BBC назвала найбільш значущі події у Європі за 2013 рік
На думку Г'юітта, у 2013 році загалом Європа посилила свої позиції і наважилася вірити, що зможе уникнути кризи.
Перемога Меркель
У вересні цього року канцлер Німеччини Ангела Меркель закріпила свій статус найбільш впливового політика Європи. На відміну від багатьох інших політиків її ери, вона змогла посилити свою позицію і збільшила кількість своїх прихильників. На думку Г'юїтта, усі зрозуміли, що перемога на виборах блоку ХДС - це тріумф Меркель, а не перемога партії.
Ця перемога може бути кульмінацією її влади, зазначає Г'юїтт. Європа, на його думку, очікує від Меркель під час третього терміну чітко визначеної позиції. Південна Європа сподівається, що нові партнери Меркель за коаліцією пом'якшать її політику жорсткої економії у єврозоні.
Зростання безробіття
Фото: AFP
Впродовж року більшість найталановитіших європейців були змушені переїжджати у пошуках роботи.
Від початку кризи близько 300 тис греків емігрували. З Ірландії поїхали 200 тис осіб.
Офіційно зареєстрованих безробітних у ЄС – близько 26 млн осіб, і офіційна статистика Євросоюзу вказує на зростання безробіття.
Протести у Києві
Фото: AFP
Цього року опитування у Європі вказували на зростання розчарування Європейським союзом. Блок вважали нездатним до економічного та політичного розвитку. Виборці у європейських країнах заявили, що втомилися від позик і політику жорсткої економії.
Тим не менш, в Україні десятки тисяч протестувальників, попри холод, вийшли на вулиці, щоб заявити про свою приналежність до Європи. Це, зазначає Г'юітт, було нагадуванням, що Європа усе ще символізує демократичні цінності.
Папа Римський як моральний авторитет
Папа Римський Франциск І. Фото: AFP
Г'юітт пише, як у березні він був присутнім на площі Святого Петра у Ватикані, коли з димаря Сикстинської капели усі присутні побачили білий дим, що означало обрання нового Папи. У цю мить, зазначає Г'юїтт, він став свідком релігійного екстазу.
Найбільш виразними словами нового Понтифіка, на думку європейського редактора BBC, стало його звернення до багатих: "Культура багатства ослаблює нас. Гроші повинні служити, а не панувати". Г'юітт підсумовує, що у Європі з'явився новий потужний голос.
Загадка президента Олланда
Фото: blogs.ft.com
На думку Г'юїтта, жоден європейський політик не хвилював Німеччину так, як президент Франції. Перші 18 місяців його правління називали провальними. У Європі Францію називали країною, економіка якої може повернутися до рецесії і потягнути єврозону назад.
Реформи Олланда піддавали критиці і називали нерішучими. У самій Франції його рейтинг став найнижчим за усю історію країни.
Водночас за кордоном він діяв рішуче. Олланд ввів війська у Малі та ЦАР і різко висловився щодо необхідності покарання сирійського режиму за застосування хімічної зброї. Те, як легко він сприймає всю критику, на думку редактора BBC, є частиною загадки Олланда.
Смертельні подорожі до Європи
Фото: adnkronos.com
На початку жовтня біля узбережжя італійського острову Лампедуза загинули 360 біженців із Сомалі та Еритреї.
Як пише Г'юїтт, трагедія нагадала європейцям, що для сотень тисяч африканців Європа залишається землею обітованою. Вони готові ризикувати усім, щоб дістатися берегів Європи, і зупинити їх не вдасться.
Протестувальники
Фото: AFP
У 2013 році Грецію виснажили протести. Майже щодня у країні відбувалися страйки і демонстрації. Греки усе ще не залишили надії на те, що після п'яти років кризи економіка почне зростати.
Іншими країнами Європи впродовж року також ширилися протести. У Франції розпочався рух "червоних беретів", який виступив проти екологічного податку на водіїв і перетворився на рух невдоволених розвитком економіки.
Протести відбувалися і в Італії. У них брали участь студенти, фермери, підприємці. Президент Італії застеріг від зростання соціальних заворушень, і це нагадало, що криза єврозони не завершилася.
Чао, Сільвіо
Сільвіо Берлусконі. Фото: AFP
У жовтні екс-прем'єр Італії Сільвіо Берлусконі виключили зі складу Сенату.
Берлусконі намагався повалити уряд прем'єра Енріко Летти, але не заручився підтримкою власної партії. Він поставив на карту усе, і усе програв. 2013 рік, підсумовує Г'юїтт, знаменував собою кінець ери Берлусконі.
Голоси проти "тісного союзу" європейських держав
Девід Кемерон. Фото: thenorthernecho.co.uk
На початку 2013 року прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон заявив, що прагне відійти від більш тісного союзу європейських держав і запропонував здійснити референдум щодо членства Британії у ЄС у 2017 році.
Наприкінці року, підсумовує Г'юїтт, залишалося очевидним, що Британія не єдина вимагає реформ проекту Європи.
За матеріалами BBC
