Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Україна виграє морську війну без жодного великого корабля – Філліпс О'Брайен

Переклад iPress
Україна виграє морську війну без жодного великого корабля – Філліпс О'Брайен
Відомий дослідник війни та історик Філліпс О'Брайен присвятив свій традиційний тижневий огляд війні на морі між Україною та росією. На його думку, те, що росіяни передислоковують свої кораблі до Азовського моря, як і те, що в українські порти успішно зайшли зерновози, є свідченням того, що Україна перемагає у цій війні за море.

Цього тижня відбулася одна з найкраще виконаних і спланованих операцій у цій війні – українська атака на Чорноморський флот росії в Севастополі. Такі операції є однією з причин впевненості у тому, що Україна виграє війну – вона здатна проводити складні операції на набагато вищому рівні, ніж росіяни.

Погана ніч для чфрф у Севастополі.

Атака на Севастополь відбулася після низки інших операцій, спрямованих на послаблення російської оборони, що дозволило українцям розпочати атаку фактично невеликою кількістю ракет і безпілотників. Севастополь мав би бути одним, якщо не НАЙБІЛЬШ захищеним місцем для росії у зоні бойових дій – і все ж українці впоралися з цим завданням. Якщо вони зможуть продовжувати в тому ж дусі, як я сказав, коли вперше почув про атаку, це може означати кінець здатності росії утримувати Крим.

Атака також показала, а подальші події ще більше підтвердили це, що зараз, через 19 місяців після початку повномасштабного вторгнення, ми бачимо, що Україна не лише утримує свої позиції у морській війні – вона фактично перемагає у ній. Для більшості це ще більше шокує, ніж те, що відбувається на суші, тож, можливо, варто витратити трохи часу на те, як ми до цього дійшли.

Дивовижний тиждень для війни на морі

Події останнього тижня відбувалися одна за одною – кульмінацією стала ніч проти неділі, коли два вантажних судна, Resilient Africa та Aroyat, пришвартувалися в українських портах. Якщо ці кораблі будуть безпечно завантажені зерном і вийдуть із Чорного моря (чого ще не сталося), це означатиме, що Україна змогла прорвати оголошену путіним блокаду судноплавства в/з України.

Ця блокада була одним із ключових елементів російської стратегії ще від минулого року. Вона дозволила досягти низки важливих для путіна цілей. По-перше, завдання економічної шкоди Україні, позбавивши її можливості експортувати зерно – одну з найважливіших складових української економіки.

Другим, найбільш "збоченим" профітом було підвищення цін на зерно, що потенційно могло вдарити по усьому світу (особливо на Півдні) і навіть призвести до значного голоду. Ідея полягала в тому, що це чинитиме тиск на тих, хто підтримує Україну, щоб змусити її погодитися на невигідну угоду. Нарешті, блокада українського збіжжя призведе до зростання цін на російське зерно, що дасть путіну більше готівки. Загалом, ви можете зрозуміти, чому блокада була такою важливою.

І, між іншим, блокада є чітко сформульованою політикою російського уряду. Попередня угода про відвантаження зерна, яка призупиняла блокаду, була розірвана росією в липні. Отже, російська позиція полягає в тому, що вони можуть зупинити будь-яке судноплавство в українські порти і з них. Але тепер здається, що вони не можуть. І значною мірою причина полягає у тому, що сталося протягом останнього тижня або близько того. Щоб зробити це наочнішим, можливо, буде корисно розповісти про найважливіші кроки, аби ви могли побачити, як вони йдуть один за одним. І як не дивно, Україна, здається, перебуває в кращій позиції у морській війні (навіть без флоту).

Почну з того, що повернуся на кілька тижнів назад і згадаю цю подію – знищення однієї з найсучасніших систем протиповітряної оборони в російському арсеналі, яка базувалася в Криму.

Ця операція була надзвичайно добре спланована (що дозволило українцям навіть зняти її на відео). Вона була частиною українського плану з послаблення російських протиповітряних сил у Криму. Крим загалом і Севастополь зокрема були одним із найвищих пріоритетів для російської протиповітряної оборони, і українці намагалися послабити потенціал рф.

Такі зусилля були ключовими для проведення найбільш видовищної операції тижня – атаки на сам Севастополь. Усе дійсно було добре продумано. Українці бачили, що росіяни мають два цінні військові кораблі в сухому доці: підводний човен класу "Кіло" (здатний обстрілювати Україну ракетами) і десантний корабель "Мінськ", здатний перевозити значні вантажі (логістику).

Серйозно пошкоджені російські військові кораблі в Севастополі після атаки.

Схоже, що українці використали суміш крилатих ракет повітряного базування Storm Shadow і SCALP EG з деякими хибними цілями, щоб збити з пантелику російські засоби протиповітряної оборони. Незалежно від кількості (росіяни заявили, що було запущено 10 ракет, але я припускаю, що вони додали ракети і хибні цілі), щонайменше дві з них пролетіли і влучили безпосередньо в кораблі.

Це були дуже добре вибрані цілі. Мало того, що самі військові кораблі були надзвичайно важливими, але українці, цілком можливо, серйозно пошкодили ремонтні та технічні засоби в Севастополі. Зауважте, це сталося не через пошкодження самих доків, а через важкі інструменти й обладнання, необхідні для ремонту. Варто подивитись, скільки часу знадобиться росіянам, щоб очистити доки і завести туди нові корпуси кораблів (якщо вони дійсно ризикнуть зробити це знову).

Атака є надзвичайно зловісною для росіян. Якщо українці не зупиняться на досягнутому і продовжать топити російські кораблі в Севастополі, вони можуть змусити Чорноморський флот повернутися до рф, що стане ключовим кроком у плані повернення Криму.

Звісно, атака на Крим – це ще не все. Майже одночасно відбулися також атаки українських безпілотників на російські кораблі в Чорному морі. Хоча цифри досить нечіткі, з 13 вересня українці успішно атакували мінімум три, а може й чотири російські кораблі в морі, що є ще однією надзвичайно тривожною новиною для росіян. Було щонайменше одне фото російського патрульного судна, яке буксирували назад у порт з ознаками пошкоджень.

російський сторожовий корабель "Самсум" (йде низько кормою до води).

Думаю, можна сказати, що росіяни зараз дуже стурбовані цими атаками, оскільки вони почали виводити кораблі з Чорного моря в Азовське (це саме те, чого хоче Україна). російські кораблі в Азовському морі маргіналізовані – як ви можете бачити на цій карті – подалі від зони бойових дій.

Це повертає нас до того, з чого ми починали – торгових суден, які зараз прямують в Україну для завантаження. Оскільки російський флот був відкинутий назад і вийшов з-під удару, єдиний варіант, який є у росіян, – це атакувати ці кораблі ракетами і спробувати потопити їх. Але росіяни не мають можливості зупинити кораблі і змусити їх вийти з українських портів. Це саме те рішення, яке росіяни не хотіли приймати. Знищувати торгові судна з громадянами з усього світу і водночас топити кораблі, що везуть зерно на Глобальний Південь, – це зовсім інше, ніж зупиняти їх. Поки що перспектива потопити ці кораблі занадто проблематична навіть для путіна – саме тому вони благополучно дійшли до української гавані.

Якщо вони завантажаться і безпечно підуть, це може ознаменувати дуже важливий момент у війні на морі. Момент, коли ініціатива майже повністю перейде до українців (які не мають у своєму розпорядженні великого військового корабля). Ви можете зрозуміти, чому це був важливий тиждень.

Контрнаступ – Токмак чи ні?

Було цікаво спостерігати за тим, як просунулося обговорення українського контрнаступу протягом останніх тижнів. Певним чином покращилося розуміння того, що є повільним, що досяжним, що є успіхом/невдачею. Найважливішою подією останніх кількох днів є поява Токмака як кінцевої мети цього етапу контрнаступу.

Зараз і естонська, і британська розвідки обговорюють, що українці можуть досягти Токмака або зробити його надважливим пріоритетом у найближчі тижні/місяці.

Токмак завжди був вагомою метою для ЗСУ. Він досить глибоко занурений у територію, контрольовану росією, щоб дозволити українцям здійснювати значний вогневий контроль над переміщенням вантажів зі сходу на захід. Використовуючи чудову карту Ендрю Перпетуа, ви можете побачити, де він знаходиться.

Токмак у центрі карти.

Якщо українці дійдуть до Токмака, це дуже добре спрацює вкупі з їхніми планами щодо ізоляції Криму. По суті, це означає, що постачання російської армії на захід від Токмака (велика територія аж до Дніпра в Херсонській області) буде суттєво обмежене. Тож слідкуйте за Токмаком – можливо, саме там ми матимемо справжній маркер, за яким можна буде судити про успіх чи неуспіх українського контрнаступу.

Фронт на середину липня: майже без змін. Та про погані новини зі США – Ендрю Таннер
Фронт на середину липня: майже без змін. Та про погані новини зі США – Ендрю Таннер
Обережно: інфіковано росією. Вчені повинні припинити ганьбити себе недолугими політичними пропозиціями про
Обережно: інфіковано росією. Вчені повинні припинити ганьбити себе недолугими політичними пропозиціями про "мирні переговори" з путіним – Нейл Абрамс
Вашингтонський саміт НАТО 2024 року: зустріч перед бурею? Максимум святкування, мінімум суперечностей – RUSI
Вашингтонський саміт НАТО 2024 року: зустріч перед бурею? Максимум святкування, мінімум суперечностей – RUSI
Старий європейський порядок тріщить по швах. Незабаром дізнаємося, чи зможе Британія допомогти його втримати – Тімоті Ґартон Еш
Старий європейський порядок тріщить по швах. Незабаром дізнаємося, чи зможе Британія допомогти його втримати – Тімоті Ґартон Еш
Як скасувати зовнішньополітичний апокаліпсис. Трампу не змінити вектор США – Еліот Коен
Як скасувати зовнішньополітичний апокаліпсис. Трампу не змінити вектор США – Еліот Коен
Огляд війни: ЗСУ тиснуть на півночі Харківщини. Та чому в Україні досі нема обіцяних F-16 – Том Купер
Огляд війни: ЗСУ тиснуть на півночі Харківщини. Та чому в Україні досі нема обіцяних F-16 – Том Купер
Поки що допомога США надходить. Але майбутній шантаж Трампа є єдиним способом росії перемогти у війні – Макс Бут
Поки що допомога США надходить. Але майбутній шантаж Трампа є єдиним способом росії перемогти у війні – Макс Бут
Час панікувати. Європі слід очікувати на випробування 5-ї статті НАТО про колективну безпеку – Фабіан Гоффманн
Час панікувати. Європі слід очікувати на випробування 5-ї статті НАТО про колективну безпеку – Фабіан Гоффманн