Віце-спікер запропонував Раді переглянути доцільність ЗНО
Про це повідомили у середу, 9 січня, у прес-службі політика.
"Для того, щоб остаточно не втратити якість освіти, українським ВНЗ необхідно повернутися до практики складання вступних іспитів", - наголосив він.
За словами першого віце-спікера, система освіти, яка існувала раніше, ефективніша. Адже форма вступних іспитів стимулює молодь здобувати глибокі знання з конкретного фаху замість того, щоб шукати в Інтернеті відповіді на тести та намагатися завчити їх напам'ять.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стартувала реєстрація учасників ЗНО
Калєтнік зазначив, що система зовнішнього незалежного оцінювання потребує корекції, адже введення ЗНО було покликане надати всім випускникам рівні умови під час вступу до вищих навчальних закладів, проте цього не сталося.
"Лише 20% школярів підтримують наявну систему ЗНО. Тоді як 80% учнів виступають категорично проти тестування в чинному вигляді. Серед основних скарг школярів: складність запитань у тестах та неоднозначність відповідей на них. Тому не всі учні, які протягом року вчилися відмінно, успішно здають ЗНО", - пояснив речник Ради.
Школярам в селах дорого складати ЗНО
Окрім цього, він зазначив, що проведення зовнішнього незалежного оцінювання в сільській місцевості часто викликає зайві витрати у майбутніх абітурієнтів.
"Щоб здати тести зі спеціальних предметів, таких як фізика чи біологія, сільським школярам доводиться їхати здавати одну дисципліну в один райцентр, другу - в іншій. Це не лише створює додаткові незручності, а й потребує додаткових матеріальних витрат", - наголосив перший заступник голови Верховної Ради.
Калєтнік висловив думку, що таке важливе питання, як система ЗНО, доцільно було б обговорити на високому рівні для формування законодавчих документів, оброблених із громадськістю.
У зв'язку з чим він разом із нардепом від фракції КПУ Олександром Зубчевським ініціюватиме обговорення цього питання з громадськістю: директорами шкіл, коледжів, керівниками університетів, щоб знайти оптимальне рішення, спираючись на думку фахівців галузі освіти. А після завершення обговорення це питання буде порушено на парламентських слуханнях.
