Лідери семи держав ЄС вимагають від Брюсселя ухвалити кредит для України із заморожених активів рф

Прем’єр-міністри Естонії, Фінляндії, Ірландії, Латвії, Литви, Польщі та Швеції виступили на підтримку створення для України так званого "репараційного кредиту", який має фінансуватися за рахунок заморожених російських активів.

Про це повідомляє The Guardian.

Напередодні саміту ЄС, що пройде наступного тижня, лідери семи держав надіслали офіційні листи президенту Європейської ради Антоніу Кошті та президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн. У документах вони назвали механізм репараційного кредиту найбільш фінансово здійсненним та політично реалістичним рішенням, яке дає змогу забезпечити право України на компенсацію збитків, завданих російською агресією.

"Репараційний кредит є найфінансово здійсненним та політично реалістичним рішенням, яке водночас відображає фундаментальний принцип права України на компенсацію збитків, завданих агресією", — йдеться у листі.

Підписанти вважають, що ухвалення рішення вже на найближчому саміті поставить Україну у сильнішу позицію як на полі бою, так і в переговорах, а також спростить шлях до справедливого та тривалого миру. Лідери семи держав не поділяють занепокоєнь щодо того, що кредит може ускладнити мирний процес, і наголошують, що навпаки — він зміцнить позиції Києва.

Попри підтримку низки країн, ініціатива має суттєву опозицію.

Бельгія, де зберігається більшість заморожених російських активів, висловилася проти їх використання, аргументуючи це правовими ризиками й потенційним ускладненням мирного процесу.

Німецький канцлер Фрідріх Мерц минулого тижня намагався переконати прем’єра Бельгії Барта де Вевера змінити позицію, але безуспішно.

Франція заявила, що не готова включати до схеми активи рф, які зберігаються у французьких приватних банках — це близько 18 млрд євро.

Очікувалося, що найбільше гарантій за схемою репараційного кредиту візьмуть на себе три провідні країни ЄС:

Німеччина — 51,3 млрд євро

Франція — 34 млрд євро

Італія — 25,1 млрд євро.