Україна може досягти стратегічної перемоги, і для Заходу важливо, щоб вона це зробила: кілька днів тому директор ЦРУ Вільям Бернс заявив в інтерв'ю CBS News, що наступні шість місяців у війні в Україні будуть вирішальними. За його словами, президент рф владімір путін робить ставку на те, що Захід втомиться від підтримки України, і що час на боці росії (докладніше у статті На що сподівається кремль у війні проти України? російський народ готують до затяжної війни). Зупинити путіна і показати йому, що він не досягне своїх цілей – "штрикнути його гординю", як висловився Бернс – стане ключовим моментом у розвитку цієї війни.
Війна в Україні: що буде далі? Україні потрібно воювати на власних умовах
росія, швидше за все, спробує розпочати свій очікуваний наступ раніше, ніж західні танки та інша нова техніка, які так довго затримувалися, почнуть надходити в Україну. Деякі аналітики стверджують, що запеклі бої у східноукраїнському місті Бахмут і навколо нього вже є частиною цього наступу або, принаймні, його підготовчим етапом.
Майте на увазі: якщо Україна продовжуватиме протистояти ворогу віч-на-віч у ХХІ столітті подібно до війни на виснаження, як у часи Першої світової, то результат визначатиме нерівність двох країн за чисельністю населення та ресурсами. Після масового руйнування інфраструктури України та втечі її громадян (за оцінками, лише через Польщу пройшло 9 мільйонів українських біженців), боротьба з ворогом, який приблизно в чотири рази перевищує населення України, може закінчитися лише в один спосіб (поразкою країни з меншим населенням та ресурсами – iPress).
Отже, Україні потрібні сили, які дозволять їй вийти з нинішнього глухого кута, зупинити російський наступ і маневрувати для досягнення вирішальної перемоги на полі бою. Їй потрібно воювати на своїх умовах. Для цього Україні вкрай необхідні сучасні західні основні бойові танки і далекобійні системи залпового вогню – у більшій кількості, ніж було обіцяно, і, що найголовніше, авіація.
Сполучені Штати та їхні союзники щоразу задовольняли запити України на отримання все більш досконалих систем озброєнь. Останнім прикладом є рішення кількох країн про постачання "Леопард-2" та інших основних бойових танків, але цей процес відбувається болісно повільно. Переговори затягнулися, затримуючи підготовку українських екіпажів для нової техніки і, зрештою, створюючи ризик того, що момент прийняття рішення може бути упущений, якщо нова військова техніка не буде введена в дію на тій фазі війни, коли вона найбільше потрібна.
путін, безумовно, сподівається, що наближення президентської кампанії в США додасть палок у колеса військової підтримки України з боку Сполучених Штатів. Можливо, він має рацію, адже, на жаль, питання допомоги Україні стало політизованим. Воно, ймовірно, стане ще більш суперечливим із наближенням президентських праймеріз. Якщо Сполучені Штати зупинять допомогу Україні, вона не зможе довго тримати оборону проти рф, незалежно від того, що робитимуть європейські члени НАТО та інші її прихильники. Хоча Польща, Естонія, Фінляндія та інші близькі до росії країни спустошують свої запаси, допомагаючи Україні, цих запасів занадто мало, щоб підтримувати країну самостійно.
Переломний момент наближається. Захід має змінити парадигму на виробництво зброї і боєприпасів на "про всяк випадок"
Ця війна наближається до вирішального моменту, який буде визначатися двома змінними: по-перше, як довго триватиме підтримка Заходу; по-друге, як довго росіяни зможуть протриматися, перш ніж у них самих закінчаться ресурси. Враховуючи величезні запаси обладнання часів Холодної війни, які путін все ще може використовувати, він робить ставку на те, що зможе перемогти Захід у цьому відношенні – і це навіть не враховуючи нарощування поставок з Ірану та інших країн. Інший фактор, який слід враховувати, полягає в тому, що здатність Заходу постачати зброю Україні залежить не лише від політичної волі: це, перш за все, обрахунок цифр.
Якщо Сполучені Штати та їхні європейські союзники не приймуть нагально необхідних рішень щодо інвестування у власну оборонну промисловість, постачання Україні може стати неможливим у довгостроковій перспективі, навіть коли політична воля збережеться. Простіше кажучи, дивлячись на темпи споживання зброї і боєприпасів у цій війні, Захід повинен перевести свою оборонну промисловість від парадигми "вчасно" і малих обсягів, що існувала протягом останніх тридцяти років, до підходу "про всяк випадок", коли він накопичує кількість зброї і боєприпасів, необхідну для ведення тривалої боротьби з майже рівним за силою супротивником.
Це означає, що більшість європейських членів Північноатлантичного альянсу повинні кардинально переосмислити свою систему закупівель. Перш за все, вони мають витрачати реальні гроші на переозброєння. На жаль, немає жодних ознак того, що будь-яке з цих рішень було прийняте або навіть серйозно обговорювалося в Європі, за винятком країн на східному фланзі, особливо Польщі, Фінляндії, Швеції і країн Балтії. У той же час, США перейшли до п'ятикратного збільшення виробництва боєприпасів для 155-мм гаубиць, а також до збільшення виробництва HIMARS. Тим часом, росія повільно, але невблаганно переводить свою промисловість на військові рейки.
Аналітики та науковці припускають, що війна в Україні може затягнутися на роки. Навіть якщо Захід втомиться постачати їй зброю і росіяни прорвуть українську оборону, немає жодних шансів, що український народ змириться з поразкою. Партизанська війна замінить звичайні військові дії.
Але Захід повинен розглянути й іншу можливість: за наявності належного озброєння українська армія може розгромити російську протягом наступних шести місяців, зрушивши в рф сили, які можуть підірвати режим путіна. У російській історії військові поразки зазвичай супроводжувалися внутрішніми катаклізмами, включно з революцією 1905 року, що послідувала за поразкою тодішньої російської імперії від Японії, лютневої і більшовицької революції 1917-го після її поразки від Німеччини, а також розпад Радянського Союзу в 1991 році після поразки в Афганістані.
Але навіть якщо поразка росії в Україні не вивільнить відцентрові сили, необхідні для руйнування клептократичної імперії путіна, Захід повинен допомогти Україні здобути стратегічну перемогу на полі бою. Така перемога підірве і, сподіваємось, значно відтермінує здатність рф відновити свої збройні сили і знову напасти: чи то в Україні, чи то деінде по сусідству. Як у Вашингтоні, так і в європейських столицях мають розуміти: якщо росія зараз переможе, то вже за кілька років вона буде готова до нападу на прикордонні держави НАТО. Причому найбільш вразливими будуть країни Балтії, а після цього, можливо, й інші.
Захід повинен активізуватися. Україна дає Європі шанс виправити помилку роззброєння
Зараз має бути абсолютно зрозуміло, що українці дають решті Європи час, щоб виправити шкоду, завдану їхнім збройним силам трьома десятиліттями роззброєння. Україна бореться за європейську і трансатлантичну безпеку, і важко переоцінити наслідки того, що залежить від результату війни. Це війна, що трансформує систему. Якщо Україна програє, росія і Китай не лише отримають можливість у подальшому скористатися своєю перевагою. Звинувачення у нездатності адекватно підтримати Україну між країнами на східному фланзі НАТО і їхніми союзниками на заході також можуть стати серйозним випробуванням для Альянсу і, можливо, призвести до його розколу. Наслідки цієї війни, таким чином, виходять далеко за межі питання про те, хто переможе в Україні.
Тому заради себе, а не лише українців, Захід повинен надати Україні все необхідне для того, щоб зупинити російські війська і вигнати їх зі своєї території.
Джерело: 1945
