Так, я... ні... ми з Доном знаємо, що ви маєте ще більше запитань, і так, я збираюся відповісти на них найближчими днями – в перервах між підготовкою книжкових проєктів про повітряну та радіоелектронну війну над Україною. У зв'язку з цим, ось невеликий "тизер": "скріншот" з обкладинки одного з проєктів, про які йдеться, щоб переконатися, що ми не сидимо склавши руки, і що нам не байдуже, і що "те, що сьогодні не вийшло чергового оновлення, звіту або питання-відповіді", не означає, що ми "забули" про Україну...
Авдіївка. Після двох великих невдач при спробі утримати Степове, росіяни спробували щось нове. Цього разу вони змогли просунутися на північ від Степового на 500 метрів та утримати свої позиції, коли українці пішли в контратаку. На схід від коксохімічного заводу той самий російський підрозділ безпілотників, який систематично знищував українські оборонні позиції в Мар'їнці, тепер працює по українських укріпленнях у будинках. Це дозволило росіянам просунутися на 200 метрів в одному невеликому житловому кварталі.
Мар'їнка. Битва за Мар'їнку впливає на російську логістику, оскільки єдина наземна залізниця, що з'єднує Донецьк з окупованими землями на заході, знаходиться менш ніж за 10 км від лінії фронту. Це в межах досяжності української звичайної артилерії, тому росія не може її використати.
У липні 2022 року росіяни почали наступ на захід від Донецька, зосередившись на містах Мар'їнка та Новомихайлівка, а також на північ у напрямку Вугледара. Якби вони відтіснили українців досить далеко, то змогли б використати залізницю з Донецька на захід. Найсильніший натиск був у напрямку Мар'їнки, його інтенсивність із часом змінювалася, але ніколи не припинялася. Атаки в напрямку Новомихайлівки та Вугледара були не такими інтенсивними до січня 2023 року, коли росія провела хвилі штурмів на Вугледар, зазнавши значних втрат у живій силі та техніці, але майже не досягнувши жодного прогресу. Ключовим елементом оборони Вугледара стали багатоквартирні будинки міста, багато з яких були шести- або семиповерховими. російські авіаудари та артилерія зробили їх непридатними для життя, але вони все ще стояли і слугували спостережними пунктами, з яких можна було відстежувати формування та просування російських атак на відкритій місцевості на відстані до двох кілометрів. Міни, артилерія та прямий вогонь відбивали кожну атаку.
Вугледар – невелике індустріальне місто з міцними багатоповерхівками, що нагадує замок, оточений ровом з відкритими полями, заповненими мінами. На цьому зображенні росіяни просуваються праворуч на два кілометри відкритою місцевістю, потрапляючи під вогонь артилерії, танків і ПТРК.
Попри великі втрати, росіяни продовжували атакувати Вугледар до червня 2023 року, коли почався наступ українських військ у напрямку Роботиного та долини Мокрі Яли, що за 30 км на захід від Вугледара. Якщо вони мали намір оточити українські війська, то у них нічого не вийшло. російські сили не досягли жодного прогресу під Вугледаром і дуже мало просунулися під Мар'їнкою.
Обстріли в Мар'їнці не припинялися. У середині жовтня росія почала здійснювати потужний наступ на Новомихайлівку. В середині грудня російська армія змогла витіснити ЗСУ з кількох останніх вулиць, які вона утримувала в Мар'їнці. Під Вугледаром не було жодних значних атак. Наразі росіяни намагається просунутися на захід і створити єдиний виступ.
Однією з причин, чому Україна так довго утримувала останні 10% Мар'їнки, є те, що ЗСУ викопали укріплення в підвалах зруйнованих будинків і з'єднали ці підвали тунелями, окопами і дірами між стінами. Ендрю Перпетуа помітив, що група російських операторів безпілотників, які публікували відео, використовували дрони-камікадзе для атак на укріплення. Будь-які жертви були бонусом, але метою атак БПЛА було погіршення стану укріплень і їхнє руйнування. Вони використовували кілька безпілотників, щоб зруйнувати укріплення одного будинку, а потім переходили до наступного будинку і били по ньому, поки оборонні позиції не переставали існувати. Протягом листопада росіяни здійснили щонайменше 18 авіаударів по українських позиціях у Мар'їнці, не обійшлося і без артилерії. Але удари FPV-дронами були методичними. БПЛА навіть знешкоджували міни, скидаючи на них боєприпаси. 30 листопада росіяни почали наступати і до 1 грудня встановили прапор на краю південної частини міста. З того часу вони просунулися на 1300 метрів вгору по правому березі річки Осикової...
Лінія фронту перед Новомихайлівкою минулого тижня не змінилася. росіяни використали начинену вибухівкою машину, кажуть, що ними послуговуються для розмінування...
Херсонщина. Після втрати до п'яти Су-24, Су-30 і Су-34 в цьому районі протягом попередніх двох тижнів, минулого тижня у Херсонській області було зафіксовано лише два російські авіаудари. У районі Кринок Україна, схоже, має електронну перевагу, а це означає, що вона має перевагу над безпілотниками. Вони глушать російські БПЛА та знищують російську техніку як за допомогою мін, скинутих боєприпасів, так і дронів-камікадзе. росіяни все ще можуть здійснювати атаки з дронів на правому березі Дніпра. За повідомленнями, деякі з цих атак спрямовані на цивільних осіб, на яких скидають боєприпаси. Глибоко в тилу росіян українські сили нищать глушилки, контрбатарейні радари, ракетні установки та зенітні комплекси. У самих Кринках складається враження, що українців відтіснили на пару сотень метрів не стільки через російські обстріли, скільки через обстріли берегової лінії та човнів, які перевозять через річку припаси, боєприпаси, заміну і поранених.
Крим. Українські атаки на російські радари і системи ППО погіршили здатність росії відбивати подальші напади. Це ще одна форма війни на виснаження, яка матиме наслідки не лише для російських активів у Криму.
Було уражено російський командний пункт, радіолокаційна система в Уютному, атаковано авіабазу "Саки".
Залізнична мережа Запорізької області. Як показано на карті вище в районі Мар'їнки, через Запорізький регіон проходить лише одна залізнична колія зі сходу на захід. Оскільки частина її проходить поблизу лінії фронту, українська звичайна артилерія робить її непридатною для використання. росія будувала нову залізничну лінію далі на південь, щоб уникнути звичайної артилерії, але Стефан Коршак повідомляє, що міст, який будувався для цієї нової лінії, був зруйнований біля Гранітного, ймовірно, ракетою М31, випущеною з реактивної системи залпового вогню HIMARS/MLRS...
Незважаючи на всі річки в регіоні, на існуючій залізничній лінії зі сходу на захід дуже мало мостів. Причина полягає в тому, що тут є два річкових басейни, а залізниця проходить вздовж кордону між цими басейнами. Річки на північ від залізничної лінії зрештою впадають у Дніпро. Річки на південь від залізничної лінії впадають в Азовське море...
Є й винятки. За межами Світлодолинського є два мости через річку Молочну (47°04'43.4 "N 35°29'11.9 "E та 47°04'43.4 "N 35°29'11.9 "E) і ще один міст через річку Токмак (47°12'43.8 "N 36°07'25.5 "E). Цю річку можна оминути, лише зробивши 20-кілометровий об'їзд на північ від Токмака до Роботиного. Багато хто може пам'ятати хребет між Новопрокопівкою та Вербовим. Цей хребет є частиною вододілу між двома водними басейнами, і залізниця мала б проходити вздовж нього або паралельно йому, щоб оминути ці дві річки. Оскільки це був дуже довгий об'їзд, який оминав би населені пункти Токмак і Чернігівка, натомість побудували кілька мостів.
Якщо ви продовжите рух на південь до Мелітополя і далі, наступний міст, який ви зустрінете, буде в Якимівці (46°40'26.5 "N 35°09'23.8 "E). Цей міст знаходиться поза зоною досяжності ракети М31, але партизани підірвали його у квітні 2022 року...
У червні минулого року вони зробили це знову...
На додаток до 40+ км маршруту, що проходить з Мелітополя через Гранітне, є повідомлення про те, що росія почала будувати ще одну залізничну лінію з Якимівки до Ростова-на-Дону, відстань якої становить близько 350 км. Цей маршрут не може оминути річки, що впадають в Азовське море, а це означає, що доведеться будувати кілька мостів, але якщо він залишиться на південь від Мелітополя і близько до узбережжя, то залишатиметься поза межами досяжності ракети М31, поки маршрут не наблизиться до Маріуполя. Немає жодних повідомлень про те, коли маршрут може бути завершений, але це займе деякий час…
Наявний маршрут з Донецька знаходиться занадто близько до лінії фронту, і російський наступ на Мар'їнку-Новомихайлівку має відкинути українців на 20 з гаком кілометрів назад, щоб вивести залізничну лінію за межі досяжності української звичайної артилерії. 40-кілометровий об'їзд, що будується, може бути зведений нанівець у будь-який момент, коли Україна захоче витратити кілька ракет М31. А 350-кілометровий південний маршрут займе багато часу на завершення і все ще буде під загрозою в районі Маріуполя, якщо нинішня лінія фронту збережеться. Південний маршрут не може уникнути необхідності будівництва мостів, і ці мости будуть в межах досяжності ATACMS, якщо будуть надіслані некасетні варіанти боєголовок вагою 230 кілограмів. Хоча росія може продовжувати використовувати Керченський міст і порти Маріуполя і Бердянська, вона не зможе використовувати сухопутний залізничний маршрут з Донецька в осяжному майбутньому.
