Свої вимоги та список країн, з якими потрібно полегшити візовий режим вони представили у зверненні до урядів країн Шенгенського договору, Європейської комісії та Європейського парламенту.
Минулого тижня міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко підписав у Брюсселі угоду про спрощення візового режиму між Україною та країнами Шенгенської зони. Цю подію доволі стримано зустріли українські засоби масової інформації, які звикли більше працювати з негативною та "смаженою" інформацією, ніж із реальними здобутками в зовнішньополітичній сфері.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Євросоюз спростив візовий режим із Україною
Практично одночасно з'явилася заява впливових європейських бізнес-об'єднань, які мають намір працювати і розвивати співпрацю з країнами Східної Європи – в тому числі з Україною. Європейський бізнес в умовах кризи шукає нових партнерів, нові інвестиційні проекти та нові ринки збуту товарів.
Саме тому європейські бізнес-кола зацікавлені у подоланні обмежень – в тому числі візових – при роботі на Сході. В цьому плані саме європейський бізнес, а не європейські політики, є реальними союзниками України.
Витрати для європейських підприємств, що співпрацюють на міжнародному рівні, лише через процес подання заявки становлять декілька мільйонів євро щорічно
Цікаво, але ця важлива заява була обійдена мовчанкою у більшості засобів масової інформації в Україні, що ще раз свідчить про вибірковий характер інтересів представників мас-медіа в Україні.
Спільний заклик щодо лібералізації віз для Росії, Туреччини та Східної Європи
Щоб зберегти позиції Європи у міжнародній конкуренції, європейські підприємства повинні поглибити свої економічні та торговельні партнерства понад існуючими кордонами ЄС. Створення гармонійного економічного простору від Лісабона до Владивостока належить до найважливіших викликів наступного десятиліття.
Візовий режим із численними сусідами держав Євросоюзу належить водночас до постійних перешкод у міжнародних ділових відносинах. Їх лібералізація – це передумова для економічного росту та створення робочих місць.
Віза – це вагомий фінансовий та часовий фактор. Витрати для європейських підприємств, що співпрацюють на міжнародному рівні, лише через процес подання заявки становлять декілька мільйонів євро щорічно.
Візи перешкоджають окрім того рішенням про інвестиції. Не в останню чергу візові бар’єри представляють перешкоду для обміну ідеями та уявленням про цінності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Європейський бізнес закликає до безвізового режиму між ЄС та Україною
Фінансова та нематеріальна втрата, яка з’являється у європейських підприємствах щорічно через візовий режим, ніяк не співвідноситься із бажаною користю. Лібералізація візового режиму за зразком західно-балканських держав даватиме постійні імпульси росту.
Тому ми закликаємо уряди та парламенти Шенгенських держав, а також Європейську комісію та Європейський парламент до наступного:
- Успішного та якнайшвидшого завершення переговорів із Республікою Молдова, Росією, Туреччиною та Україною для взаємного скасування бізнес-віз на перебування до 90 днів.
- Якнайшвидше розпочати та поглибити переговори про скасування обов’язкової бізнес-візи із країнами Східного партнерства (тобто Вірменією, Азербайджаном, Грузією) включно із Казахстаном.
- Зняти візові обмеження для щойно загаданих країн до 2018 року.
На основі візового кодексу ЄС ми просимо відповідні установи здійснити наступні негайні заходи:
- Прискорити подання заявок на візу через поступове зменшення необхідних документів.
- Відмовитися від потреби у оригінальних документах.
- Уможливити подання заяв через електронну пошту або через Інтернет.
- Відмовитися від особистої присутності заявника у консульстві.
- Посилити видачу багаторічної візи терміном на п’ять років.
- Зменшити візовий збір.
- Запропонувати можливості спрощеної, швидкої бізнес-візи на короткі подорожі, а також видачу бізнес-віз на кордоні.
Ми закликаємо усі економічні асоціації у ЄС та у сусідніх країнах ЄС приєднатися до цих вимог та поставити до відома про них відповідальних за норми для бізнес-віз у окремих країнах.
Берлін, Брюссель, Гельсінкі, Стамбул, Копенгаген, Мадрид, Париж, Прага, Рим, Варшава, 25 липня 2012 р.
Др. Екгарт Кордес
Голова
Східного комітету
німецької економіки
Тьєрі Куртен
Віцепрезидент, Виконавчий директора
MEDEF International
Мікко Пуккінен
Генеральний директор
Конфедерації фінської промисловості (EK)
Томас Буструп
Виконавчий генеральний директор
Конфедерації датської промисловості
Данієль Краус
Виконавчий генеральний директор
Confindustria
Яцек Адамський
Виконавчий генеральний директор
PKPP Lewiatan
Хосе Марія Лакаcа Аcо
Генеральний секретар
Кофедерації роботодавців та
Промисловців Іспанії
Гале Гатіпоглю
Виконавчий генеральний секретар
Турецької промислової та торговельної асоціації
TÜSIAD
Ярослав Ганак
Президент,
Конфедерація промисловості
Республіки Чехія
Залучені організації:
Східний комітет німецької економіки було засновано у 1952 році як найстарішу регіональну ініціативу німецької економіки. Він представляє інтереси німецьких підприємств та асоціацій у країнах Східної та Південної Європи, а також центральної Азії. Найбільшим засновником Східного Комітету є Федеративна асоціація Німецької промисловості (BDI), яка репрезентує понад 100 тис. фірм-учасниць з біля вісім мільйонів зайнятих.
Більше інформації: www.ost-ausschuss.de
Рух підприємців Франції (MEDEF) – це найбільша асоціація підприємців у Франції. Вона представляє інтереси понад 800 тис фірм-учасниць на локальному, національному та європеському рівні.
Більше інформації: www.medef.com.
Асоціація датської промисловості (DI) – це впливовий голос підприємств Данії. Щоб покращити можливості росту та глобальну конкурентоспроможність DI працює на завмовлення понад 800 тис фірм-учасниць для створення найкращих умов для дастьських підприємств.
Більше Інформації: di.dk
Асоціація фінської промисловості (EK) є провідною асоціацією підприємств у Фінляндії. Вона представляє весь приватний економічний сектор, а також підприємства різної величини. Фірми-учасниці виробляють понад 70% ВВП та понад 95% експорту Фінляндії.
Більше інформації: www.ek.fi.
Заснована 1910 року, Confindustria найбільша організація виробничої сфери та сфери послуг в Італії. Разом 149 тис. 288 підприємств різної величини з всього 5 мільйонів 516 тис. 975 працівниками є добровільними членами організації. Confindustria представляє інтереси італійських підприємств у провідних політичних та адміністративних інституціях, зокрема парламенті, уряді, у роботі з профспілками та з іншими сторонами тарифного договору.
Більше інформації: www.confindustria.it
Польська конфедерація приватних роботодавців LEWIATAN є вседержавним об’єднанням приватних роботодавців. LEWIATAN є організацією, яка об’єднує понад 80 галузевих та регіональних асоціацій, а також індивідуальних членів та репрезентує тим самим понад 3 тис. 750 підприємств та понад 750 тис. службовців. LEWIATAN представляє інтереси економіки у законодавчих процесах та перед медіами.
Більше інформації: www.pkpplewiatan.pl
Асоціація роботодавців та промисловців Іспанії (CEOE) була заснована у 1977 році та є найбільшим представництвом іспанських підприємств. Вона складається із добровільного членства державних та приватних підприємств у всіх секторах (сільському господарстві, промисловості та у сфері послуг). Об’єднанням керують двісті регіональних торговельних організацій.
Більше інйормації: www.ceoe.es.
TÜSIAD – це недержавна представницька організація приватного сектору Туреччини (промисловості, фінансів, сфери послуг), що була заснована у 1971 році турецькими підприємцями, щоб репрезентувати бізнес-світ. На національному рівні задіяні підприємства понад 55% усього виробництва економічних благ, 80% експорту та 85% прибутку з корпоративного податку економіки Туреччини.
Більше інформації: www.tusiad.org.
Промислова асоціація Республіки Чехія (SP) є добровільною, безпартійною та недержавною організацією, яка об’єднує роботодавців та підприємства Чеської Республіки. Це найбільший альянс роботодавців у країні. Вона бере участь в створенні економічної та соціальної політики чеського уряду, для покращення оптимальних умов для бізнесу в країні. Окрім того вона репрезентує чеських роботодавців у міжнародних організаціях.
Більше інфомації: www.spcr.cz.
