Вже тиждень як у Перемишлі невелика вуличка носить ім'я єпископа Йосафата Коциловського. Єпископ був беатифікований Папою Іваном-Павлом II, але кола кресов'яків (польські жителі територій нинішньої Західної України, які були репатрійовані до Польщі, - ред.) нагадують, що греко-католицький ієрарх відправив богослужіння для підрозділів дивізії СС "Галичина".
Вулиця єпископа Йосафата Коциловського має лише 70 метрів. "Ми створили її з частини вулиці Катедральної та вулиці єпископа Яна Сьніґурського. На першій знаходиться катедральний собор, а на другій - палац греко-католицьких єпископів", - пояснює Ян Бартміньскі, голова міської ради Перемишля.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польща боїться втратити Україну, а Росія пропонує "справжню любов" без жодних умов
"Була пропозиція назвати його іменем площу Чацького. Але чому ми повинні забирати в Чацького площу, якщо можна все зробити інакше? Пропозицію вшанувати єпископа Коциловського надіслала президентові міста група місцевих мешканців. Проект підтримала греко-католицька курія. Президент не може сам назвати вулицю, тому ми підготували проект ухвали для голосування на сесії міської ради", - додав президент Бартміньскі.
"Представляючи постать єпископа Коциловського, я нагадав, що у 1946 році він був заарештований органами безпеки ПНР та НКВС СРСР за співпрацю з німцями, дії на шкоду українському народу і шпигунство на користь Ватикану. Я згадав також, що у 2001 році Папа Іван-Павло II оголосив єпископа Коциловського блаженним", - пояснює Ян Бартміньскі.
Бартміньскі визнає, що перед сесією представники кіл кресов'яків закликали депутатів відхилити проект ухвали. Доктор Анджей Запаловскі надіслав депутатам лист, у якому стверджував, що єпископ Коциловський за дії на шкоду Польщі був би засуджений до ув'язнення не менше, ніж на 10 років або до довічного ув'язнення.
Ким був єпископ Йосафат Коциловський?
У чому звинувачують його представники партії "Закон і Справделивість" (ЗіС) та кресов'яків? Майже у тому самому, у чому його звинувачували Уряд безпеки ПНР та НКВС СРСР - у співпраці з німцями, підтримці українських націоналістів.
Йосип (пізніше взяв ім'я Йосафат) Коциловський народився у Пакошівці біля Сянока. У 1907 був висвячений на священика, а у серпні 1917 року став греко-католицьким єпископом Перемишля.
Об'єднання "Спільнота самоврядування долини Сяну", що звернулося до депутатів з проханням відхилити проект ухвали, вважає, що цей ієрарх Греко-католицької Церкви підтримував прагнення України до незалежності, і тим самим будівництво української держави на території держави польської.
Доктор Даріуш Іванечко, історик та депутат від "ЗіС", нагадує, що після Першої Світової війни єпископ Коциловський сильно вірив в утворення української держави.
"І дійсно, протягом деякого часу щодо польської держави він дотримувався неприхильної позиції. У 1922 році перед парламентськими виборами він опублікував спільно зі станіславівським ординарієм та генеральним вікарієм львівської архієпархії протестний лист під назвою "Відозва до цивілізованого світу". Проте, після рішення Ради послів 1923 року, що визнала приналежність Східної Галичини за Польщею, та під впливом Святого Престолу, він змінив своє ставлення до польської держави, запевняючи у своїй лояльності. У 1928 році Коциловський був призначений до складу Комітету Католицької акції Єпископату Польщі. Того ж року він видав пастирський лист, що заохочував вірних взяти участь у виборах до парламенту", - пояснює доктор Іванечко.
У своїй публікації "Єпископ Йосафат Коциловський (1876-1947). Життя і діяльність", яка була опублікована у третьому томі видання "Польща-Україна. 1000 років сусідства", доктор Іванечко нагадав також про поведінку єпископа під час ІІ Світової війни.
"Коли вибухнула німецько-радянська війна, єпископ вважав, що німецька окупація буде кращою, ніж більшовицька. Він мав у пам'яті поведінку німців під час І Світової війни. Коциловський був учасником віча з нагоди окупації Перемишля німцями. Як і багато українців, він вірив, що німці дозволять створити незалежну державу. Але пізніше дійшов висновку, що між німцями і більшовиками немає ніякої різниці", - каже доктор Іванечко.
"Єпископ написав улесливого листа Гітлеру"
Німці погрожували ув'язненням у таборі єпископу Коциловському за те, що він користувався послугами єврейського лікаря і, що у катедральному соборі переховували євреїв. А коли у 1943 році вони почали формувати українську дивізію СС "Галичина", то зажадали, щоб він відправив службу для добровольців у полі.
%2F12.JPG)
Фото: konsystoria.cerkiew.net
"Спочатку єпископ відмовився, але під тиском погодився на відправлення служби єпископом Лакотою. Проте, остаточно 4 липня 1943 року він сам відправив цю службу", - пояснює доктор Іванечко.
Незважаючи на ці факти, доктор Іванечко так у своїй праці оцінив єпископа Коциловського: "Перемиський ординарій греко-католицького обряду єпископ Йосафат Коциловський може бути прикладом священика, вірного Церкві, такого, що дбає про довірених йому вірних та прагне до нормалізації відносин між поляками та українцями у дусі засад Євангелія".
Даріуш Іванечко від цієї оцінки не відмовляється. "Але з'явилася нова інформація. Деякі історики інформують про те, що єпископ написав улесливого листа Гітлеру. Ми хотіли б ознайомитися з цими документами. І якщо про цю справу стало відомо, зокрема, у процесі беатифікації, то тим більше ми хотіли б почути аргументи, що розвіюють будь-які сумніви. Тому ми спочатку голосували проти внесення проекту ухвали до порядку денного, а потім утрималися від голосування", - пояснює він.
"Знову українофобія дала про себе знати"
Мощі Блаженного Йосафата Коциловського. Фото: m.stryi.com.ua
Надання вуличці імені єпископа Коциловського викликало багато негативних реакцій. На сайті об'єднання "Спільнота самоврядування долини Сяну" читаємо: "Для тисяч кресов'яків, сімей тих, чиїх родичів було по-звірячому вбито, і могили яких досі невідомі, надання перемиській вулиці імені єпископа Йосафата Коциловського, у переддень 70-х роковин геноциду на Волині, є своєрідною провокацією, що паплюжить пам'ять про їхніх близьких. Вони замислюються, чи у Перемишлі після вшанування Коциловського не з'явиться невдовзі ідея надати площі чи вулиці ім'я, наприклад, Степана Бандери, так само як у Львові чи багатьох інших містах України".
"Це типово для Перемишля. Знову дала про себе знати українофобія. Така сама, як тоді, коли йшлося про повернення українцям Народного дому, коли ми казали про передачу полякам у Львові будинку для власної діяльності", - каже Ян Бартміньскі, голова ради.
Він визнає, що є також люди, які дуже позитивно сприймають те, що сталося зараз у Перемишлі. Можна почути також голоси, що у Перемишлі є більші католики за Папу римського - депутати не довіряють беатифікаційній комісії, що перевіряла біографію єпископа.
Оригінал: Gazeta Wyborcza
Переклад: iPress.ua
