У серці Америки фермери приймають болісні рішення переорати поля, які зазнали найсильнішої посухи за останні десятиліття. Висушена земля, в результаті низькі врожаї і вже недостатні запаси зерна нагадують нам, що ми не можемо ставитися до виробництва харчових продуктів, як до буденної справи. Вони також ставлять питання: Чи можемо ми нагодувати світ, населення якого зростає до 9 мільярдів чоловік, з огляду на погодні умови, тиск на природні ресурси та зміни дієти харчування?
В Cargill експерти вважають, що відповідь повинна бути - так. Але лідери держав, бізнесу та громадянського суспільства повинні враховувати три ключові необхідні умови, які повинні створити більш стабільну продовольчу безпеку для нашого світу.
По-перше, ми повинні враховувати порівняльні переваги аграрного виробництва і залучатися до вільної торгівлі на базі трастів. Фермери світу виробляють продукцію, рекордну за рівнями своїх калорій. Але ця харчова щедрість нерівномірно розподіляється, і не є рівномірно доступною в усьому світі.
Харчі не є рівномірно доступними. Фото: ukurier.gov.ua
Світ буде отримувати найбільші врожаї культур, якщо робитиме це в найбільш економічний спосіб - за допомогою найменшого впливу на навколишнє середовище - якщо кожен фермер вирощуватиме відповідні до цього грунту і клімату рослини, а потім вільно торгувати з іншими.
Хоча продовольча безпека є складним питанням, цей фундаментальний економічний принцип є простим. Він визнає, що родючий грунт, велика кількість дощів і сонячне світло не в рівній мірі доступні скрізь на нашій планеті. Якщо кожна країна на Землі буде намагатися переслідувати цілі аграрної самодостатності, їжі в світі буде менше. Роль трастової вільної торгівлі стає все більш важливою, якщо ми збираємося використовувати закон порівняльних переваг аграрного виробництва.
Ми також повинні переглянути нашу політику стосовно розвитку енергетики біопалива. Використання сільськогосподарської сировини - у тому числі кукурудзи, сої та цукрової тростини - у виробництві біопалива буде зростати. Багато в чому це обумовлено законодавчими ініціативами і практичними заходами розвитку біопалива.
За даними Організації продовольства і сільського господарства, до 2020 року біопаливо буде споживати 13% глобального виробництва зернових і 15% виробництва рослинної олії. Виробництво біопалива перейшло від незначного до потужного споживача зернових за останні 10 років.
Світ повинен перейти до більш ринкових механізмів регулювання виробництва біопалива. Фото: thecuttingedgenews.com
Очевидно, що ми використовуємо все більше врожаїв наших культур для виробництва біопалива. Менше є доказів позитивного впливу біопалива на поліпшення економіки, з тим, щоб фермери були готові вирощувати більше продуктів харчування. Але сільське господарство є відкритим до впливу погодних умов, і законодавчі ініціативи не беруть до уваги питання, які порушують виробництво, такі як цьогорічна посуха.
Ми повинні перейти до більш ринкових механізмів регулювання виробництва біопалива, а не негнучких ініціатив, субсидій і тарифів. Там, де такі ініціативи вже працюють, ми повинні ретельно розглянути питання про використання механізмів, які б їх усували або послаблювали їх вплив у часи ринкового стресу. Ми повинні запровадити чесну дискусію про баланс виробництва продовольства і палива та змусити виробництво біопалива реагувати на зміни попиту і пропозиції.
Нарешті, ми повинні зробити Африку частиною вирішення проблеми. Африка володіє приблизно 60% від потенційно доступних орних земель у світі, і вона добре підходить для вирощування фруктів. Це має вирішальне значення для забезпечення харчами населення планети, яке невпинно зростає.
Однак продуктивність сільського господарства в Африці найнижча у світі. Проблеми видаються непереборними: незрозумілі права власності, обмежений доступ до добрив, якісного насіння та засобів механізації; недостатня кількість доріг і складських приміщень, відсутність ринкових інститутів і цін, які заохочують фермерів інвестувати у виробництво рік за роком.
Продуктивність сільського господарства в Африці найнижча у світі. Фото: AFP
Для того, щоб Африка змогла нагодувати себе, - і допомогла нагодувати світ - питання адекватності цін має вирішальне значення. Сьогодні більше ніж будь-коли є бажання вирішити ці питання.
За керівництва Нового Альянсу за продовольчу та харчову безпеку і сприяння організації Grow Africa компанії, неурядові організації та уряди африканських країн працюють над створенням стійких ринків продовольства, вирощеного на континенті.
Cargill є однією з компаній, яка прагне дослідити інший підхід, щоб допомогти Африці. Ми беремо участь, тому що ми розуміємо, що забезпечення глобальної продовольчої безпеки неможливо досягнути без зменшення відставання сільськогосподарського виробництва Африки від решти світу.
Хоча ці три обов’язкові умови, представлені у цій статті, є лише частиною вирішення проблеми, вони будуть рухати нас в потрібному напрямку. Щоб забезпечити їжу всім, ми повинні збільшити обсяг сільськогосподарського виробництва приблизно на 70% протягом наступних чотирьох десятиліть. Це може видатися складною статистикою, проте в Cargill ми віримо, що це можливо.
Оригінал: The Washington Post
Переклад: iPress.ua
