Київський Євромайдан очима львів'янина
Повернувся щойно з Києва, поки їхав додому, нашвидкуруч повкладав собі в голові враження сьогоднішнього дня...
1. Їхали зі Львова в столицю самостійно, поза штабамипартіямирухами, просто купа друзі, які усвідомлювали, що ТРЕБА там бути. Не до кінця розуміючи – нащо. Загалом близько 20 людей кількома машинами (в .т.ч. одним бусом), ще троє – поїздом. Їхали не колоною і без зовнішньої атрибутики: цікавив не піар, а факт доїзду та участі з заходах. Просто в межах години-двох їзди один від одного тримались, на всякий випадок.
Вся ця активність відбувалась за свої власні кошти – то ж нехай Азаров тєжко кашляє, коли каже про зовнішнє фінансування участі Була проблема у Львові з європейською символікою - ніде немає, тож українські прапори на вудочках везли "з дому", решту "здобували" на місці
2. Очікування у мене особисто було значно песимістичніші. Загальна кількість учасників методом часового обліку руху колони по Хрещатику (одна година двадцять хвилин!) показала явно більше 200 тисяч – я не розумію кільканадцять разів озвучену опозиціонерами зі сцени фразу про сто тисяч учасників… Хіба це фіксація власної, в їхньому розумінні, перемоги – в найбільш райдужних планах вони мріяли саме про таку цифру.
Офіційно озвучена МВС цифра 50 000 (включно з 20 000 на Михайлівській площі!) виглядає як насмішка! Клоуни з МВС, вас в школі взагалі нічого не вчили, чи ви підручник з математики скурили?!?
3. Хоча іншого ніхто і не сподівався, об’єднана на камери і така роз’єднана по факту опозиція показала себе повними імбецилами:
-- незважаючи на обіцянки, кількість партійних прапорів та партійної символіки просто зашкалювала. Хоча по-факту захід був позапартійний, і була чітка і недвозначна домовленість не використовувати партійної символіки. Кинули, причому нахабно і цинічно! Жирний мінус в карму!
-- на обличчях багатьох присутніх політиків час від часу проскакував жах – кількість людей явно перевершувала їхні розрахунки:-D Мало хто (підозрюю - взагалі ніхто) розумів, що з тим всім робити. Під час виступів буквально на сцені відбувались імпровізовані "наради" і суперечки з приводу того, що зараз казати і куди цей весь натовп дівати.
-- По факту громадська позапартійна акція часами нагадувала передвиборче турне якоїсь партії: я не розумію, що на сцені робив наприклад Левченко (кандидат-мажоритарник від ОО по Києву). Його якщо й не засвистали та не зафукали вголос, то лише завдяки вродженій толерантності українців щодо гостей, навіть коли вони занадто нахабно себе ведуть. Але ремствування по рядах проходило періодично.
-- Логістикою заходу ніхто не займався взагалі. Величезна проблема з символікою: партійні цяцьки ніхто брати не хотів, натомість прапорівпрапорцівстрічок Євросоюзу практично не було! ОО, що ви робили останній тиждень??? Про акцію було відомо давно, чому ви не подбали про банальну і копійчану, але дуже важливу деталь???
-- Інформаційне забезпечення – нуль: триста метрів від Майдану – і люди питаються, чого це ми з прапорами ходимо і що сталось, що стільки людей на вулицях… Один лише хлопчина від Удару коло виходу з метро "Майдан Незалежності" роздавав листівки з закликом Кличка прийти на Майдан (треба віддати належне – без логотипів Удару). Один! На весь Київ! Не було налагоджено інформування, що, де, коли і скільки. Жодного разу зі сцени не звучав план дій хоча б на кілька годин. Жодного коротенького пасажу з логістичною інформацією, де можна щось попити. Де туалети. Де пункти зарядки мобільних пристроїв. Де стоять швидкі допомоги. Де "квартирне бюро". Ну і так далі по списку: це міг би зробити будь-хто з співорганізаторів, але натомість вони, за рідкими винятками, волали "Слава Україні", вважаючи це сомодостатньою заявою само собою, яка більше не потребує жодної конкретики.
-- Причому робили це (волали) у інколи смішний спосіб: з інтервалом в 10 секунд одна й таж особа говорила і про перевибори в раду (складання мандатів депутатами опозиціонерами, що взагалі то нереально, а кругом не лохи, а люди, які знають що таке гугл і навіть – о боже! – твітер та фейсбук) і про довибори по проблемних округах. І тут же Левченко вискує і надривно агітує за свою особу… Нащо це львів"янину, донеччанину, кримчанину?..
Або Чубай, який в розпал мітингу, коли градус напруги найвищий, раптом вийшов і заспівав "Ти втретє цього літа зацвітеш". Який стосунок ця пісня має до Європи, чому ліричною піснею було повністю порушена соціальна динаміка акції – невідомо… Бурмака в цьому плані виглядала значно краще… До речі, чому Руслана не співала?
А тільки спіч штовхала, до речі – сірий та нецікавий... Де був Пономарьов, Петриненко, ВВ, ТіК?
Окрема жирна претензія – гімн України. Його ставили двічі – спочатку та вкінці. І обидва рази – обрізану мелодію гімну на півтора куплети!!! Тобто, після слів "Душу й тіло ми положим за нашу свободу" гімн ЗАКІНЧУВАВСЯ!!! Натомість в 2004 живе виконання мільйонним натовпом гімну з Пономарьовим-першим голосом був один з найбільш об’єднюючих та мобілізуючих моментів Майдану!
-- Відеорежисерська робота – мінус з мінусом: за весь мітинг на екран тричі вивели загальну картинку площі та Хрещатику, щоб можна було побачити, СКІЛЬКИ нас! Решта – морди, мордочки та писки політиків, густо розбавлені "офіційним" прем’єрським портретом Тимошенко…
-- Туалети: навіть казати нічого не буду, адже це просто ідіотизм. Годинні черги в Макдональс, і в туалети Глобусу (той що на верхньому рівні був зачинений "на ремонт") – це 100500 променів поносу на голову ОО, яка ніби-то це все організувала… Якось би їх таку чергу, бажано з оцим самим поносом… Посміялись би разом
-- Текст Резолюції, який зачитував Турчинов – кал і дно, яке демонструє повний непрофесіоналізм авторів цього опусу. Це не Резолюція, і навіть не Декларація, це фрустрація… Не можна такі тексти ухвалювати на масових заходах! Поки від дочитав до Слава Україні, я, який дуже уважно слухав весь цей брєд, вже забув, з чого він починався!..
-- Комусь зі Свободи вистачило клепки на випускати на сцену Фаріон. За це – зачОт
Тепер про позитиви: кілька нових облич на сцені справили максимально позитивне враження. Персональні для мене відкриття: Портніков, Найєм та Геращенко. Чув неодноразово їх, але в статусі публічних політиків перші два народились саме тут. Портніков – той взагалі як заправський революціонер говорив, навіть шапка-ленінка тільки підкреслювала гармонійність образу Мустафі – максимальний респект як автору, ідейному натхненнику і головному організатору Євромайдану! І - дякую за душевний спіч! Тим прикрішим є кидок ОО з партійною символікою: вони не "партнерську" партію кинули, порушивши обіцянки. Вони персонально позапартійних організаторів, які по суті запросили політиків на свій власний захід, цинічно обдурили у відповідь на гостинність…
Але все ж, - головне та найсильніше, на фоні чого бліднуть всі можливі недоліки та прорахунки, - ЛЮДИ! Маса людей! Успішних, розумних, дотепних, які все чудово розуміють і знають! Їх вийшло на вулиці – хмара! Багато приїзжих, хоча зрозуміло, що "базис" - це Київ та Київщина.
Величезна відмінність від 2004 - реальна оцінка всіх політиків, в т.ч. "своїх". Жодного зачарування чи пієтету. "Фу" Азарову, і таке ж "фу" Порошенку. Це жахливо, звичайно... Але це також - прекрасно. Значить, у нас вже ще попереду
От десь такі роздуми на тему… Вибачайте за багато букв – все це ще дуже свіже і ще не встигло "зваритись" в якусь ціліснішу і більш стислу концепцію в мене в голові…
Джерело: facebook.com/Oleksandr Shumelda
