Байки старого Кремля. Байка перша – Україна вимирає

На чому базується твердження про вимирання українців? На даних Держкомстату. У 1991 р. чисельність населення України дорівнювала 51 млн 944 тис осіб. У 2013 р. в Україні проживає 45 млн 553 тис людей. Різниця – 6 млн 391 тис осіб. Очевидно, якщо порівняти з Голодомором, то за роки Незалежності…

Існує три способи збрехати, сказавши правду. Перший – сказати правду, але не всю. Другий – сказати правду і зробити з неї висновок протилежний очевидному. Третій – розділити правду на кілька частин, до кожної у вигляді версії додати маленьку побрехеньку, зібрати всі до купи і зробити загальний висновок. Байка про вимирання українців – яскравий приклад першого способу «збрехати не збрехавши».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Байки старого Кремля. Байка друга – українці тікають з України

Користуючись ним і маніпулюючи цифрами, можна робити дивовижні висновки. От наприклад: «Російсько-більшовицька влада убила народжуваність в Росії!». Не вірите? Тоді порівняйте: у 1913 р. народжуваність в губерніях що складали сучасну РФ – 47,5 немовлят на 1000 осіб, а у 1991 р. – 12,1. Або, «Російська Федерація влаштувала геноцид українців!» Зважте, у 1989 р (за переписом) в РСФСР проживало 4 млн. 363 тис українців, у 2010 р. – 1 млн. 928 тис. Зменшення чисельності – на 56%, Голодомор з Холокостом нервово курять водночас.

Твердження про вимирання українців відноситься до такої самої категорії. Не секрет, населення України й справді зменшується і процесу цьому кінця-краю не видно. Та хіба незалежність України стала причиною цього?

Я не хочу повторювати дивовижну статтю Олександра Крамара з журналу «Український тиждень», приведу сухі цифри.

Коефіцієнт народжуваності/ смертності (на тисячу осіб)

                          Народжуваність                 Смертність
1960 р.                       20,5                                     6,9
1970 р.                       15,2                                     8,9
1980 р.                       14,8                                   11,4
1990 р.                       12,7                                   12,1

Очевидно – процес зменшення населення в Україні (падіння народжуваності і водночас зростання смертності), розпочався не за Незалежності, а за тридцять років до неї – у 1960 р. Тобто – за совка. Коефіцієнти народжуваності і смертності зрівнялися у 1991 р. – всім подальшим мусила смакувати вже незалежна Україна.

А що за Незалежності? Дивіться самі.

                           Народжуваність                   Смертність
1992 р.                           11,4                                  13,4
1995 р.                             9,6                                  15,4
2000 р.                             7,8                                  15,4
2005 р.                             9,0                                  16,6
2007 р.                           10,2                                  16,4
2009 р.                           11,1                                  15,3
2012 р.                           11,4                                  14,5

Таким чином очевидно, що зменшення населення у вигляді падіння народжуваності і збільшення смертності, яке дісталося Україні по спадку від Великого й Могучого совка та підживлене економічною кризою початку 90-х, посилювалося до 2000 р. Але саме за Незалежності процес був зупинений і розвернутий на протилежне. З 2002 р. почало спостерігатися збільшення народжуваності. А з 2006 р. – падіння смертності. Звісно, до перебільшення народжуваності над смертністю нам поки ще далеко, але динаміка обнадіює.

Й нарешті. Є такий показник – природний приріст/скорочення населення, тобто народжуваність мінус смертність на тисячу осіб. За тим самим Держкомстатом у минулому 2011 р. найбільший приріст спостерігався в областях:

Закарпатській –    3,1
Рівненській –        3 
місті Київ –           1,8
Волинській –        0,8
Чернівецькій –     0,1

А найбільше скорочення у:

Чернігівській –       -9,2
Сумській –             -7,2
Луганській –          -7
Полтавській –        -6,8
Донецькій –           -6,7

Очевидно що всі регіони з найбільшим приростом населення – це області де частка українців становить від 80,5% (Закарпатська обл..) до 97% (Волинська обл.). Натомість серед областей з найбільшим негативним показником приросту, ми бачимо області з найбільшою часткою росіян – Донецьку (38,2%) та Луганську (39%). Більше росіян в Україні живе тільки в Криму, але там показник народжуваності виправляють кримські татари. З огляду на те що Донецька область – найбільш населена в Україні (4 млн 358 тис.) напрошується висновок, що зменшення населення України відбувається коштом далеко не самих тільки українців.

Це припущення підтверджують дані перепису населення від 2001 р. – тобто коли народжуваність в Україні була найменшою, а смертність наближалася до максимуму. За даними перепису кількість населення в Україні зменшилася на 6,7%, проте кількість українців в Україні навіть незначно підросла: 37 млн 542 тис. проти 37 млн 419 тис у 1989 р. З огляду на збільшення народжуваності і зменшення смертності за наступного перепису можна навіть очікувати збільшення цього показника.

Так що говорити про вимирання українців в Україні наразі передчасно.