Аріхієпископ УАПЦ Ігор Ісіченко пояснив, чому захотів об'єднатися з греко-католицькою церквою
Про це Архієпископ Ігор Ісіченко розповів у інтерв’ю "РІСУ".
За його словами, виникли проблеми із канонічним упорядкуванням статусу шляхом прийняття єпархії під омофор Вселенського Патріарха. На численні прохання в управлінні УАПЦ в діаспорі відповіли пропозицією приєднатися до групи єпархій, що донедавна перебували під предстоятельством митрополита Мефодія, і разом із ними ввійти до єдиного з УПЦ КП релігійного об’єднання.
Однак така пропозиція для Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ є неприйнятною. "Ця модель не відповідає нашим уявленням про київську, українську церковну ідентичність, вільну від служіння політичній кон’юнктурі та наслідування московських синодальних звичаїв. Мріючи про рівноправні партнерські стосунки з УПЦ КП ані я, ні більшість наших священиків і мирян не можемо ототожнити себе з цією конфесією", - зазначив він.
Служитель зазначив, що на даний момент в зближенні з УГКЦ прагне насамперед євхаристійної єдності. "Оскільки наша єпархія втратила надію на реальне — повноцінне, відкрите — входження, а радше повернення до УАПЦ в діяспорі як спадкоємниці УАПЦ митрополита Полікарпа (Сікорського), до котрої Харківсько-Полтавська єпархія належала з 1942 р., постає проблема інституційного підпорядкування. Єпархія не може існувати поза церковними структурами. Ми непокоїмося про це й просимо поради", - зауважив він.
За словами архієпископа, адміністративна єдність з УГКЦ надасть можливість Харківсько-Полтавській єпархії УАПЦ брати участь участь у загальнонаціональних проектах на кшталт організації капеланського служіння, від котрих єпархія виявилася ізольованою через свою незалежність. "Тут ми потребуємо посередника в стосунках із державою. З різних причин, про які не варто говорити на Страсному тижні, ним не можуть бути ані УАПЦ (митрополита Макарія), ні УПЦ КП", - сказав він.
Священнослужитель зазначив, що більшість єпархіальних священиків почули про пропозиції щодо зближення з УГКЦ лише на соборі. "Наразі перешкоджають об’єктивній оцінці ситуації вплив ілюзій минулого й неґативні стереотипи. Парафіяльні священики, особливо сільські, бояться втратити старшу, найбільш консервативну частину парафіян. Тому вони сприйняли мої пропозиції насторожено", - розповів він.
Серед тих, хто підтримав таку ідею, зі слів о. Ісіченка, є актив Харківського крайового братства апостола Андрія Первозваного, а також діяльні священики, які є реальними духовними лідерами громад.
"Власне, підтримку пропозиція виходити на широкі контакти з УГКЦ знайшла в тих представників громад, які не бояться руху вперед, не хочуть миритися зі стагнацією, яка загрожує спільноті в разі збереження сучасного стану речей. Важливу роль відіграли в реакції на проєкт ухвали рівень поінформованости про церковне життя та зрілість системи особистих пріоритетів", - повідомив священик.
За словами служителя, вже цими днями буде відомо реакцію УГКЦ на таку ухвалу Собору.
"Сподіваюся, документи буде одержано цими днями й ми довідаємося про реакцію на них. Але маю передчуття, що наша ініціятива буде підтримана: адже вона відповідає концепції сопричастя, розроблюваній в УГКЦ", - зазначив він.
Як повідомляв iPress.ua, 24 лютого помер у 65-річному віці предстоятель Української автокефальної православної церкви Блаженніший Мефодій.
