"Минулих вихідних у росії не було жодних виборів. Не було ніякої кампанії. Не було дебатів, що й не дивно, бо не було питань, які можна було б обговорювати. Перш за все, не було реальних кандидатів, окрім одного: путіна, людини, яка щойно розпочала свій п'ятий, неконституційний термін на посаді", – пише Енн Епплбом у The Atlantic.
Як слушно зауважує авторка, росіяни дійсно вишикувалися на виборчих дільницях, але насправді це були не виборчі дільниці. Вони були реквізитом у ретельно продуманому політичному театрі, багатомісячних вправах з проєкції влади і жорстокості. Поки це дійство розгорталося, єдиний значний політичний опонент путіна, Алєксєй Навальний, помер за загадкових обставин у в'язниці на північ від Полярного кола. Два кандидати в президенти росії зібрали необхідну кількість підписів, щоб балотуватися, обидва заявили, що виступають проти війни в Україні, і обидва були вилучені з виборчих бюлетенів. Трьом майже невідомим людям дозволили залишитися в бюлетені, але вони не критикували путіна і ніяк не виступали проти нього. Один із них заявив, що сподівається на перемогу путіна. В окупованій росією Україні чоловіки у балаклавах змушували людей голосувати під дулом пістолета.
Енн Епплбом наголошує, що деякі західні ЗМІ, тим не менш, висвітлювали цю зрежисовану виставу так, ніби це справді були вибори. Репортери брали інтерв'ю у виборців, цитували "екзит-поли", навіть коментували "результати", так ніби ці речі щось означають у країні, керівництво якої відверто бреше про все: економічну статистику, втрати на війні, російську історію. Агентство Reuters вийшло із заголовком, що путін переміг "з великим відривом". Серйозне висвітлення цієї комедії – це саме те, на що сподівався путін. Зрештою, він знає, що є нелегітимним лідером, і він знає, що відмовився від російської конституції. Це невизнання виборів було його меседжем, покликаним показати росіянам і решті світу, що він має намір залишатися при владі в будь-якому випадку, незаконно. Він особливо потребує іноземної преси, яка широко і часто цитується в росії, щоб допомогти йому деморалізувати внутрішню опозицію і залякати зовнішніх опонентів. Як підкреслює експертка, іноземне визнання дає йому легітимність, якої він прагне.
Ця гротескна шарада, переконана авторка, була також формою відволікання уваги, оскільки путін знає, що його війна в Україні є триваючою катастрофою для росії. Кількість загиблих, поранених і зниклих безвісти російських солдатів наразі перевищує 315 тисяч. Українські військові стверджують, що лише за минулий тиждень було майже 6 тисяч російських втрат. російський флот втратив кілька кораблів через українські безпілотники і відступив із західної частини Чорного моря. російські військово-повітряні сили втратили кілька літаків від українських ракет лише за останній місяць, а армія – сотні танків.
Українські диверсії та удари БПЛА вже вразили кілька російських нафтопереробних заводів, що призвело до скорочення виробництва на 10 відсотків. путіну потрібно відвернути увагу росіян і увагу Заходу від усіх цих фіаско. Знову ж таки, висвітлення в іноземній пресі допомагає, і як вважає американка Енн Епплбом, особливо у Сполучених Штатах, де російські гроші, російська пропаганда і російський вплив у Республіканській партії в Конгресі успішно стримують військову допомогу Україні вже більше ніж пів року. путін не перемагає в Чорному морі, але він може перемогти у Вашингтоні, якщо тільки йому вдасться внести трохи більше безнадії і безпорадності в американські дебати.
Нарешті, на думку авторки, путін переслідує більш універсальну мету: проводячи ці "невибори" і називаючи їх виборами, російський режим висміює саму демократію. Критики путіна хочуть політичних альтернатив, а не просто іншого лідера. Вони використовують мову демократії та прав. Навальний якось говорив про "вірус свободи", який швидко поширюється і не може бути знищений. путіну потрібно зупинити цей вірус, підірвати цю мову, вбити будь-яку надію на те, що росія може коли-небудь стати іншим місцем.
Йому також потрібно викорінити вірус свободи скрізь, де він процвітає, щоб не допустити його повторного зараження в росії. У неділю цей диктатор, який вбиває своїх опонентів, прокоментував юридичні проблеми Дональда Трампа, які він назвав "використанням адміністративного ресурсу" проти нього. "Весь світ сміється над цим", – сказав він. Трампа звинувачують у порушенні численних законів у багатьох штатах – коли він займався бізнесом, коли був президентом і навіть після того, як залишив посаду. Описуючи його як жертву політичних переслідувань, зауважує Енн Епплбом, путін принижує саму ідею верховенства права і водночас підтримує кампанію Трампа.
В епоху Холодної війни, нагадує експертка, ця форма аргументації була відома як "whataboutism": відволікання критики власної системи шляхом нападу на чужу. І тоді на Заході розпізнавали цю словесну гру й чинили їй певний опір. Зараз не всі це роблять. Можливо, вважає вона, доведеться заново вивчати ігри, в які грають диктатори, і можна почати з того, що називати речі своїми справжніми іменами. Тому Енн Епплбом повторює ще раз: "Минулих вихідних в росії не було ніяких виборів. путін не переміг. Його режим настільки крихкий, що арештовує і штрафує людей, які підслухали критику війни в ресторанах, переслідує людей за покладання квітів на могилу Навального, влаштовує показні демонстрації підтримки. Але колись це зникне".
Джерело: The Atlantic
