кремль близький до знищення життєво важливого Покровська – The Economist
Хоч Україна атакує російську Курська область, вона програє ще одну ключову битву,
Про це йдеться в матеріалі журналу The Economist.
Армія рф близька до розгрому життєво важливого українського міста Покровськ Донецької області.
Для місцевої мешканки Ніни Уварової це не перша евакуація.
Вперше вона тікала у дворічному віці від сил Вермахту, які наступали.
Тепер же у віці 84 років, вона тікає від армії путіна.
Вчителька-пенсіонерка склала найцінніше у п’ять мішків, а син допоміг їй віднести це все в евакуаційний потяг до Львова. Емоції повертають спогади про її першу втечу.
"Вибухи, стрілянина, переховування в підвалах, я все це пам’ятаю досі", - пригадує жінка, додаючи, що рішення залишити дім було складним, але росіяни на підступах до Покровська не залишили вибору.
До повномасштабної війни у Покровську проживало 59 000 осіб. Проте лише впродовж останнього місяця його майбутнє опинилося під серйозною загрозою. росія розглядає його захоплення як стратегічну мету, відкриваючи наступ на великі міста Дніпро і Запоріжжя.
А надія України полягала в тому, що несподіваний наступ на Курську послабить тиск, але просування армії рф прискорилося.
Покровськ готується до нового етапу війни і обласна поліція та місцева адміністрація виїхали.
Місцеві жителі стоять у чергах біля банків і пенсійних відділень. Всередині міста на великій швидкості мчать машини.
Ще два дні тому уряд закликав жителів покинути місто. Багато хто прислухається до порад, їдучи з валізами, наповненими сімейними реліквіями, дехто тікає з холодильниками, ялинками, диванами, кріслами і матрацами.
Відхід України з Авдіївки в лютому та невдала ротація в сусідньому Очеретиному в травні створили основу для наступу на Покровськ. Зараз Росія знаходиться в 10 км від міста. На станційній платформі звук ридання перегукується з писком домашніх тварин, із сумок та ящиків. Досить одного питання, щоб викликати сльози. Юлія Костинова почала плакати, згадуючи, як російська бомба 11 серпня зруйнувала м'ясопереробний комбінат, де вона працювала.
"Постійний стрес, вибухи, двері та вікна, які розриваються ударною хвилею. У тебе всередині все стискається. Ви чуєте ракету, чекаєте і запитуєте, чи приземлиться вона біля вас і вашого дому", - розказала жінка.
Українське командування по-різному пояснює наступ росіян: хтось каже, що снарядів не вистачає, а ворог пускає в десять разів більше, а інші вказують на російську тактику - невеликі атаки піхоти, плануючі бомби, нові види електронної боротьби.
Проте, схоже, в основі краху лежить виснаження та проблеми з живою силою.
"Люди не зі сталі", - каже полковник Павло Федосенко.
За його словами, українські війська, чисельністю 4:1, не відпочивають. Деякі залишаються на передовій по 30 або 40 днів поспіль у лисячих норах за кілька метів від смерті. "Дублін", боєць 59-ї бригади знає бійців, які вже більше двох місяців на нульових позиціях. У двох були інсульти.
Раптове вторгнення України до Росії викликає змішані почуття. "Дублін" каже, що перші успіхи підняли моральний дух. Але це не тривало довго. Сподівання, що Росія може відповісти переміщенням військ з Покровська, було витіснене усвідомленням того, що це не так. Українські спецслужби підтверджують, що Росія перекинула війська з інших ділянок східної лінії фронту, але посилилася навколо Покровська. Тим часом Україна передислокувала підрозділи спецназу до Курська, а Покровський фронт латає неперевіреними формуваннями.
"росіяни все зрозуміли і не ловлять наживку", - скаржиться "Дублін".
Скільки ще протримаються, захисники Покровська не говорять. Росіянам можуть знадобитися тижні чи місяці, щоб захопити такі віддалені міста, як Мирноград, Селідове та Українськ, які зараз переслідують безпілотники, артилерія та бомбардувальники. Просування сповільнилося з 19 серпня, каже Олександр, командир підрозділу БПЛА 110-ї бригади, який спостерігає за полем бою з екранів. Але росіяни мають звичку накидатися на слабкі місця з нищівним ефектом, попереджає він. Падіння Покровська, як Маріуполя, Бахмута і Авдіївки, здається лише питанням часу.
Що буде потім - відкрите питання. Контролю над Покровськом і короткого просування до адміністративних кордонів Донецької області може вистачити Володимиру Путіну, щоб заявити про політичну перемогу та почати серйозні переговори. Можливо, ні. Багато залежатиме від того, чи зможе Україна втримати частину Росії, яку вона зараз займає, як розмінну монету в цих майбутніх переговорах.
Ніна Уварова каже, що не вірить жодній "брехні" про переговори, які вона читає в газетах, які її сини надсилають їй щотижня. І вона точно не має часу на чоловіка, чиє ім’я вона хотіла б не називати.
"Огидно його слухати. Огидно його бачити. Огидно про нього читати", - сказала українка, зітхнула, підійнялася у вагон і помахала Покровську на прощання.
