Китай розширює маршрут до Європи в обхід росії
Китай та Казахстан активно розвивають Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, який з'єднує Азію та Європу в обхід території росії. У разі реалізації заявлених планів москва може втратити значну частину транзитних доходів і свій статус ключового сухопутного мосту між двома континентами.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Йдеться про так званий "Серединний коридор", який проходить через Китай, Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію та Туреччину. Маршрут дозволяє доставляти вантажі до Європи без використання російської території.
Попри складнішу логістику порівняно з традиційним російським напрямком, інтерес до коридору продовжує зростати. Серед причин – це санкційні ризики, пов'язані з рф, прагнення диверсифікувати торговельні шляхи та бажання зменшити залежність від нестабільних морських маршрутів.
Для модернізації транспортної інфраструктури національна компанія "Казахстанські залізниці" (KTZ) планує до 2030 року інвестувати близько 10 млрд доларів. Кошти підуть на розвиток залізничної мережі, портів і логістичних терміналів.
Вже цього року Казахстан розраховує розпочати будівництво майже 900 кілометрів нових залізничних колій. Одним із ключових проєктів стане ділянка Аягоз – Бахти, яка створить додатковий залізничний перехід на кордоні з Китаєм.
Завдяки масштабній модернізації пропускна спроможність маршруту може зрости з нинішніх 55 млн до 100 млн тонн вантажів на рік до 2030 року.
Крім того, KTZ інвестує понад 100 млн доларів у будівництво нових вантажних суден для перевезень через Каспійське море між портами Актау, Курик і Баку.
Статистика вже свідчить про швидке зростання популярності маршруту. Якщо у 2023 році ним перевезли 2,76 млн тонн вантажів, то у 2024 році цей показник зріс до 4,48 млн тонн. Лише за перший квартал 2026 року коридором пройшли 173 контейнерні потяги, а до кінця року Казахстан планує збільшити їхню кількість до 600.
У СЗРУ зазначають, що після виходу маршруту на повну потужність росія може втратити значну частину транзитних потоків між Азією та Європою, а разом із ними – і мільярдні доходи від перевезень.
