Він назвав три стратегічні завдання, які стоять перед Росією в космічній сфері: "розширення нашої присутності на низьких навколоземних орбітах і перехід від їх освоєння до використання; освоєння з подальшою колонізацією Місяця і навколомісячного простору; підготовка та початок освоєння Марса та інших об’єктів Сонячної системи".
Першу висадку людини на Місяць планується здійснити в 2030 році, після чого тут буде розгорнута повноцінна база.
"Це нагадуватиме освоєння нового материка", – пише російський віце-прем’єр.
Але цим російські апетити не обмежуються. Як наголошує Дмитро Рогозін, зараз "Роскосмос" спільно з низкою міністерств у співпраці з Російською академією наук і держкорпорацією "Росатом" формують пропозиції щодо доцільності реалізації національного проекту "Вивчення далекого космосу".
Щоправда, на заваді "далеким космічним" амбіціям Москви можуть стати одразу кілька чинників: окупований Крим, упертий Казахстан та підступний Ізраїль.
Фото: AFP
"Ахіллесовою п’ятою нашої космонавтики є виробництво високоякісної електроніки, а саме – електронно-компонентної бази (ЕКБ) для космічної техніки. Бортові ретрансляційні комплекси супутників зв’язку або цілком виготовляються закордонними фірмами, або створюються на російських підприємствах на основі зарубіжних комплектуючих", – зізнається віце-прем’єр РФ.
Водночас ще 4 квітня під час зустрічі зі студентами в Новосибірську він бідкався, що космічна галузь Росії може постраждати від санкцій Заходу, запроваджених через анексію Криму.
Тим більше, що НАСА зупинило співпрацю з Росією через події навколо України.
Остання також здатна залити сала за російську космічну шкіру.
"У Москві "стурбовані" повідомленнями про нібито підготовку українським "Південмашем" операції з продажу технології виробництва міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) важкого класу Р-36М2 "Воєвода", які знаходяться на озброєнні в Росії", – повідомив днями керівник Центру військово-політичних досліджень, координатор групи "Інформаційний опір" Дмитро Тимчук.
Водночас не варто забувати, що у Дніпропетровську також виготовляють ракету-носій середнього класу "Зеніт", яка використовується для виведення на орбіту російських космічних апаратів.
Теоретично, росіяни можуть замінити українські ракети власними "Протонами" (а в перспективі –"Ангарою-3", яка приблизно відповідає "Зеніту" за характеристикам).
Однак, для такої заміни потрібен час й додаткові капіталовкладення.
Але найбільше "космічних" неприємностей може чекати на росіян з іншого боку.
"Нам потрібен гарантований доступ Росії в космос зі своєї території. Це означає поступове переведення запусків космічних апаратів оборонного та подвійного призначення з космодрому "Байконур" на космодроми "Плесецьк" і "Східний". При цьому з "Байконура" зовсім йти ми не збираємося", – наголосив Дмитро Рогозін.
У чому причина цієї мало не істеричної заяви російського урядовця?
Справа в тому, що в січні минулого року Астана прозоро натякнула Москві на можливості розірвання договору оренди космодрому "Байконур".
У відповідь Росія пред’явила Казахстану ультиматум: якщо той не перегляне своє рішення, будуть висунуті фінансові претензії на суму в 500 мільйонів доларів.
Міністр закордонних справ Казахстану Єрлан Ідрісов мало не миттєво заявив, що відбирати "Байконур" у Росії було б "наївним і безрозсудним".
Здавалося б, інцидент вичерпано.
Однак, у цій історії є один цікавий нюанс.
Заява про виведення з-під юрисдикції РФ і перепідпорядкування Казахстану міста Байконур, яке орендується Росією разом з однойменним космодромом, уперше прозвучала в грудні 2012 року з вуст глави Національного космічного агентства Казахстану (Казкосмосу) Талгата Мусабаєва.
Головний казахстанський космонавт наголосив, що угода про оренду "Байконура", укладена в 1994 році, застаріла, і що Москва й Астана мають розпочати розробку проекту нового "всеосяжного договору".
Новий документ, за словами Мусабаєва, може передбачати "відхід від орендних відносин".
Сенсаційну версію казахстанських космічних капризів поширив тоді інформаційно-аналітичний портал "Республика.KZ".
За його даними, керівництво Казахстану розраховувало залучити в партнери Ізраїль, щоб за його допомогою перетворити "Байконур" на міжнародний стартовий майданчик.
Фото: meteocenter.net
Зокрема, Астана сподівалася на близькі відносини Ізраїлю з країнами, що мають власні супутникові технології, в першу чергу – з Індією.
Інтерес Тель-Авіва також очевидний.
Вільний доступ до "Байконура" може послужити могутнім поштовхом для розвитку власної космічної програми Ізраїлю, оскільки він значно зручніший, ніж ізраїльський космодром "Пальмахім".
Прикметно, що заява глави Казкосмосу про можливість розірвання договору оренди "Байконура" прозвучала незабаром після його офіційного візиту до Ізраїлю.
Відомо, що там Талгат Мусабаєв зустрічався з президентом країни Шимоном Пересом і провів переговори з представниками космічної галузі Ізраїлю, включаючи керівництво концерну "Ізраїльська авіаційна промисловість" і генеральним директором ізраїльського космічного агентства Цві Капланом.
Наголосимо, що інформація про можливість космічної співпраці Ізраїлю та Казахстана не була підтверджена жодним офіційним джерелом.
З іншого боку, хтозна, чи спритні ізраїльтяни не спробують скористатися нинішньою міжнародною ізоляцією Росії, щоб дати поштовх власній космічній програмі.
Тим більше, їм є за що боротися: з космосу прекрасно видно ядерні об’єкти Ірану, який Тель-Авів нині вважає найбільшою загрозою своїй національній безпеці.
