Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Макрон знаходить прихильність у прифронтових країнах НАТО – Financial Times

Макрон знаходить прихильність у прифронтових країнах НАТО – Financial Times
Макрон. Париж
На слова французького президента щодо введення військ в Україну позитивно відгукнулися країни Балтії та Фінляндія.

Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен вважає, що президент Франції Еммануель Макрон має рацію, змусивши росію здогадуватися про межі підтримки України з боку західних країн, коли сказав про можливість введення військ на територію держави, яка воює.

Про це вона сказала в інтерв'ю Financial Times.

"Зараз не час відправляти війська на землю, і ми навіть не хочемо обговорювати це на даному етапі. Але в довгостроковій перспективі, звичайно, ми не повинні нічого виключати", - заявила Валтонен.

Ці слова дипломата підтверджують, що Макрона підтримують передові члени НАТО після своєї нещодавньої заяви щодо рф і попереджень про те, що поразка кремля в Україні має "першорядне значення для європейської безпеки".

Протягом десятиліть у більшій частині Центральної і Східної Європи до Франції ставилися з підозрою за ігнорування інтересів безпеки регіону в її заграваннях з москвою. Навіть після початку повномасштабної війни рф в Україну і доказів серйозних воєнних злочинів, Макрон заявив, що росію не можна "принижувати".

В лютому року Макрон шокував своїх союзників, коли заявив, що, ймовірно, готовий розгорнути свої війська, аби перешкодити перемозі росії над Україною. За його словами, так він намагається відновити "стратегічну невизначеність" стосовно москви. 

Але Німеччина, США і Велика Британія заперечили цей варіант. Критики Макрона заявили, що такі слова звели нанівець невизначеність, яку французький президент намагався створити. 

Водночас Міністр закордонних справ Фінляндії заявила, що зовсім було не помилково тримати рф в здогадках про те, що партнери України будуть готові це зробити. 

Прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте теж позитивно відгукнулася на спробу Макрона створити "стратегічну невизначеність".

"Що мені сподобалося в двох нещодавніх заявах президента Макрона, так це те, що він сказав, що насправді, чому ми повинні нав'язувати собі червоні лінії, коли Путін, по суті, не має жодних червоних ліній?" - сказала вона.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна вважає, що заява Макрона "трохи розбудила лідерів Європи - замість того, щоб ставити чоботи на землю, безпечніше надсилати зброю і гроші" в Україну.

"Це змушує путіна замислитися над тим, що насправді може зробити Європа. Таке нестандартне мислення є корисним", - сказав він.

Фінляндія і країни Балтії об'єднуються навколо традиційних ідей Франції про те, що Євросоюз має відігравати більшу роль у спільних військових закупівлях та співпраці в оборонній промисловості, маючи для цього відповідний бюджет.

Також Макрон підтримав прем'єр-міністра Естонії Каю Каллас, яка стала очільником закликів до ЄС випустити спільні боргові зобов'язання на потреби оборони. Навіть Фінляндія, яка є ощадливою державою та виступає проти запозичень ЄС, швидше за все, приєдналася до цієї ідеї. 

"Ми не маємо нічого проти. Якщо ми вирішимо, що хочемо колективно витратити 100 мільярдів євро на посилення нашої оборони і хочемо випустити облігації для їх фінансування, то це не має нічого спільного з ощадливістю", - сказала Валтонен.

Водночас чиновники та дипломати сумніваються в тому, чи зможе Франція зробити більше в практичному плані, аби допомогти Україні. Європейський посол у країнах Балтії зауважив, що захоплений "великим жестом" Макрона щодо України, проте має сумнів, що Франція завжди виконує свої обіцянки, про які говорить. За словами декількох чиновників, вони надають більше переваги у внесок Німеччини до регіональної безпеки, ніж Франції чи Британії. 

Проте один з балтійським військових чиновників підкреслив, що Макрон створив "першу стратегічну дилему для росії", проте його заява була "тонкою", тому, ймовірно, Франція не продумала наступні кроки. 

"Імпульс є, щоб заявити, що Україна повинна перемогти. Але виникає питання через два роки: що ви збираєтеся з цим робити? Франції та Макрону справді потрібно піднятися на гору, щоб відновити довіру. Нам подобається новий дух Макрона... але подолання нашої власної інстинктивної недовіри до колективних інстинктів французів щодо Росії потребуватиме часу", - прокоментував науковий співробітник Міжнародного центру оборони та безпеки в Таллінні Томас Єрмалавічюс.

В кінці лютого Макрон пообіцяв зробити "все, що потрібно" і пропонує відправити війська в Україну.

 

Чи змінилося ставлення Пекіна до москви? Два сценарії війни Китаю із Заходом
Чи змінилося ставлення Пекіна до москви? Два сценарії війни Китаю із Заходом
Заворушення в Грузії може використати росія. Не виключено й нове вторгнення – Люк Коффі
Заворушення в Грузії може використати росія. Не виключено й нове вторгнення – Люк Коффі
путін, Кадиров і пекельна сірка. Чеченський та російський лідери пов'язані між собою життям і смертю – Едвард Лукас
путін, Кадиров і пекельна сірка. Чеченський та російський лідери пов'язані між собою життям і смертю – Едвард Лукас
Китай перетнув червону лінію Байдена щодо України. Чи будуть наслідки? – Мет Поттінгер
Китай перетнув червону лінію Байдена щодо України. Чи будуть наслідки? – Мет Поттінгер
Тіньовий танкерний флот росії загрожує Швеції: екології та безпеці. Чи може завадити ЄС – Елізабет Бро
Тіньовий танкерний флот росії загрожує Швеції: екології та безпеці. Чи може завадити ЄС – Елізабет Бро
Американські GLSDB мають проблеми з від'єднанням прискорювача. Чому росіяни прорвалися на Покровсько-Авдіївському напрямку – Том Купер
Американські GLSDB мають проблеми з від'єднанням прискорювача. Чому росіяни прорвалися на Покровсько-Авдіївському напрямку – Том Купер
Ескалація, червоні лінії, ризики та російсько-українська війна. Частина 2 – Лоуренс Фрідман
Ескалація, червоні лінії, ризики та російсько-українська війна. Частина 2 – Лоуренс Фрідман
Україні не вистачає сил. Проте шанси росіян захопити Донбас близькі до нуля – Дональд Гілл
Україні не вистачає сил. Проте шанси росіян захопити Донбас близькі до нуля – Дональд Гілл