Минулий тиждень як жоден інший підкреслив глобальний характер цієї війни. Від Балтії до Північної Кореї, від Азербайджану до Сирії – ця війна має важливі результати в багатьох розрізнених регіонах по всьому світу. Варто звернути на них увагу, оскільки зростаючий глобальний вплив війни майже напевно відіграватиме важливу роль у її кінцевому результаті.
Чому фіни захопили цей плавучий мотлох?
Якщо ви не помітили, росія воює з Європою. Але нарешті європейська країна дала відсіч
Цього тижня у Балтійському морі сталася, можливо, найдивніша історія, яка показала, як війна, і я маю на увазі саме "війна", поширюється. У середу, на Різдво, фіни та естонці помітили, що лінія електропередач Estlink 2, яка з'єднує дві держави і проходить по дну Балтійського моря, зазнала нападу. Виявилося, що якийсь корабель тягнув свій якір по морському дну біля лінії електропередач, щоб зачепитися за неї, а потім розірвати.
Це був фактично другий великий напад на європейську інфраструктуру у Балтійському морі за трохи більше ніж місяць. Ось корисна карта ВВС із позначенням об'єктів, на які нещодавно було здійснено напад.
І ці атаки – лише деякі з тих, які російська держава здійснює проти Європи. Були спроби диверсій проти авіакомпаній, що здійснюють доставку, і спроби підпалів європейських заводів з виробництва зброї.
Якщо ви не знали, ці атаки є актами війни. Просто через те, що їх не можна побачити або зняти на відео (легко), багато хто намагається поводитися так, ніби вони не мають великого значення. Однак насправді вони нічим не відрізняються від того, як росіяни запускають ракету, щоб підірвати систему розподілу електроенергії (що вони постійно роблять в Україні).
Інакше кажучи, росія робить з Європою те саме, що вона робить з Україною.
У наступні кілька днів після цієї різдвяної атаки ми отримали більше інформації про напад на Estlink 2. Її здійснило судно російського тіньового флоту, танкер під назвою Eagle S. Значно відрізняючись від попередньої надзвичайної європейської слабкості перед обличчям російських військових актів, фіни швидко захопили судно (фото у верхній частині сторінки) і змусили його зайти у фінський порт – де воно зараз і стоїть.
Те, що потім з'ясувалося, показало, що це було частиною великого плану нападу на Європу. Eagle S – старий небезпечний танкер, екологічна катастрофа, яка ось-ось може статися. Він також зареєстрований на Островах Кука і чомусь був оснащений найсучаснішими датчиками і записуючим обладнанням, яке можна "знайти будь-де". На ньому також, схоже, служили іноземні або навіть російські військові – хоча це ще належить підтвердити.
Отже, Eagle S, схоже, був шпигунсько-диверсійним судном, яке фактично вчиняло акт війни проти життєво важливої енергетичної логістики. Для країн Балтії доступ до енергоносіїв з Фінляндії має вирішальне значення. Інакше їм доведеться покладатися на енергоносії з росії, які путін може використовувати для того, щоб спробувати контролювати їх.
Єдине, що радує в цій події, – це те, що нарешті європейська держава з гордістю виступила проти цих актів війни. Захопивши судно, фіни створили прецедент, який, сподіваємося, наслідуватимуть інші європейські держави.
Було б краще, якби Європа в цілому передала свою політику безпеки Фінляндії. Якщо цього не станеться, цілком ймовірно, що ці російські військові дії будуть дедалі більше посилюватися. Європу попереджали (незліченну кількість разів), питання зараз полягає в тому, чи здатна вона дослухатися.
Втрати Північної Кореї здаються надзвичайними. Бартер – нафта?
Майже через півсвіту від Європи війна повертається додому у Північну Корею – звісно, не в тому сенсі, в якому ми її розуміємо. Ми отримуємо повідомлення з України та Вашингтону про те, що за кілька днів північнокорейці зазнають втрат, які або призведуть до того, що перші сили Північної Кореї будуть знищені як бойова сила, або до того, що ще більше її сил будуть направлені воювати на бік росії. Ба більше, існують переваги, які отримає Північна Корея від цього зобов'язання з боку росії.
Ось як речник Білого дому Джон Кірбі описав те, що бачать США.
Отже, те, про що я хотів би трохи поговорити, – це ситуація у Курській області й навколо. Зараз ми оцінюємо, що північнокорейські сили проводять масовані, розгорнуті атаки на українські позиції на Курщині. І ця тактика "людської хвилі", яку ми спостерігаємо, насправді не була настільки ефективною. За нашими оцінками, вона призвела до великих втрат для цих північнокорейських сил. За нашими оцінками, на сьогодні вони втратили понад 1000 вбитими й пораненими у цій конкретній битві лише за останній тиждень боїв на передовій. Отже, 1000 тільки за минулий тиждень.
Вочевидь російські та північнокорейські військові лідери розглядають ці війська як витратний матеріал і віддають їм накази про безнадійні атаки на українську оборону. Ці північнокорейські солдати, схоже, дуже добре індоктриновані, вони продовжують атакувати навіть тоді, коли зрозуміло, що ці атаки є марними.
Ми також маємо повідомлення про те, що північнокорейські солдати накладають на себе руки, а не здаються в полон українським силам, ймовірно, через страх репресій проти своїх родин у Північній Кореї у випадку, якщо вони потраплять у полон.
Отже, втрачати по 1000 чоловік щотижня з 10-12 тисяч явно не є стійким (сили зникнуть або їх потрібно буде посилити). Крім того, історії про те, що північнокорейські військовослужбовці скоїли самогубство, а не потрапили в полон, свідчать, що самі військові знають, що вони є витратним матеріалом. Було повідомлення, що один північнокорейський солдат потрапив у полон до України, але нібито помер невдовзі після цього від отриманих поранень.
Зараз велика історія тут не в тому, що ці війська були вбиті або навіть вкоротили собі віку (як би жахливо це не було). Не буде жодного повстання або політичних наслідків для керівництва Північної Кореї. Велика історія полягає в тому, що отримує Північна Корея за свою готовність віддати путіну все, що вона може (зокрема мільйони снарядів, а також своїх солдатів і балістичні ракети).
Існують беззаперечні докази того, що росія надсилає Північній Кореї великі об'єми нафти, хоча більш важливим питанням є те, які саме військові технології росіяни також постачають. Ми не знаємо напевно, але ймовірність того, що йдеться про якусь значну передачу, є досить високою. Нещодавні ракетні випробування у Північній Кореї продемонстрували деякі дивовижні покращення за дуже короткий проміжок часу як чітко зазначено у цьому звіті Chatham House.
Проте західні країни справедливо занепокоєні нещодавніми випробуваннями, які продемонстрували помітне поліпшення в масштабах і досконалості можливостей Пхеньяна: північнокорейські ракети летять вище і залишаються в повітрі довше. У 2022 році Північна Корея запустила понад 90 балістичних і крилатих ракет – більше, ніж за будь-який інший попередній рік. Два таких запуски міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) Hwasong-17 відбулися 27 березня і 18 листопада. Ці ракети мають радіус дії до 15 000 кілометрів і, отже, потенційно можуть досягти материкової частини США.
Вашингтон, природно, намагається применшити значення всього цього. Було навіть повідомлення, що неназвані джерела в американській столиці стверджували, що відправка військ Північної Кореї воювати в росію була для путіна не великою проблемою, а вимушеним кроком.
Це, звісно, дивно. путін не буде використовувати війська, якщо не захоче цього, оскільки знає, що це могло б викликати реакцію Байдена. Моє припущення полягає в тому, що путін платить сповна за те, що отримує. І це означатиме, що у майбутньому ракетні сили Північної Кореї стануть більш потужними – з важливими регіональними наслідками у Тихоокеанському регіоні.
росія збила азербайджанський пасажирський літак. Реакція Азербайджану
Війна ощасливила російські протиповітряні сили та надала їм можливості діяти, як здається, безконтрольно. Результатом відсутності дисципліни (і, можливо, поганої підготовки тощо) став той факт, що росіяни, схоже, випустили одну ракету з найсучасніших зенітно-ракетних комплексів ("Панцир") по азербайджанському пасажирському літаку, коли той наближався до аеропорту Грозного для виконання регулярного рейсу. Фотографії літака, опубліковані пізніше, дали зрозуміти, що це був не "пташиний удар", як стверджує росія, і не катастрофа через погані погодні умови. Хвіст літака був всіяний слідами осколків, які характерні для зенітної ракети (якщо, звісно, росіяни не озброювали своїх птахів). Ось фото розбитого фюзеляжу.
А ось крупним планом хвостовий відсік на фотографії, опублікованій азербайджанською газетою.
Що робить цю історію ще гіршою (а можливий глобальний вплив ще більшим) для росії, так це те, що сталося після початкової помилки. російські авіадиспетчери відмовилися дозволити збитому літаку приземлитися в росії і наказали йому летіти над Каспійським морем до Казахстану. Схоже, вони сподівалися (як виявилося, марно), що літак впаде у Каспійське море, що значно ускладнить його відновлення.
Насправді ж літак шкутильгав до Казахстану, де розбився при спробі приземлитися. Це була справжня російська помилка від початку і до кінця. Це свідчить про відносно слабку регіональну позицію, в якій опинилася росія. Привертає увагу швидкість, з якою путін вибачився перед азербайджанським керівництвом, і те, як він це зробив. У західній пресі було прийнято російський наратив про те, що, хоча путін вибачився, він офіційно не взяв на себе відповідальність.
Однак азербайджанський офіційний опис розмови між путіним і президентом Азербайджану був набагато більш чітким. Вони стверджують, що було чітко зазначено, що росіяни несуть відповідальність за катастрофу, і згадано той факт, що літаку було (досить дивно) наказано летіти до Казахстану. Ось фрагмент азербайджанської заяви, який все це прояснює.
Президент Ільхам Алієв підкреслив, що пасажирський літак "Азербайджанських авіаліній" зіткнувся із зовнішнім фізичним і технічним втручанням, перебуваючи у повітряному просторі росії, що призвело до повної втрати управління. Президент Азербайджану зазначив, що літак був переспрямований до казахстанського міста Актау і зміг здійснити аварійну посадку виключно завдяки мужності та професіоналізму пілотів. Глава держави підкреслив, що численні пробоїни у фюзеляжі літака, травми, отримані пасажирами і членами екіпажу через потрапляння в салон сторонніх предметів під час польоту, а також свідчення бортпровідників і пасажирів, які вижили, підтверджують докази зовнішнього фізичного і технічного втручання.
Тобто азербайджанці не заперечували і публічно заявили, що, на їхню думку, росіяни збили літак, а потім намагалися це приховати. Варто замислитися над тим, що регіональні позиції росії зараз явно слабші, ніж були кілька років тому (що було продемонстровано в Сирії).
Сирія і російсько-українська війна. А також українське зерно в Сирії
Наслідки падіння режиму Асада в Сирії все ще даються взнаки (і даватимуться взнаки ще деякий час). Ця подія, схоже, спричинить ще більше змін у регіоні й все це через слабкість росії в цьому регіоні, спровоковану її зосередженістю на боротьбі з Україною. Це, безумовно, зробило Туреччину ще більш впевненою в регіоні (і це впливає на азербайджанське питання, оскільки Туреччина є найважливішим стратегічним партнером Азербайджану).
Найцікавішою новиною з точки зору російсько-української війни стало те, що українці розпочали великі поставки зерна до Сирії. Це не повинно залишитися поза увагою. Новий сирійський режим потребує доступу до зерна, а режим Асада отримував більшу його частину з росії. Українці намагаються забезпечити Сирію новим джерелом продовольства, а це зменшить тиск на сирійців у питанні продовження угоди з росіянами про базування.
Сама по собі ця одна партія зерна, ймовірно, не вплине на ситуацію. Однак, якщо Україна зможе замінити росію як надійного постачальника продовольства в майбутньому, це матиме значення.
