Формально Україна тепер є диктатурою. Президент України Віктор Янукович, змусивши депутатів своєї Партії регіонів підтримати низку надзвичайних законів, забрав собі усю політичну владу. Після того, як сотні тисяч українців провели кілька тижнів на морозі, вимагаючи дотримання основних прав людини та тісніших відносин з Європою, президент відповів їм порушенням прав людини і доволі сумним наслідуванням Росії.
За процедуром, і за змістом, закони, "прийняті" українським парламентом минулого тижня, порушують основні права сучасних конституційних демократій: свободу слова, свободу зібрань та право на представництво. Хоча й ці закони стосуються фундаментальних основ політичного життя і трансформують конституційний лад української держави, вони були прийняті без дотримання найелементарніших парламентських процедур. Не було ніяких громадських слухань, не було ніяких дебатів у парламенті, і не було ніякого справжнього голосування. Було просто підняття рук у парламенті та приблизна оцінка, скільки рук були підняті. Не була використана стандартна електронна система для голосування, за якою фіксують результати розгляду порядку денного.
Фото: AFP
Депутати - ті, хто, очевидно, підіймав руку - проголосували практично за втрату свого статусу. Якби депутати від Партії регіонів Віктора Януковича прочитали ці законопроекти, чого вони, як повідомляють українські медіа, не робили, то зрозуміли б, що тепер існує загроза і їхньому власному становищу. Їхня депутатська недоторканість більше не є гарантованою, і це означає, що якщо вони проголосують неправильно, то їх можуть позбавити імунітету та притягнути до відповідальності. Головний політичний опонент Януковича, Юлія Тимошенко, перебуває у в'язниці. Її адвокат вже був позбавлений депутатського мандата.
Говорити взагалі про справу Тимошенко тепер буде ризикованою справою. Дії, які можуть бути кваліфіковані як "втручання у роботу судів", були заборонені. Робити заяви, що мають "образливий" характер, на адресу суддів є правопорушенням. Малоймовірним видається припущення, що можна буде уникнути покарання, якщо говорити виключно правду. Правдою, наприклад, є те, що новий голова найвищого українського суду (йдеться про Конституційний Суд України - iPress.ua) колись керував судом, що втратив документацію про попередні судимості президента Януковича за зґвалтування та грабіж. Але про саме це, здається, людям більше не дозволятимуть говорити. Що стосується минулого Януковича, то нечітко сформульовані норми про відповідальність за "наклеп", ймовірно, використовуватимуть для карання за неприязні заяви на адресу президента.
Це, на жаль, лише початок. Публічні протести - ось що залишається громадянам, коли не працює жодна інша форма комунікації з владою. Своїми дивовижно великими та мирними публічними протестами проти політики влади, що тривають з кінця листопада, українці дають позитивний приклад європейцям. Тепер за порушення встановленого порядку проведення масових зборів передбачена (адміністративна - iPress.ua) відповідальність. Оскільки такого порядку насправді немає, то будь-які масові збори можуть визнати протиправними. Відповідальність тепер передбачена за "екстремістську діяльність", до якої зараховано також висловлювання "екстремістських" поглядів у пресі, в інтернеті та у телефонних розмовах. Інтернет-провайдери та телефонні компанії тепер зобов'язані зберігати інформацію, яка дозволить прокурорам відкривати кримінальні провадження.
Мабуть, найбільше пригнічує копіювання чинного у Росії законодавства про "іноземних агентів". Організації, які отримують у будь-якій формі пряму чи непряму фінансову підтримку з будь-якого джерела за межами України, повинні затаврувати себе, додаючи термін "іноземний агент" до власної назви. Вони також будуть зобов'язані публікувати регулярні звіти про свою діяльність, а їхні доходи будуть оподатковуватися.
Природно, що за таких умов неможливо у нормальний спосіб вести діяльність, політичну чи неполітичну. Якби такі закони існували у США, мій працедавець був би "іноземним агентом", оскільки Єйльський університет отримує гроші з джерел, що знаходяться за межами Сполучених Штатів. Так само й найкращі університети в Україні - Києво-Могилянська Академія та Український Католицький Університет, існування яких тепер під загрозою. Це, звісно, стосується і самої Католицької церкви, майбутнє якої в Україні нині є невизначеним. Проблема є комплексною: вражаюче відродження єврейської освіти та культури у сучасній Україні, звісно, також фінансується з-за кордону.
Фото: AFP
Чи стане Україна і на практиці диктатурою? Українці мають вагомі причини для опору. Ці закони, тепер підписані президентом, кладуть край тій українській республіці, до якої вони звикли. Вони також суттєво підривають перспективи європейської інтеграції, якої прагнуть люди у всій країні, і якщо вже йдеться про це, то й представники еліт та політичного класу. Ніхто у Брюсселі чи європейських столицях не збирається лобіювати на користь укладення торговельної угоди з керівництвом країни, яке чітко обрало авторитарний курс. Якщо ці закони почнуть діяти, то майбутнє України таким чином буде разом з Білоруссю та Росією, через відсутність інших варіантів. Це не має ніякого економічного сенсу, оскільки ринок Європи є більшим та важливішим. Це має лише політичний сенс, оскільки президент знає, що він має занадто слабкі позиції у власному суспільстві, щоб виграти ще одні демократичні вибори.
В останньому десятилітті українці були одними з найбільш вражаючих захисників власних прав. Останні тижні українці захищають ідею Європи, надихаючи самих європейців. Чи хто-небудь захистить громадянське суспільство в Україні?
Джерело: nybooks.com
Переклад: iPress.ua
