЗАТ "Акція-Реєстр" представляв Петренко О.В.
Людина з таким самим ім’ям з кінця 2014 року є співзасновником та керівником житомирської громадської організації "Народний люстратор". Його партнерами у цій діяльності є представники менеджменту Ігоря Бойка Тетяна Вдовиченко та Людмила Семенюк, а також сам Ігор Бойко.
Людина, яка "віджала" фабрику "ЖЛ" і в інтересах якої власне діяв реєстратор "Акція-Реєстр".
Варто зазначити, що ГО "Народний люстратор" розвернула активну кампанію проти деяких чиновників, яка включала в себе вуличні акції. Зокрема, "під роздачу" від люстраторів з Житомира потрапили екс-генпрокурор Віталій Ярема та його заступник Олег Бачун.
Зокрема, на профільних мітингах виступав і давав коментарі ЗМІ сам Олександр Петренко.
Варто зазначити, що Олег Бачун, який за часів Віктора Ющенка був суддею окружного адмінсуду Києва, вже ставав жертвою схожої піар-компанії. Її авторами тоді була група екс-бютівця та екс-заступника глави АП Андрія Портнова.
Власне, саме Олександр Петренко, вочевидь міцно пов'язаний з персоною Ігоря Бойка, міг би багато чого розповісти слідству про маніпуляції з реєстром акціонерів ЗАТ "ЖЛ". Але поки це зробити неможливо.
Адже рік тому Петренко безслідно зник.
За повідомленнями ЗМІ, востаннє його бачили 27 лютого 2015 року. "Петренко сказав на роботі, що їде додому, до Житомира. Після цього 33-річного чоловіка ніхто не бачив", - зазначається у повідомленні телеканалу НТН.
Він сів в свій автомобіль Lexus, та поїхав у Житомир. Зв'язок з Петренком зник у столиці неподалік метро "Дорогожичі". З того часу його телефони більше не вмикалися.
Сьогодні ніхто не може сказати, живий Петренко, чи ні. Але вочевидь саме він міг би стати ключовим свідком у справі "Житомирських ласощів" і розказати про те, як фабрика опинилася під контролем його партнера Ігоря Бойка.
