Норвегія використовує відходи як екологічно чисте паливо
Спробуйте уявити собі той запах, коли вантажівка зі сміттям проїжджає повз вас вулицею у спекотний літній день. Вдихніть його у ніздрі. Смердить, чи не так? Тепер помножте цей сморід на тисячу.
Саме це можна відчути всередині найбільшого сміттєспалювального заводу у Норвегії, розташованого у Клеметсруді, дільниці Осло. Величезна бетонна камера, наповнена відходами. Десятки тисяч тонн сміття звалені у купу. Конвеєрні стрічки брязкотять, збільшуючи купи зі сміттям. Сміттєвози здають задом до жолобів та вивалюють у них ще більше пластикових мішків з відходами.
ДИВІТЬСЯ ФОТО: Бізнес зі смітника: як у Бангладеш заробляють на пластмасі
Величезна промислова клішня опускається вниз, її щипці захоплюють приблизно тонну сміття; клішня підіймається і рухається в інший бік бетонної камери, де скидає сміття униз. Здіймається хмара білого пилу, що незабаром заповнює всю камеру. Надто довге перебування тут шкодить здоров'ю.
Це те місце, де відходи мільйонів сімей з Норвегії, Великобританії та деяких інших країн перетворюють на тепло та електрику для міста Осло.
Дешева енергія для опалення
Сміття попередньо сортують. Все, що можна переробити, вилучають з нього, але навіть тоді щороку залишається понад 300 тис. тон сміття.
Тут його не вважають відходами - його сприймають як джерело енергії.
"Чотири тонни відходів мають таку саму енергетичну цінність як одна тонна мазуту", - каже Пол Міккельсен, директор комунального управління Осло, що займається переробкою відходів в енергію.
"Це дуже багато енергії, а ми витрачаємо дуже мало на її транспортування".
Схема типового сміттєспалювального заводу
Однією тонною мазуту, як каже Міккельсен, можна опалювати будинок протягом половини року. Іншими словами, якщо взяти максимальний вантаж сміттєвоза з вулиць Лідса або Брістоля, перетворити його тут на енергію тут - то можна опалювати будинок в Осло протягом шести місяців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: The New York Times: до 2023 року енергетична ситуація у світі зміниться
Процес дуже простий. Відходи, тонна за тонною, скидають у піч для спалювання. Температура у ній злітає до 850 градусів. Якщо заглянути у неї через невеликий ілюмінатор з загартованого скла, вогонь, з лютим ревінням, горить яскраво-помаранчевим кольором.
Більш дружні до довкілля школи
Згоряє не все. Залишаються старі бляшанки та якісь пружини від матраців. Під кінець всього процесу залишається попіл, метали - які вилучають і переробляють - та багато тепла.
Тепло доводить воду до кипіння. Пара приводить у рух турбіну, що виробляє електроенергію. Гаряча вода подається по трубах від заводу до будинків та шкіл у всьому Осло.
А це означає, що у школі дільниці Бйорнголт її технічному менеджеру, Аґнару Андерсену, не доведеться більше непокоїтися через затримки у постачанні палива під час суворих норвезьких зим.
Ларс Галтбреккен. Фото: h-avis.no
"Нам не треба думати про закупівлю мазуту чи іншого викопного палива. Цього року остання школа у місті відмовиться від використання викопного палива для опалення взимку".
Працюючи на повну потужність, завод може забезпечити теплом та електроенергією усі школи Осло та 56 тис. будинків.
Ви могли б подумати, що це втілена у життя мрія еколога. Не обов'язково, - попереджає голова організації "Друзі Землі - Норвегія", Ларс Галтбреккен.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ОАЕ зекономили мільйони доларів завдяки енергозбереженню
"Загальною метою з екологічної точки зору має бути скорочення кількості відходів, повторне використання того, що ми зможемо використати, переробка, а вже потім, як четвертий варіант, спалення відходів для отримання енергії.
"Ми вже створили такі надлишкові потужності на цих теплоелектростанціях у Норвегії та Швеції... Ми самі зробили себе залежними від виробництва дедалі більшого обсягу сміття".
Дайте нам своє сміття
Прихильники спалювання відходів з цим не згодні і вказують, що усі нинішні заводи з перетворення сміття на енергію у Європі можуть спалювати лише близько 5% всього щорічного обсягу відходів континенту. Норвегія - кажуть вони, - насправді допомагає декому позбутися цих відходів у якомога кращий спосіб.
Це, безперечно, є правдою у випадку англійських міст - Лідса і Брістоля. Обидва експортують свої відходи до Осло. Замість того, щоб платити за скидання сміття на звалище після вилучення ресурсів, які можна переробити і використати ще раз, вони платять Осло за те, щоб норвезьке місто забрало сміття в них.
Так що Осло платять за утилізацію сміття, а ще місто отримує з нього енергію.
Революцію у перетворенні відходів на енергію можна зауважити і на вулицях норвезької столиці, коли автобус маршруту №144 гуркотить, проїжджаючи повз вас.
Сміттєспалювальний завод. Фото: VATTENFALL/VIA FLICKR
Він працює на біогазі, виробленому з органічних міських відходів, що розкладаються. Один кілограм харчових відходів дає половину літра палива. Якби місто переробляло на газ усі свої органічні відходи, то їх вистачило б для заправлення паливом 135 автобусів протягом цілого року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Використання альтернативної енергії зросте до 10% до 2030 року
Якби весь цей проект повторили у всій Європі, то, як вважає Пол Міккельсен, це мало б величезний ефект.
"Я думаю, що ми вийдемо на набагато вищий рівень самодостатності в енергетиці. Якщо це робити належним чином, то це також приведе до збільшення обсягів переробки окремих ресурсів. І швидкого скорочення площі звалищ".
Завдяки жорсткому контролю за очисткою газів, що утворюються під час спалювання, Осло вважає, що перетворення відходів на енергію допоможе йому удвічі скоротити викиди CO2 протягом 20 років - що зробить місто, добробут якого збудовано на нафті, одним з найзеленіших на планеті.
Оригінал: BBC
Переклад: iPress.ua
