Із вимогою використати вето щодо децентралізації до Президента звернулась група експертів

Про це стало відомо з прес-конференції з вимогою ввести мораторій на зміни до Конституції в частині децентралізації 13 серпня 2015 року, повідоляє Радіо Свобода.

Серед більш ніж 30 діячів, що підписали звернення, – Дмитро Павличко, Юрій Щербак, Мирослав Попович, В’ячеслав Брюховецький, Віктор Шишкін, Микола Козюбра, Володимир Огризко, Богдан Яременко, Степан Хмара, Левко Лук’яненко, Тарас Стецьків та інші.

"Це план Путіна зафіксувати і легітимізувати російський анклав на українській території, що став би джерелом дестабілізації і поступового руйнування української держави. Для нас завдання поламати цей план і не дати змінити Конституцію за жодних обставин. Тому ми звертаємось до всіх патріотів з закликом не допустити цього злочину, адже нам пропонують здатися, тільки іншими словами. А наші західні партнери хочуть позбутися конфлікту на сході Європи за рахунок наших національних інтересів. Спроби зміни Конституції сьогодні – це загроза суверенітетові", – заявив Герой України, колишній політв’язень Степан Хмара.

Підставою для запровадження мораторію є вимога, що міститься в пункті 2 статті 157 Конституції, в якій вказано, що Конституція не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.

"В суспільстві є дискусія, чи є в нас умови воєнного стану. Я вважаю, що є, і я це відобразив у своїй окремій думці від 16 червня до висновку № 1. І ці умови не лише фактичні, але й юридичні. Я вказав понад 70 нормативних актів, з яких 15 постанов, 15 указів президента та інші нормативні акти найвищих органів державної влади. Якщо врахувати ще й підзаконні акти, то їх було б більш як сотня. Всі вони вказують на юридичні підстави наявності в нас умов воєнного стану. А те, що президент не ввів його своїм указом, свідчить про те, що він неналежним чином виконує свої обов’язки як президент і як головнокомандувач", – запевняє колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін.

Діячі, що підписали звернення, пропонують, щоб Президент відкликав свій законопроект або ж щоб до порядку денного його не включила Верховна Рада. Ще одним способом, за їхніми словами, є виключення пункту про особливості самоврядування окремих частин Донбасу та повторне направлення законопроекту до Конституційного суду.

У пропонованих змінах до Конституції в частині децентралізації, а саме в пункті 18 перехідних положень, вказано, що особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом.

Разом із тим, як наголошував у виступі перед голосуванням президент України Петро Порошенко, ніякого особливого статусу для Донбасу зміни не передбачають.

31 липня Конституційний суд України визнав таким, що відповідає Основному законові, законопроект про внесення змін до Конституції в частині децентралізації влади. Суд визнав, що законопроект відповідає статтям 157 і 158 Конституції.

16 липня парламент проголосував за направлення на розгляд Конституційного суду президентського законопроекту змін до Конституції в частині децентралізації, віддавши за це 288 голосів. Після висновків Конституційного суду законопроект знову направлять у Верховну Раду, де для його ухвалення необхідно буде не менш як 300 голосів.

Як наполягало напередодні керівництво держави, ухвалити його депутати повинні до місцевих виборів 25 жовтня.

Законопроект передбачає, що джерелом влади повинні стати місцеві громади, які самі будуть збирати податки і розподіляти бюджети. Обласні та районні адміністрації ліквідують, держава ж буде представлена на місцях інститутом префектів.

Як повідомляв iPress.ua, для повного завершення процесу децентралізації, окрім змін до Конституції, парламенту необхідно ухвалити ще близько 400 законів.

Нагадаємо, Конституційний суд ухвалив позитивний висновок щодо президентського проекту змін до Конституції України в частині децентралізації, який був внесений до порядку денного Верховної Ради 16 липня цього року.

Як наголошується в пояснювальній записці до документа, метою запропонованих змін є відхід від централізованої моделі управління в державі при збереженні унітарності, забезпечення самостійності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, реалізація повною мірою положень Європейської хартії місцевого самоврядування, принципів субсидіарності та фінансової самодостатності місцевого самоврядування.