RSS
CУСПІЛЬСТВО БЛОГОСФЕРА

Берег Козацької Кістки: про спільне між українцями та африканськими племенами

Питання цивілізаційної приналежності
Перший в Україні "жлоб"-художник Іван Семесюк в своєму Живому Журналі розмірковує, до якої цивілізації належать українці і чи є у них привид для пихи через білу шкіру.
Берег Козацької Кістки: про спільне між українцями та африканськими племенами Фото: tsn.ua

Назріли до висвітлення два кумедних питання. Перше - ставлення агропатріотів до нечистопородних українців. Нечистопородні українці - це такі манкурти, в котрих бабця мала нещастя бути або полькою (що не дивно для українця), або москалькою (що не дивно для східняка). За таких умов, для агропатріотів, вкраїнець стає "клятим жЫдом" суто автоматично. Навіть якщо він не має навіть краплини єврейських кровей. Особисто я зтикнувся з цим нещодавно досить щільно. 

Друге питання - це питання цивілізаційної сегрегації, або питання цивілізаційної приналежності. Тут питання кольору шкіри не має моцної потуги, хоч і має деяку тенденцію. Відомо, що в нетрях столиці Великобританщини мешкає чимала кількість дуже викшталцоних темношкірих професорів мікробіології та ядерної нанохімії. Це поважні і розумні пани, котрі є науковими авторитетами, але їх мало, ніде правдв діти. Їх мало, але вони є ментальними нащадками барокової епохи, що подарувала світові академічну науку і академічні мистецтва. А з іншого боку є, і це очевидно, східноєвропейська Папуа-Нова Ґвінея, що зветься Україною. Як казав один америкос (білий, в поважних літах): от дивно, ви наче "вайт сітизен" (білі громадяни), а живете як наші нєгри, переважно в гавні. І з ним неможливо не погодитися, нажаль. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна – країна месій та пророків, тож не треба ані політики, ані бізнесу

Наші, умовно білі, мармизи (часом навіть вельми арійські), абсолютно не роблять з нас поважних цивілізаторів, і не дають нам приводу для пихи. Часом, українці являють собою тип абсолютних забобонників-шаманістів, котрі сповідують культ неробства та дрібної крадіжки. Негри, як і ми, українці, чудово співають. Взагалі, здатність до красивого співу, є тривожною ознакою, котра сигналізує про небезпеку. Красивим співом, переважно, славляться неробсько-кріпацькі колективи. Чи чули ви колись про славну традицію німецького співу? Ні. Добре співають, зазвичай, психопати - або несамовито веселі спадкові алкоголіки кельти, або умовні депресивні східні слов'яни (котрих насправді, як стійкої формації, не існує). Хоча і тут пробігла чорна жаба естетизму, бо ірландський фольклор має в собі потужний пласт саме міського кельтського фольку, і тому ірландські пісні є такими популярними у цілому світі, бо мають складну та струнку естетику. Там багато сільської туги, але мало буряків. 

Українські пісні (якщо не брати до уваги польсько-батярський пласт, вирувавший у довоєнному Львові) мають виразно аграрний контекст. Зрештою, маємо вельми кепську тенденцію, котра полягає в тому, що коли ми беремося за українізацію середовища, ми автоматично перетворюємо його на неолітичне селище, зі значним бароковим впливом. Я б означив це як бароковий неоліт, і при тому споконвічний. Хай там що, але навіть кумедна російська культура, так-сяк позбулася примату "почвєнної", селянської складової. Навіть брати білоруси (ці спадкові пройобщики всього), мають більше шансу на культурне відродження, ніж ми. Чому? А тому що білоруські десиденти-інтелектуали взяли за основу білоруського естетизму не кволу і репану селянську хуйню, а шляхетсько-литвинську традицію. Тим самим відібравши в нас потужний пласт русинського аристократизму, з нашою гербовою шляхтою, та нашим середньовічним мілітаризмом. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці настільки нерентабельні, що суверенітет їм не потрібен

Наш волинський князь та магнат Костянтин Острозький вже давно їхній, а не український. Традицію пройобано, шановні, бо ми лишили собі саму естетику покозаченого селянства і наддніпрянського строю. Пройобщик Батько-Хмель нам рідніший за Маґдебурзьке право, і саме тому в парламентських кулуалах Верховної Ради нишпорять пани, місце котрим на гроді з тяпкою, або на короварні з лопатою, з огляду на їхні картопляні мармизи і прілі потилиці. Нинішні донецькі вельми нагадують мені новокозацьку шляхту часів Руїни. Суцільне рейдерство, під прикриттям православних попів, неважливо якого патріархату. Царство чималого кендюха, плебейських вусів підковою, вишиванки, та сакральної неолітичної пісні - ось так має бути означена Україна в нашій конституції. Держава існує окремо, а справжнє життя, сучасне, точиться окремо. 

Берег Козацької Кістки - ось таку назву має носити Українське Державне Утворення. Гадаю, що наступні обжинки порадують нас добрим врожаєм смачних бананів.

Соромно бути тупими дебілами, дорогі українці.

Оригінал: semesyuk.livejournal.com

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

06 06 2013 14:40
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ