Ризикована інвестиція Shell в Україні
Блогер The Financial Times Нік Батлер, у минулому віце-президент BP, а нині професор лондонського Кінгс-коледжу, вважає, що інвестиція Shell в українські сланці є ризикованою для самої компанії, яка з часів ІІ Світової війни мала репутацію одного з найконсервативніших гравців на ринках нафти й газу.
Shell інвестувала вже чимало у проекту видобутку у Росії, зокрема у проект "Сахалін-2". Батлер вважає, що збереження компанією своїх інвестицій у Росії одночасно з початком розробки українських родовищ сланцевого газу вимагатиме від Shell надзвичайного політичного таланту.
Крім того, на думку Батлера, рішення Shell було прийняте, виходячи з припущення, що невдовзі на європейському газовому ринку відбудуться радикальні зміни. Великі країни, такі як Франція та Німеччина, що не бажають експлуатувати власні сланцеві родовища, будуть готові імпортувати газ, видобутий зі сланців в Україні чи інших країнах. Можливо, вони імпортуватимуть електроенергію, яку вироблятимуть завдяки його спалюванню. Батлер прогнозує, що видобуток з українських родовищ сланцевого газу перевищуватиме потреби України, а тому частину газу неминуче експортуватимуть.
Путін не буде спокійно спостерігати за тим, як Україна посилюватиме газову незалежність. Фото: AFP
Інвестиція Shell матиме також геополітичні наслідки, зокрема посилить прозахідну та проєвропейську орієнтацію у самій Україні. Водночас, розробка родовищ сланцевого газу в Україні ще більше, на думку Батлера, підірве ринкове становище "Газпрому". Хоча Україна є зараз найбільшим ринком збуту для російської компанії, у випадку позитивних результатів через приблизно 5 років (за реалістичною оцінкою Батлера) потреба у російському газі зникне. А коли надлишок газу почнуть експортувати до Західної Європи, бізнес "Газпрому" опиниться у небезпеці.
Натомість, для України небезпека полягає у тому, що навряд чи Росія загалом, та Путін зокрема, спокійно спостерігатимуть за таким сценарієм розвитку подій. Зміни на газовому ринку можуть викликати стрімке погіршення відносин між країнами: "Газпром" є ключовою частиною російської держави, і Путін може бути безжальним, коли існує загроза інтересам його держави.
Інвестиція Shell змінює баланс сил на користь Києва, демонструючи слабкість Росії, яка прагнучи залишитися супердержавою, не змогла уникнути залежності від експлуатації природних ресурсів. Зараз Росія ще більше залежить від доходів з експорту нафти й газу, ніж коли Путін уперше прийшов до влади. Вона також дуже вразлива до будь-якого падіння цін на енергоресурси та до будь-якої втрати частки ринку.
Після Shell в українську енергетику повинні інвестувати компанії середнього розміру
Ріккардо Пуліті. Фото: energy-community.org
Ріккардо Пуліті, керівний директор з енергетики та природних ресурсів у Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) висловлює у редакційному блозі The Financial Times beyondbrics думку, що після Shell (а також Chevron та Exxon-Mobil) у видобуток сланцевого газу в Україні повинні інвестувати й компанії середнього розміру, які він називає "хребтом галузі", і які володіють необхідними технологіями.
Проте, Пуліті висловлює побоювання, що цих інвесторів чекатиме зовсім інший прийом, ніж Shell, для якої було знято багато регуляторних перешкод на найвищому рівні. Міжнародна енергетична агенція оцінює поклади сланцевого газу в Україні у 1,2 трлн кубометрів, а метану у вугільних пластах - у 3 трлн кубометрів. Якщо ці дані будуть підтверджені геофізичною розвідкою, то інвестиції у видобуток в Україні й дійсно будуть дуже привабливими, оскільки доступні поклади перевищуватимуть внутрішні потреби у багато разів. Безперечно, знайдуться й родовища, які не будуть цікаві таким велетням як Shell.
Поки що ЄБРР володіє даними, що свідчать про несприятливий інвестиційний клімат для невеликих компаній-інвесторів. Пуліті наводить приклади проблем: оскарження ліцензій на розвідку родовищ у судах, тривалі комерційні суперечки з приватними та державними акціонерами, вимоги податкових органів авансом сплачувати податок на прибуток.
На його думку, для невеликих інвесторів правовий захист, стабільність та передбачуваність інвестиційного клімату є ключовими умовами для здійснення інвестицій. Натомість, у випадку великих інвесторів усі ці проблеми будуть врегульовані на найвищому рівні.
Підготував Сергій Брикса
