На минулому тижні прем’єр-міністр України Микола Азаров заявив, що в Україні не повинно бути атак на бізнес.
"Ми повинні припинити практику наїздів на бізнес", - заявив він на зустрічі з представниками місцевої влади в Кривому Розі.
У серпні припинити "наїжджати" на бізнес просив президент Віктор Янукович. Однак ці заяви навряд чи дозволять українським бізнесменам розслабитися, адже слова словами, а на практиці усе виглядає сумно.
iPress.ua зібрав історії про п’ять найгучніших "наїздів", які трапилися у 2011-му та 2012 роках в Україні.
1. Переслідування за футболки. "ПростоПрінт"
Вересень 2011 року.
У вересні минулого року УБОЗ відвідав компанію "ПростоПрінт", яка займається друком на футболках та інших сувенірних виробах. Офіційна причина – підробка сувенірної продукції з символікою Євро-2012.
Представники УБОЗ винесли усю техніку з офісу "ПростоПрінту". Деяких працівників фірми ще довший час допитували правоохоронні органи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Олейникову запропонували продати Facebook-акаунт
За словами засновника та директора компанії Дениса Олейнікова, справжньою причиною були футболки з відомою "кричалкою" фанатів "Спасибо жителям Донбасса". Він розповів, що за тиждень до приходу УБОЗівців до нього зателефонували з невідомого номера телефону і натякнули, щоб компанія припинила розповсюдження футболок з надписом "Спасибо жителям Донбасса".
Денис відповів незнайомцю, що футболки будуть й надалі продавати, оскільки вони не містять жодного образливого слова, але незнайомець повідомив, що це їх вибір.
Денис Олейніков. Фото: @masterpiecer
Після наїздів "ПростоПрінт" на деякий час припинила діяльність. Власник компанії звернувся до небайдужих з проханням надати ноутбуки для часткового відновлення роботи. Благодійний ярмарок, під час якого компанія реалізовувала футболки з написами "Спасибо жителям Донбасса" та "Кровосісі by aZara" розігнали бійці "Беркута".
Компанія відновила роботу після численних допитів та з'ясування стосунків з правоохоронцями. Однак власнику довелося покинути країну, щоб уникнути кримінального переслідування.
Сьогодні Денис Олейніков з сім’єю живе в Хорватії. Він продав "ПростоПрінт", не маючи повноцінної змоги керувати компанією на відстані, залишившись при цьому міноритарним акціонером.
2. Без розетки. Компроміс "Rozetka.ua"
Квітень 2012 року.
Один з найпопулярніших інтернет-магазинів Rozetka.ua потрапив у немилість податкової, яка звинуватила компанію в ухиленні від сплати податків на суму понад 7 мільйонів гривень. На підставі актів двох перевірок податкової міліції було порушено кримінальну справу щодо директора ТОВ "Розетка.УА".
"Розетка" спочатку відкидала усі звинувачення. Однак для того, щоб продовжувати діяльність довелося домовитися з податківцями. Компанія частково визнала свою вину і, після декількох апеляцій, знайшла компроміс. Сума податкових претензій вже становила 4,7 млн грн.
Фото: kievskaya.com.ua
"У квітні податкова висунула звинувачення проти нас. За цей час ми розібралися з ситуацією і визнаємо правомірність обвинувачення. На сьогодні сума податків вже погашена", - сказав керівник інтернет-магазину Владислав Чечоткін.
У серпні компанія сплатила 5 млн грн і залишалося "докинути" ще 1 млн грн. штрафних санкцій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Rozetka.ua визнала заборгованість перед бюджетом
До такого кроку компанію змусила необхідність домогтися закриття кримінальної справи. Безкінечні перевірки фактично паралізували роботу інтернет-магазину.
"Я сподіваюсь, що скоро ситуація проясниться і я зможу нормально вести бізнес у цій країні", - сказав Владислав Чечоткін після того, як його компанії вдалося домовитися з податковою.
3. Агробізнес опозиціонера Суслова
Жовтень 2011 року.
Рік тому маски-шоу влаштували в офісі та батьківському будинку народного депутат від БЮТ Євгена Суслова. За словами народного депутата Андрія Шкіля, який приїжджав захищати колегу, до маєтку Суслова для обшуку ввірвалося близько 100 працівників міліції.
Євген Суслов. Фото: batkivschina.com
Самого Євгена Суслова не пускали до будинку, в якому перебували його батьки.
Народного депутата звинувачували в незаконному придбанні 20 гектарів землі. Батько екс-бютівця Іван є президентом ТОВ "Агропромислова корпорація "Сквира". Сім’я Суслових займається агропромисловим бізнесом на півдні Київської області і контролює низку заводів та підприємств.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вибори-2012. Виборчі списки
"Якщо достатньо підстав для кримінальної справи, кримінальна справа порушується... А якщо деякі документи, які свідчать про склад злочину, нам віддати не хочуть, виноситься рішення про проведення обшуку для знаходження цих документів. Їх і знайшли", - сказав тодішній глава МВС Анатолій Могильов, розповідаючи про обшук у Євгена Суслова.
Відео, зняте Євгеном Сусловим, у момент, коли силовики не пускали його додому у с. Буки Сквирського району на Київщині
Сам Суслов заявляв, що документи, які знайшла міліція, підроблені.
Ситуація з обшуками та "наїздом" на сімейство Суслових згодом втряслася. Однак Євгену довелося покинути лави БЮТ та піти з посади керівника молодіжного крила опозиційної партії – громадської організації "Батьківщина молода".
Сьогодні він балотується до парламенту у списку партії "Україна-вперед" "опозиціонерки" Наталії Королевської.
4. Непримиримий Немировський. Одеський "Стальканат"
Травень 2011 року/січень-лютий 2012 року.
Співробітники спецпідрозділу "Сокіл" та УБОЗ в Одеській області цього року спробували провести обшук на території ПрАТ "ВО "Стальканат-Силур". Повністю проникнути на територію заводу силовикам перешкодили працівники підприємства, але міліція обшукала офіс компанії.
Проблеми у виробника сталевих канатів почалися раніше - у травні 2011 року. Саме тоді міліція вперше відвідала завод. На початку цього року атаки продовжилися.
У лютому співробітники правоохоронних органів провели обшук в десяти квартирах керівництва "Стальканату". Вони одночасно, о 6:30 ранку, увірвалися до помешкань менеджерів підприємства. Перед цим, прокуратура Одеської області порушила чотири кримінальні справи стосовно різних осіб, які мають відношення до приватного акціонерного товариства "Стальканат-Силур". У чиновників були претензії до приватизації підприємства.
Найбільшим акціонером ПрАТ "Стальканат" був Володимир Немировський, який також є головою Одеської територіальної організації і одним з найбільших спонсорів партії "Фронт Змін". Напад на його компанію, як і у випадку з Євгеном Сусловим, пов’язували з зачисткою регіонів перед проведенням парламентських виборів в країні.
Один із соратників Яценюка Володимир Немировський. Фото: dumskaya.net
За словами Немировського, якщо раніше підприємці могли викрутитися з проблемної ситуації різними шляхами, зокрема "пропетляти" між прокуратурою, міліцією та податковою, то зараз такої можливості немає.
"У сьогоднішній ситуації людина йде в одну інстанцію, в іншу - не працює. Він натикається на глуху стіну, не може вирішити питання. А в цей час правоохоронці проводять обшуки, арешти, вибивають свідчення з людей. Бізнесмен метається. І тут до нього обов'язково звідкись зі сторони буде підводка: "Слухай, чого ти мучишся? Є варіанти", - розповів він про особливості "наїздів" в інтерв’ю "Українській правді" .
У людей немає виходу, і вони змушені самі прийти і попросити по допомогу, щоб вирішити "серйозну" проблему.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Син Януковича запевняє, що свої статки нажив розумом
"Далі тобі кажуть: "Щоб ми могли прийти, попросити за тебе - ми ж не дах, ми можемо тільки прийти і сказати: "Це наш партнер, наш друг" - але тоді давай ми це якось і оформимо, що ти наш партнер і друг. Ми тебе будемо захищати, ми тобі будемо допомагати, будемо тобі сприяти. Якщо у тебе сьогодні 100 рублів, то разом з нами у тебе буде 500 рублів. Людей часто купують на жадібність і на страх... "Ми ж сильні, ми ж великі, у нас ще багато важелів впливу на різні інститути державної влади", - переказав співпрацю з силовиками підприємець.
Володимир Немировський на деякий час виїхав з території України через можливість арешту. Це рішення було узгоджене з Арсенієм Яценюком. У квітні цього року "Стальканату" вдалося відбитися від атак. Тоді ж з’явилася інформація про продаж Немировським більше 40% акцій ПрАТ "ВО "Стальканат-Силур".
Володимир Немировський потрапив у прохідну частину (31 місце) списку Об'єднаної опозиції "Батьківщина".
5. Кіна не буде. Закриття EX.ua
Січень-лютий 2012 року.
Закриття файлообмінного сервісу EX.UA набув одного з найбільших резонансів серед населення України, в основному користувачів інтернету.
В міліції пояснили, що закрили EX.UA у рамках розслідування кримінальної справи за частиною 2 статті 176 Кримінального Кодексу (порушення авторських і суміжних прав). Розслідування, за словами правоохоронців, проводилося впродовж шести місяців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обкладинкою Facebook-сторінки EX.ua став Янукович-молодший (фото)
Під час обшуку було вилучено велику кількість комп’ютерної техніки, а також сто серверів, на котрих понад 600 терабайт різного контенту.
Боротьба з піратством видається цілком логічною та обґрунтованою зі сторони правоохоронців. За їх інформацією, справу проти EX.UA порушили на підставі звернень "від Державного інституту інтелектуальної власності, від Кабінету міністрів, від представництва Adobe в Україні, Graphisoft та від телеканалу "1+1".
Офіс EX.ua після відвідин правоохоронців. Фото: watcher.com.ua
"Головною ідеєю було підвищити міжнародний імідж України", - сказав заступник начальника управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України Руслан Пахомов.
Важко виміряти ефективність дій влади в напрямку підвищення міжнародного іміджу країни. Однак в ситуації з EX.UA була очевидною безпорадність правоохоронців у боротьбі з так званим піратством, що викликало серйозний протест інтернет-спільноти.
Піратські диски і порушення авторських прав в Україні існує давно і боротьба влади з цим явищем не надто активна. Тому й важко заперечити факт чергового вибіркового застосування законодавства.
У випадку EX.UA проблема ще полягала в тому, що сайт пропонує файли, завантажені самими користувачами для інших користувачів. В нашій країні поки немає механізмів, які б могли регулювати цю сферу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МВС повернуло усі сервери EX.ua
Правоохоронці не очікували і суспільного резонансу, який викликала зупинка роботи файлообмінника. Після закриття EX.UA "лягли" сайт Президента України та держструктур, зокрема МВС та СБУ.
Через кілька днів сервіс відновив свою роботу. Юристи EX.UA спростували інформацію про те, що це була рейдерська атака.
За словами керуючого партнера юридичної компанії "Юстукум" Артема Афаяна, кримінальну справу було порушено проти невизначеної кількості осіб, які під п’ятьма обліковими записами на EX.UA поширювали контрафактне програмне забезпечення. Тому блокування ресурса в розслідуванні цієї справи було неадекватним.
