Трамп має багато дивних одержимостей – і як людина, і як президент, пише Том Ніколс у колонці в The Atlantic. На його думку, той схильний зосереджувати своє тунельне бачення на тому, чого хоче: знесенні східного крила Білого дому, перейменуванні Мексиканської затоки. Багато дивацтв Трампа нешкідливі, хоч і неприємні. Наприклад, він, здається, ненавидить собак, але ніхто не змушує його заводити собаку. Проте деякі його ідеї значно руйнівніші: його вперта і необґрунтована любов до мит спричинила значний безлад у міжнародній економіці і вдарила по багатьох американським галузях, які ці мита, за задумом, мали захистити.
Але, наголошує Том Ніколс, деякі з одержимостей Трампа надзвичайно небезпечні, і, ймовірно, жодна з них не є такою ризикованою, як його рішучість захопити Гренландію у Данії – країни, яка є союзником США вже понад два століття. Можливо, через нерозуміння того, як проєкція Меркатора спотворює розміри на мапі, президент вважає, що Гренландія є "величезною" і має стати частиною Сполучених Штатів. Якщо Трамп виконає свою постійну погрозу застосувати силу для захоплення острова, він не лише зруйнує найважливіший союз Америки, а й може запустити ланцюг подій, що призведе до глобальної катастрофи або навіть до Третьої світової війни.
Гренландія, звісно, важлива для безпеки Сполучених Штатів, як і для всієї атлантичної спільноти та, ширше, вільного світу. Цей факт може бути новим для Трампа, але західні стратеги знають про це вже понад століття, саме тому Сполучені Штати десятиліттями зберігають військову присутність у Гренландії.
Як зазначає Том Ніколс, під час Холодної війни Америка та її союзники були рішуче налаштовані захищати морські шляхи між Гренландією, Ісландією та Великою Британією – північноатлантичні проходи, які тоді часто називали "прогалиною GIUK". Саме через них Радянський Союз міг би спрямувати підводні човни зі своїх арктичних баз до конвоїв НАТО, що прямували до Європи. Америка і Данія завжди тісно співпрацювали в Арктиці і навіть колись уклали таємну "джентльменську угоду": Данія оголосила Гренландію забороненою зоною для розміщення ядерної зброї, але була готова заплющувати на це очі, доки США не афішували і офіційно не визнавали наявність такої зброї. Військово-повітряні сили США, досить гнучко трактуючи цю угоду, патрулювали над Гренландією на бомбардувальниках B-52 з ядерною зброєю на борту. Один із них розбився і розкидав радіоактивні уламки по острову в 1968 році.
Холодна війна закінчилася, зауважує автор колонки, але Гренландія досі є важливою складовою безпеки Північної Атлантики – і це одна з багатьох причин, чому Данія, США та інші північноатлантичні країни входять до НАТО. Але для адміністрації Трампа НАТО, проти якого він також вороже налаштований, не є достатньою гарантією безпеки Америки. Трамп, як і вигаданий божевільний президент у романі 1965 року "Ніч у Кемп-Девіді", здається, вірить, що Сполучені Штати мають поглинути Канаду та Гренландію і створити якусь атлантичну сферу спільного процвітання, що простягатиметься від Аляски до Норвегії: кільце з льоду та заліза як данина імперським амбіціям 47-го президента США.
Під час свого першого терміну Трамп висловив намір придбати Гренландію, ніби ця територія та її населення були просто будинком на ринку, який можна купити разом з усіма меблями та обладнанням. Ні данці, ні гренландці не виявили зацікавленості, і вся ця ідея зійшла нанівець, коли Трамп опинився в епіцентрі низки скандалів та обурливих вчинків, що призвели до його поразки у 2020 році та спроби державного перевороту проти Конституції у 2021-му. Коли виборці повернули Трампа на посаду в 2024 році, його перемога на виборах, здавалося, лише зміцнила рішучість зробити все те, що заперечували робити відповідальні дорослі в його попередній адміністрації.
Ідея покупки, зауважує Том Ніколс, теоретично все ще залишається на столі. Данія, утім, як і раніше, не продає. Наразі Трамп настільки захоплений придбанням Гренландії, що натякнув: готовий застосувати силу проти давнього американського друга, якщо це буде необхідно, щоб отримати острів. "Я хотів би укласти угоду простим шляхом, – сказав Трамп минулого тижня, – але якщо не вийде мирно, ми зробимо це силою". Він додав також, що є "фанатом" Данії, ніби йдеться про спортивну команду або рок-гурт, а не союзницьку країна з населенням близько 6 млн, розташовану менш ніж за 1600 км від росії.
В міру ескалації риторики Трампа інші представники адміністрації намагалися виправдати його висловлювання, але без особливого успіху. Державний секретар Марко Рубіо сумлінно зустрівся із членами Конгресу, щоб запевнити їх: Трамп мав намір лише запропонувати купити острів. Але наступного дня Білий дім видав заяву, в якій підтвердив, що "застосування" військових "завжди є варіантом". Того ж тижня, коли Рубіо був у Конгресі, заступник глави адміністрації Білого дому Стівен Міллер 5 січня висміяв ідею, що захоплення Гренландії призведе до збройного конфлікту, оскільки "ніхто не буде воювати зі Сполученими Штатами" за Гренландію. Кілька днів потому його дружина Кеті, також помічниця Білого дому, опублікувала у соцмережах фотографію американського прапора, накладеного на Гренландію, з коментарем: "Скоро".
Одержимість президента Гренландією є особливо небезпечною, оскільки вона не має реальної підтримки: Трамп, здається, рішуче налаштований отримати острів лише тому, що Данія та решта світу кажуть йому, що він не може його мати. Як це часто буває, заборона Трампу щось робити тільки посилює його рішучість це зробити.
Навіть лояльна база MAGA не виявляє інтересу до Гренландії, принаймні поки що. Прихильники президента, звичайно, зазвичай підтримують усе, чого він хоче. Але поки що захоплення Гренландії не є гаслом чи темою для обговорення на тому ж рівні, що й, скажімо, колись було будівництво стіни вздовж мексиканського кордону. Насправді опитування показують, що більшість американців виступають проти цієї ідеї. Проте це не завадило Ренді Файну, який представляє шостий виборчий округ Флориди, у понеділок внести законопроєккт про анексію Гренландії та надання їй статусу штату.
Данія направила до Гренландії передовий військовий штаб, готуючись перекинути на острів ще більше данських військ. Данські законодавці повідомили, що час цього розгортання не є випадковим і є спробою створити на острові "надійний засіб стримування" – ймовірно, проти американців. Міністри закордонних справ Данії та Гренландії зустрілися з віцепрезидентом Дж. Д. Венсом і держсекретарем Марко Рубіо в Білому домі, але, схоже, безрезультатно: обидва міністри наголосили що будь-яке вирішення "проблем", які турбують Трампа, без поваги до територіального суверенітету Гренландії та Королівства Данія, є "абсолютно неприйнятним". Міністр закордонних справ Данії назвав це "червоною лінією" Данії в цьому питанні.
Данці не збираються віддавати Гренландію, а гренландці не проголосують за приєднання до Сполучених Штатів. То що саме залишається зробити Трампу і що станеться, якщо він захопить Гренландію всупереч запереченням Данії та НАТО?
Том Ніколс зазначає: як нещодавно повідомили його колеги Шейн Харріс, Айзек Стенлі-Бекер і Джонатан Лемір, данські посадовці побоюються, що Трамп просто опублікує пізно вночі заяву про те, що Гренландія належить Сполученим Штатам, і кине виклик усім, хто наважиться йому заперечити. Міжнародна спільнота вже звикла до багатьох гучних заяв президента, і те, що Трамп проголосить себе лордом-протектором Гренландії, може не мати великого впливу.
Але, наголошує Ніколс, Трамп може підкріпити свої претензії діями. Він може почати з того, що накаже американським військовим розглядати Гренландію як суверенну територію США. Такий наказ буде незаконним, але, його, ймовірно, виконає Пентагон на чолі з міністром оборони Пітом Гегсетом, і це може запустити ланцюжок катастрофічних подій.
Навмисно чи випадково американські військові можуть зіткнутися з данськими силами, військовими, з якими вони роками тренувалися і, можливо, служили в Афганістані. Хтось може загинути. Смерть гренландця, данця чи будь-якого іншого військового, який перебуватиме там на знак підтримки Данії – Швеція вже відправила війська до Гренландії, а Велика Британія розглядає подібні кроки – може зруйнувати альянс НАТО. Тоді почнеться справжній кошмар.
Як зазначає Том Ніколс, Сполучені Штати вже перевантажені по всьому світу через хаотичні погрози та імпульси Трампа. Кораблі, які мали б бути в Перській затоці або поблизу Європи чи Азії, курсують Карибським морем через операцію Трампа з усунення від влади венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро. Президент погрожує знову атакувати Іран, якщо режим у Тегерані продовжить вбивати своїх громадян, і американським військам доведеться знову перекидатися через півсвіту, щоб виконати нові завдання на Близькому Сході. Такий крок, звісно, підриває і постійні погрози Трампа, що він може завдати удару по Мексиці та Колумбії.
Поки американські військові ганяються за мінливими примхами Трампа на картах світу, зауважує Том Ніколс, вороги Заходу матимуть спокусу скористатися тим, що США знищили найпотужніший союз в історії, розпорошивши американські війська по всьому світу в рамках демонстративних операцій, які мають більше спільного з марнославством Трампа, ніж з розумною стратегією. Вони, без сумніву, помітили, що оборонні та розвідувальні служби США перебувають у руках некваліфікованих лоялістів, і що досі плани Трампа щодо підвищення бойової готовності американських збройних сил здебільшого обмежуються зображеннями вигаданих бойових кораблів, які ніколи не будуть побудовані.
Якщо НАТО розпадеться через постріли в Гренландії, вважає Том Ніколс, путін цілком може вирішити, що він здатен поховати Атлантичний альянс раз і назавжди, атакувавши балтійських членів НАТО. Як написав цього тижня у соцмережах політолог Ян Бреммер, засновник аналітичної компанії Eurasia Group, "ніхто не хоче, щоб США взяли під контроль Гренландію (і, відповідно, знищили НАТО) більше, ніж путін". росіянам не потрібно повністю окупувати Естонію, Латвію та Литву: мета полягає в тому, щоб розпочати війну, спрямовану на їх ізоляцію. путін зазнав жахливих втрат в Україні, але у нього залишилося достатньо військ, підкріплених дронами та іншими засобами, щоб завдати удару по балтійських державах і захопити території, які, можливо, не мають стратегічного значення, але захоплення яких нагадає світові, що Сполучені Штати – нові господарі Гренландії – не врятують Європу.
Втім, інші країни, особливо сусідні члени НАТО, такі як Польща та Фінляндія, навряд чи залишаться осторонь. Якщо вони прийдуть на допомогу своїм балтійським союзникам, вважає Том Ніколс, принаймні деякі інші європейські країни, ймовірно, підтримають ці зусилля, і результатом стане ширший європейський конфлікт за участю деяких із найпотужніших у військовому сенсі держав світу. Вперше за майже століття континент опиниться у стані війни – цього разу за участю кількох ядерних держав. Американські війська, як би це не було неприємно, опинилися б у центрі цього хаосу, і з кожним днем насильства зростала б ймовірність катастрофічної помилки або прорахунку з боку будь-якої з воюючих сторін.
Тим часом далеко від Європи Китай може задатися питанням, чи не заплуталася Америка у своїх безглуздих інтригах настільки, що захоплення Тайваню стало цілком реальним, особливо з огляду на те, що "Золотий флот" Трампа ніде не видно. Хоча ніхто не повинен намагатися передбачити, що зробить непередбачувана династія Північної Кореї, Південна Корея і Японія мають почати планувати дії на випадок ризиків, які виникнуть під час і після добровільного стратегічного самознищення Америки, найімовірніше через екстрені програми з розробки ядерної зброї.
Том Ніколс риторично запитує: "І все це може статися заради чого? Заради пихатих вимог одного чоловіка, який не вміє читати карту?" На його думку, занепокоєні лідери обох партій повинні пояснити громадянам США, наскільки небезпечною є поведінка Трампа. Його одержимість може призвести не лише до падіння рівня життя, а й становити реальну загрозу для життя людей, незалежно від того, де вони проживають. Звісно, Конгрес мав би давно зупинити Трампа, як у цьому, так і в багатьох інших питаннях. Республіканська більшість має повноваження покласти край цьому божевіллю, перекривши фінансування й ухваливши закони, що прямо забороняють подальші авантюри: сенаторки Ліза Мурковскі та Джин Шахін представили Закон про захист єдності НАТО, який прямо забороняє використання федеральних коштів "для блокади, окупації, анексії або іншого встановлення контролю над суверенною територією держави-члена НАТО без згоди цього союзника". Це один із випадків, коли прихильники MAGA, які заявляють, що ненавидять закордонні авантюри, можуть пробачити Республіканській партії опозицію до Трампа.
Більшість американців, ймовірно, не надто переймаються Гренландією, проте вони будуть змушені перейматися, трагічно, але запізно, якщо гамбіт Трампа охопить світ полум'ям, завершує статтю Том Ніколс.
Джерело: The Atlantic
